Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

головуючого - судді Ліпського Д.В.

суддів: Амєліна С.Є., Загороднього А.Ф., Цуркана М.I., Мойсюка М.I.,

секретар: Мудрицька Ю.В.

за участю позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м.Брянці Луганської області, третя особа: Управління праці та соціального захисту населення м.Брянків про визнання незаконним дій та бездіяльності, зобов'язання призначити надбавку до пенсії, стягнення суму надбавки та компенсацію втрати частини доходів та відшкодування моральної шкоди за касаційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в м.Брянці Луганської області на постанову Брянківського міського суду Луганської області від 29 листопада 2006 року та на постанову апеляційного суду Луганської області від 5 червня 2007 року,

В С Т А Н О В И Л А :

У червні 2006 року ОСОБА_1звернулася до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в м.Брянці Луганської області про визнання незаконним дій та бездіяльності, зобов'язання призначити надбавку до пенсії, стягнення суму надбавки та компенсацію втрати частини доходів та відшкодування моральної шкоди. Свої вимоги мотивувала тим, що її чоловік - ОСОБА_2 був інвалідом війни 1-ї групи та помер IНФОРМАЦIЯ_1 внаслідок поранення, отриманого під час проходження військової служби та виконання інтернаціонального обов'язку в Афганістані. На утриманні чоловіка до його смерті знаходилась їх дочка ОСОБА_3 1992 року народження. Останній було призначено пенсію за законом "Про пенсійне забезпечення" (1788-12) в розмірі 30% пенсії чоловіка. Оскільки її дочка знаходилась на утриманні померлого чоловіка, то вона має право на отримання надбавки відповідно до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (3551-12) в частині права на надбавку до пенсії в розмірі 150% мінімальної пенсії за віком згідно з п. а ст.39 Закону України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького та рядового складу органів внутрішніх справ" (2262-12) та збільшення пенсії на 25% прожиткового мінімуму згідно Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту". Відповідач відмовив в призначенні надбавки до пенсії її дочки, тому позивачка просила суд зобов'язати УПФУ у м. Брянка призначити надбавку до пенсії, а також стягнути з УПФУ м. Брянка заборгованість по сплаті надбавки за період часу з 1 червня 2000 року по 30 листопада 2006 року в загальній сумі 2916 грн. 36 коп. Крім того, позивачка просила суд стягнути з відповідача на її користь компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з невиплатою зазначених сум за станом на 1 листопада 2006 року в сумі 758грн. 55 коп., а також відшкодувати завдану їй моральну шкоду в сумі 5000 грн., а також шкоду завдану її дочці в сумі 5000 грн.

Постановою Брянківського міського суду Луганської області від 29 листопада 2006 року позовні вимоги ОСОБА_1 були задоволені частково. Суд визнав дії УПФУ м. Брянка щодо не призначення надбавки (підвищення) до пенсії у зв'язку з втратою годувальника ОСОБА_1 на дитину ОСОБА_3 1992 року народження неправомірними та зобов'язав відповідача призначити та виплачувати з 1 грудня 2006 року ОСОБА_1 на дитину - ОСОБА_3 надбавку (підвищення) до пенсії у зв'язку з втратою годувальника в розмірі 25% встановленого прожиткового мінімуму для осіб, що втратили працездатність. Крім того суд стягнув з УПФУ м. Брянка на користь ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_3, 1992 року народження надбавку(підвищення) до пенсії у зв'язку з втратою годувальника за період з 1 червня 2000 року по 30 листопада 2006 року в сумі 2866 грн. 50 коп., компенсацію втрати частини цих грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати в сумі 749 грн. 93 коп., моральну шкоду і сумі 3000 грн., а також судові витрати в сумі 100 грн.

Постановою апеляційного суду Луганської області від 5 червня 2007 року рішення суду першої інстанції змінено. Зменшено суму стягнуту з УПФУ в м.Брянці Луганської області на користь ОСОБА_1 в інтересах неповнолітньої ОСОБА_3, 1992 року народження заборгованості з виплати надбавки (підвищення) до пенсії у зв'язку з втратою годувальника - до 2513 грн. 97 коп., компенсації втрати частини доходу у зв'язку з порушенням строків виплати -до 728грн. 65 коп., моральної шкоди - до 1500 грн. В іншій частині постанова суду першої інстанції залишена без змін.

Не погоджуючись з зазначеними судовими рішеннями, відповідач звернувся з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій просить скасувати рішення суду першої та апеляційної інстанції, ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, оскільки суди неправильно застосували норми матеріального права. Зокрема, відповідач зазначає, що судами неправильно розтлумачені норми закону, оскільки для отримання права на підвищення пенсії неповнолітня ОСОБА_3 повинна мати статус особи, що підпадає під дію Закону України "Про статус ветеранів війн, гарантії їх соціального захисту" (3551-12) , який повинен підтверджуватись відповідним посвідченням, виданим на підставі Постанови КМ України від 16.02.1994 року "Про порядок надання пільг передбачених законом "Про статус ветеранів війн, гарантії їх соціального захисту" (94-94-п) .

Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України, перевіривши доводи касаційної скарги за матеріалами справи щодо правильності застосування судом апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судами було встановлено, що позивачка знаходилась з ОСОБА_2 в зареєстрованому шлюбі, від якого має доньку - ОСОБА_3, 1992 року народження. IНФОРМАЦIЯ_1 ОСОБА_2 помер і його смерть пов'язана з захворюванням від поранення, пов'язаного з виконанням обов'язків військової служби під час виконання інтернаціонального обов'язку в Афганістані. Неповнолітня ОСОБА_3 знаходилась на утриманні померлого, у зв'язку з чим з IНФОРМАЦIЯ_1 їй була призначена пенсія по втраті годувальника в розмірі 67 грн. 66 коп. на підставі Закону України "Про пенсійне забезпечення" (1788-12) .

Зі змісту позовної заяви вбачається, що позивачка оскаржує, зокрема, дії відповідача, щодо самовільного призначення неповнолітній пенсії відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення" (1788-12) .

Відповідно до ч.2 ст.11 КАС України (2747-15) , суд може вийти за межі позовних вимог в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, по захист яких вони просять.Кодексом адміністративного судочинства України (2747-15) на стадії підготовчого провадження передбачено попереднє судове засідання на якому, суд уточнює позовні вимоги, чого у даній справі не було зроблено, а позовні вимоги визначени, як призначення надбавки до пенсії та інших витрат.

Задовольняючи частково позовні вимоги, судами не було з'ясовано, чи зверталась позивачка до відповідача з заявою щодо переводу її доньки на інший вид пенсії, який передбачений Законом України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ" (2262-12) , а також не було з'ясовано на яких підставах відповідач призначив пенсію неповнолітній на підставі Закону України "Про пенсійне забезпечення" (1788-12) .

Крім того, суд першої інстанції залучив в якості третьої особи Управління праці та соціального захисту населення м.Брянків, при цьому порушив вимоги ст. 54 КАС України (2747-15) , щодо права та обов'язків третіх осіб. Матеріали справи не містять відомостей, щодо направлення третій особі копії позовної заяви та повідомлень про виклик в судове засідання, що позбавило третю особу приймати участь у розгляді справи. Зазначене порушення допущено також судом апеляційної інстанції.

Згідно п.4 ч.3 ст.227 КАС України (2747-15) судові рішення обов'язково скасовуються з направленням справи на новий судовий розгляд, як що справу розглянуто за відсутності будь-кого з осіб, які беруть участь у справі, належним чином не повідомлених про дату, час і місце судового засідання.

З оглядом на викладене суд першої інстанції та апеляційної інстанцій допустили неповноту при розгляді даної справи, що призвело до порушення норм процесуального права.

При новому розгляді справи суду першої інстанції необхідно уточнити позовні вимоги та ухвалити рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Керуючись ст.ст. 220, 221, 227, 230 КАС України (2747-15) , колегія суддів -

У Х В А Л И Л А :

Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м.Брянці Луганської області задовольнити частково.

Постанову апеляційного суду Луганської області від 5 червня 2007 року та постанову Брянківського міського суду Луганської області від 29 листопада 2006 року скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених ст.ст. 237 КАС України (2747-15) .