Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

Амєліна С.Є. - головуючий,

Гуріна М.І.,

Загороднього А.Ф.,

Заїки М.М.,

Юрченка В.В.,

секретар судового засідання Шевченко Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за касаційною скаргою Управління Пенсійного фонду України у місті Слов'янську Донецької області на постанову Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 10 липня 2007 року, додаткову постанову Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 24 липня 2007 року та постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 12 листопада 2007 року в справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у місті Слов'янську Донецької області про зобов'язання перевести на інший вид пенсії,

У квітні 2007 року ОСОБА_1 звернувся в суд з вказаним адміністративним позовом.

Зазначав, що відповідач неправомірно відмовив в переведенні з пенсії, що була призначена на підставі Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (1058-15) , на пенсію по інвалідності, що призначається на підставі Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (2262-12) .

Просив поновити порушене право, стягнути з відповідача різницю між належною та фактично отриманою пенсією та 1000 грн. у відшкодування моральної шкоди.

Постановою Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 10 липня 2007 року, позов задоволено частково:

- зобов'язано Управління Пенсійного фонду України у місті Слов'янську Донецької області перевести ОСОБА_1 з пенсії за віком, призначеної у відповідності із Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (1058-15) на пенсію по інвалідності, що передбачена статтею 18 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" і призначити її у основному розмірі 987,06 грн.;

- стягнуто різницю між належною та фактично отриманою пенсією за період з 01 листопада 2006 року по 01 квітня 2007 року, яка складає 2 334,02 грн.;

- стягнуто 300 грн. у відшкодування моральної шкоди і 200 грн. у відшкодування витрат на оплату юридичної допомоги.

Додатковою постановою Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 24 липня 2007 року стягнуто різницю між належною та фактично отриманою пенсією за період з 01 квітня 2007 року по 01 липня 2007 року у сумі 1 384,62 грн..

Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 12 листопада 2007 року постанову Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 10 липня 2007 року скасовано частково, а додаткову постанову того ж суду від 24 липня 2007 року скасовано повністю.

Рішенням апеляційного суду:

- зобов'язано Управління Пенсійного фонду України у місті Слов'янську Донецької області перевести ОСОБА_1 з пенсії за віком, призначеної у відповідності із Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (1058-15) на пенсію по інвалідності що передбачена статтею 18 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" і призначити її у основному розмірі 1616,66 грн.;

- стягнуто заборгованість з виплати пенсії в сумі 8 635,41 грн. та 1 000 грн. у відшкодування моральної шкоди.

В касаційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати судові рішення та постановити нове про відмову в задоволенні позову.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що з лютого 1985 року позивачу призначено пенсію за віком. З 25 червня 1996 року ОСОБА_1 є інвалідом війни 2 групи.

У липні 1996 року йому була призначена пенсія на підставі Закону України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб" (2262-12) , а з січня 2004 року - на підставі Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (1058-15) .

14 листопада 2006 року позивач звернувся до Управління Пенсійного фонду України у місті Слов'янську Донецької області із заявою про переведення на пенсію по інвалідності, що призначається на підставі статті 18 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".

В задоволені заяви відмовлено з посиланням не те, що такий вид пенсії призведе до зменшення її розміру у порівнянні з попереднім видом пенсії.

Вирішуючи спір суди попередніх інстанцій виходили з того, що відповідач неправомірно відмовив в реалізації права на вибір пенсійних виплат. При цьому суди обчислили і призначили пенсію позивача.

Апеляційний суд зазначив у рішенні, що моральну шкоду слід відшкодувати в повному обсязі, а в стягненні коштів у відшкодування витрат на оплату юридичної допомоги слід відмовити, оскільки під час розгляду справи позивачу правова допомога не надавалась.

Перевіривши правильність застосування судами норм матеріального й процесуального права колегія суддів приходить до висновку про те, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав.

Згідно з вимогами статті 10 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" позивач має право вибору пенсійних виплат.

З обставин справи вбачається, що відповідач не оспорює право позивача на вибір виду пенсії, але вважаючи, що такий вибір призведе до зменшення розміру пенсії відмовив у призначенні пенсії, яку обрав позивач.

У листопаді 2006 року ОСОБА_1, реалізуючи право на вибір виду пенсій, обрав пенсійне забезпечення згідно Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (2262-12) .

Оскільки територіальним органом Пенсійного фонду України відмовлено в його реалізації, суди правомірно зобов'язали суб'єкта владних повноважень поновити право не вибір виду пенсійного забезпечення.

Однак при розгляді справи суди вийшли за межі своєї компетенції, підмінили пенсійний орган, обчисливши і призначивши позивачу пенсію.

Не можна визнати обґрунтованими рішення судів попередніх інстанції щодо відшкодування моральної шкоди, оскільки відповідні докази у справі відсутні.

З огляду на викладене судові рішення підлягають скасуванню, як ухвалені з порушенням вимог процесуального законодавства.

Зважаючи на те, що у справі не вимагається збирання або проведення додаткової перевірки доказів, обставини справи судами встановлені повно й правильно, але допущена помилка в застосуванні законодавства, суд касаційної інстанції, згідно зі статтею 229 Кодексу адміністративного судочинства України ухвалює нове рішення.

Керуючись статтями 223, 229, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України

Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у місті Слов'янську Донецької області задовольнити частково.

Постанову Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 10 липня 2007 року, додаткову постанову того ж суду від 24 липня 2007 року, постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 12 листопада 2007 року скасувати.

Позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у місті Слов'янську Донецької області про зобов'язання перевести на інший вид пенсії задовольнити частково.

Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України у місті Слов'янську Донецької області перевести ОСОБА_1 з пенсії за віком, що призначена на підставі Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (1058-15) , на пенсію по інвалідності, що призначається на підставі статті 18 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", і призначити її з дня звернення позивача із заявою про переведення на такий вид пенсії, й провести перерахунок пенсії.

В задоволенні решти вимог - відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України за винятковими обставинами протягом одного місяця з дня їх відкриття.