Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ЗОСОБА_1 до Миколаївського обласного військового комісаріату про перерахунок пенсії, яка переглядається за касаційною скаргою Миколаївського обласного військового комісаріату на постанову апеляційного суду Миколаївської області від 4 жовтня 2006 року

У січні 2006 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Миколаївського обласного військового комісаріату (далі - Миколаївський ОВК) щодо перерахунку пенсії, посилаючись на те, що в порушення вимог Закону України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб" (2262-12) , розмір його пенсій призначеної як військовослужбовцю звільненому зі служби у 1989 році не перерахований у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців.

Постановою Центрального районного суду м. Миколаєва від 29 червня 2006 року в задоволенні позову відмовлено.

Постановою апеляційного суду Миколаївської області від 4 жовтня 2006 року рішення суду першої інстанції скасовано та постановлене нове, яким позов задоволено.

У касаційній скарзі Миколаївський ОВК, з посиланням на порушення апеляційним судом норм матеріального права, просить рішення останнього скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Заслухавши доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги, матеріали справи, колегія суддів вважає, що скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Судами встановлено, що ОСОБА_1 звільнився з дійсної військової служби в запас, за віком і йому призначена пенсія у відповідності із правилами Закону України від 9 квітня 1992 року №2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб" (2262-12) (в новій редакції - Закон України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (2262-12) (далі - Закон №2262-ХІІ (2262-12) )).

Також встановлено, що позивач при звільненні з військової служби та призначенні пенсії не отримував надбавок, які просить врахувати при перерахунку пенсії.

Задовольнивши позов, апеляційний суд виходив з того, що статтею 63 Закону №2262-ХІІ, передбачено, що у разі підвищення окладів грошового забезпечення військовослужбовцям проводиться відповідний перерахунок пенсії.

Проте з такими висновками погодитися не можна, з таких підстав.

Згідно зі статтею 43 Закону №2262-ХІІ, пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з грошового забезпечення.

При цьому для обчислення пенсій враховуються відповідні оклади за посадою, військовим чи спеціальним званням, процентна надбавка за вислугу років, надбавки за вчене звання і вчену ступінь, кваліфікацію і умови служби у порядку і розмірах, що визначаються Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 7 постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393 "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей" (393-92-п) пенсії обчислюються з таких видів грошового забезпечення: окладу за останньою штатною посадою, займаною перед звільненням; окладу за військове або спеціальне звання; процентної надбавки за вислугу років; додаткових видів грошового забезпечення, що надаються щомісяця (надбавки за вчене звання і науковий ступінь, кваліфікацію та умови служби).

Це означає, що премії, передбачені постановою Кабінету Міністрів України №829 від 22 травня 2000 року (829-2000-п) , щомісячні надбавки, передбачені Указом Президента України №173 від 23 лютого 2002 року (173/2002) , Указом Президента України від 14 липня 1999 року №847 (847/99) та Указом Президента України №389 від 5 травня 2003 року (389/2003) , відносяться до додаткових видів грошового забезпечення й приймаються в розрахунок при нарахуванні пенсії особам, які отримували їх під час проходження служби.

Крім того, Закон України "Про внесення змін до статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб" (1769-15) , який набув чинності з 1 січня 2005 року, не має зворотної сили, тому вимоги щодо перерахунку пенсії з урахуванням запроваджених після звільнення зі служби нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премій за минулий час, тобто до 1 січня 2005 року, задоволенню не підлягають.

Оскільки позивач ставить питання про перерахунок пенсії до 1 січня 2005 року при цьому цих надбавок не отримував під час проходження служби, то, з огляду на викладене, у апеляційного суду не було правових підстав для задоволення позову.

За правилами статті 226 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції скасовує судове рішення суду апеляційної інстанції та залишає в силі рішення суду першої інстанції, яке ухвалене відповідно до закону і скасоване помилково.

На підставі викладеного, керуючись статтями 220, 223, 226 Кодексу адміністративного судочинства України колегія суддів

Касаційну скаргу Миколаївського обласного військового комісаріату задовольнити.

Постанову апеляційного суду Миколаївської області від 4 жовтня 2006 року скасувати, залишивши в силі постанову Центрального районного суду м. Миколаєва від 29 червня 2006 року.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України лише за винятковими обставинами у строк та у порядку визначеними статтями 237 - 239 Кодексу адміністративного судочинства України.