Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

Суддів: Сіроша М.В.

Харченка В.В.

Бим М.Є.

Гончар Л.Я.

Чалого С.Я.

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Зарічному районі м. Суми на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 19 червня 2008 року у справі за позовом ОСОБА_5 до Управління Пенсійного фонду України в Зарічному районі м. Суми про визнання дій неправомірними, зобов’язання перерахувати пенсію,-

У березні 2007 року ОСОБА_5 звернувся до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Зарічному районі м. Суми про визнання дій неправомірними, зобов’язання перерахувати пенсію.

Постановою Зарічного районного суду м. Суми від 29 жовтня 2007 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_5 відмовлено.

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 19 червня 2008 року постанову Зарічного районного суду м. Суми від 29 жовтня 2007 року скасовано, позовні вимоги задоволено, визнано неправомірною відмову Управління Пенсійного фонду України в Зарічному районі м. Суми у проведенні перерахунку пенсії ОСОБА_5 відповідно до встановленого розміру прожиткового мінімуму, зобов’язано Управління Пенсійного фонду України в Зарічному районі м. Суми провести перерахунок державної пенсії ОСОБА_5 як інваліду 2 групи, щодо захворювання якого встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою відповідно до ст. ст. 54, 67 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"в розмірі 8 мінімальних пенсій за віком.

На судове рішення суду апеляційної інстанції надійшла касаційна скарга Управління Пенсійного фонду України в Зарічному районі м. Суми, в якій ставиться питання про скасування рішень суду апеляційної інстанції, посилаючись на неправильне застосування судом норм процесуального права.

Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України, колегія суддів вважає, що касаційна скарга Управління Пенсійного фонду України в Зарічному районі м. Суми задоволенню не підлягає виходячи з наступного.

Позивачу як особі, яка постраждала від ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС була встановлена 2 група інвалідності 1 категорія, пов'язана з ліквідацією наслідків аварії.

Відповідно до норм ст.ст. 54, 50 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"позивач, як інвалід 2-ї групи пов'язаної з наслідками ліквідації аварії на ЧАЕС, має право на основну - державну пенсію у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком, а також на додаткову пенсію в розмірі 75% - мінімальної пенсії за віком. Ч. 3 ст.. 67 Закону передбачає підвищення розміру пенсії, визначеного відповідно до ст.. 54 Закону, а також розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Проте, при зверненні за перерахунком пенсії до управління Пенсійного фонду йому було відмовлено в такому перерахунку, з тих підстав, що усі пенсійні виплати пенсійний фонд здійснює відповідно до норм чинного законодавства.

Нормами ст. ст. 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", передбачено що розмір основної - державної пенсій для інвалідів 2-ї групи постраждалих від Чорнобильської катастрофи, не може бути нижчим 8 мінімальних пенсій за віком, а додаткова пенсія має складати 75 % мінімальної пенсії за віком. Законом України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" (2017-14) визначаються правові засади формування та застосування державних соціальних стандартів і нормативів, спрямованих на реалізацію закріплених Конституцією України (254к/96-ВР) та законами України - основних соціальних гарантій.

Відповідно до норм ст.ст. 5, 6 Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії", основним державним соціальним стандартом є прожитковий мінімум, на підставі якого встановлюються та визначаються державні гарантії та стандарти в усіх сферах життєдіяльності населення, в тому числі й щодо дотримання соціальних гарантій та стандартів підтримки інвалідів, осіб похилого віку. Статтею 17 Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії"основні державні соціальні гарантії встановлюються законами України, з метою забезпечення конституційних прав громадян на достатній життєвий рівень —до таких гарантій віднесено і мінімальний розмір пенсії за віком та мінімальний розмір заробітної плати, - які не можуть бути меншими від прожиткового мінімуму встановленого законом.

Пенсія позивача має бути перерахована саме відповідно до норм ст.ст. 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", виходячи з мінімальної пенсії за віком, розмір якої не може бути нижчим за прожитковий мінімум для непрацездатних осіб.

Відповідно до ч. 4 ст. 45 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування"встановлено, що у разі виникнення у пенсіонера права на підвищення пенсії її перерахунок проводиться –з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа.

Відповідно до ч.3 ст. 220-1 КАС України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що при розгляді справи допущено неправильне застосування чи порушення норм матеріального та процесуального права, які передбачені ст.ст. 225- 229 КАС України як підстави для зміни, скасування судового рішення, залишення позовної заяви без розгляду або закриття провадження у справі.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід відхилити, оскільки судове рішення суду апеляційної інстанції постановлене з додержанням норм процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими.

Керуючись статтею 2201 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -

Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Зарічному районі м. Суми відхилити, а постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 19 червня 2008 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає, крім як з підстав, у строк та у порядку визначеними статтями 237 –239 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) .