Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого Бившевої Л.І.,

суддів: Костенка М.І., Маринчак Н.Є., Усенко Є.А., Шипуліної Т.М.,

розглянувши у попередньому розгляді касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі міста Маріуполя

на постанову господарського суду Донецької області від 04 вересня 2006 року

та ухвалу Донецького апеляційного господарського суду від 31 жовтня 2006 року

у справі № 31/146а

за позовом суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1

до Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі міста Маріуполя

про визнання недійсними рішень, -

У травні 2006 року суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Маріуполя про визнання недійсними рішень про застосування штрафних санкцій № 0000782343/0 від 25 квітня 2006 року, № 0000762343/0 від 25 квітня 2006 року та № 0000772343 від 25 квітня 2006 року.

Постановою господарського суду Донецької області від 04 вересня 2006 року позов задоволено в повному обсязі.

Визнані недійсними рішення ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Маріуполя про застосування штрафних санкцій № 0000782343/0 від 25 квітня 2006 року в сумі 10, 67 грн., № 0000762343/0 від 25 квітня 2006 року в сумі 1 930, 00 грн., № 0000772343 від 25 квітня 2006 року в сумі 3 400, 00 грн. в повному обсязі.

Стягнуто з коштів Державного бюджету України на користь суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 судовий збір в сумі 3, 40 грн.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 31 жовтня 2006 року постанову господарського суду Донецької області від 04 вересня 2006 року залишено без змін.

В касаційній скарзі ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Маріуполя, посилаючись на порушення судами норм матеріального права, просить скасувати постанову господарського суду Донецької області від 04 вересня 2006 року та ухвалу Донецького апеляційного господарського суду від 31 жовтня 2006 року, прийняти нове рішення, яким відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог.

В письмовому запереченні на касаційну скаргу суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа ОСОБА_1, посилаючись на те, що судами першої та апеляційної інстанцій не були порушені норми матеріального та процесуального права, а касаційна скарга ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Маріуполя є безпідставною, просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

Заслухавши суддю - доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.

29 березня 2006 року ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Маріуполя провела перевірку кіоску - павільйону, що розташований в АДРЕСА_2, щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу, за результатами якої було складено акт № 000780/05830527/23-0 від 29 березня 2006 року. В акті перевірки було зазначено, що даний кіоск - павільйон належить суб'єкту підприємницької діяльності - фізичній особі ОСОБА_1

Перевіркою було встановлено порушення п. 1, п. 2 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", ч. 1 ст. 7 Закону України "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності" та ст. 15 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів".

25 квітня 2006 року ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Маріуполя на підставі акту перевірки прийняла рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0000782343/0, яким на підставі абзацу четвертого ч. 1 ст. 8 Закону України "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності" до позивача застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 10, 67 грн., та рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0000762343/0, яким на підставі п. 1 ст. 17 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" до позивача застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 1 930, 00 грн.

Крім того, 25 квітня 2006 року ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Маріуполя на підставі акту перевірки прийняла рішення про застосування фінансових санкцій № 0000772343 від 25 квітня 2006 року, яким згідно з абзацом п'ятим ч. 2 ст. 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" до позивача застосовано штраф в розмірі 3 400, 00 грн.

Рішення судів попередніх інстанцій мотивовані тим, що відповідач не довів факти порушення п. 1, п. 2 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", ч. 1 ст. 7 Закону України "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності" та ст. 15 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" саме позивачем.

Колегія суддів погоджується з рішеннями судів попередніх інстанцій з огляду на наступне.

Суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про те, що на момент проведення перевірки позивач не здійснював підприємницьку діяльності в кіоску - павільйоні, що розташований в АДРЕСА_2, з урахуванням того, що згідно свідоцтва про державну реєстрацію та згідно довідки ЖКП "Азовжитлокомплекс" позивач зареєстрований та проживає за адресою:АДРЕСА_1, а також того, що роздрібну торгівлю в приміщенні за цією адресою здійснював ОСОБА_2, що підтверджується його поясненням та договором найму від 01 лютого 2006 року, згідно якого ОСОБА_3 (батько ОСОБА_1) передав ОСОБА_2 в тимчасове платне користування господарські дворові прибудови, які знаходяться на території домобудівлі по АДРЕСА_2) для зберігання товару, майна, продукції та здійснення торгівлі товарами та продукцією строком на п'ять місяців. При цьому суди попередніх інстанцій вірно посилались на те, що акт перевірки не містить посилань на будь-які документи, які б підтверджували те, що даний торговий об'єкт належить саме позивачу.

Крім того, суди попередніх інстанцій правомірно взяли до уваги те, що згідно декларації за І квартал 2006 року позивач доходу не мав.

Враховуючи вищевикладене, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, дійшов обґрунтованого висновку про те, що відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України відповідач не довів те, що саме позивачем були порушені вимоги п. 1, п. 2 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", ч. 1 ст. 7 Закону України "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності" та ст. 15 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", що свідчить про неправомірність рішень ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Маріуполя про застосування штрафних санкцій № 0000782343/0 від 25 квітня 2006 року, № 0000762343/0 від 25 квітня 2006 року та № 0000772343 від 25 квітня 2006 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Враховуючи вищевикладене, касаційна скарга ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Маріуполя підлягає залишенню без задоволення, а постанова господарського суду Донецької області від 04 вересня 2006 року та ухвала Донецького апеляційного господарського суду від 31 жовтня 2006 року підлягають залишенню без змін.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 210, 220, - 220-1, 223, 224, 230, 231, ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія -

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі міста Маріуполя залишити без задоволення, а постанову господарського суду Донецької області від 04 вересня 2006 року та ухвалу Донецького апеляційного господарського суду від 31 жовтня 2006 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України за винятковими обставинами протягом одного місяця з дня відкриття таких обставин.