Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

Головуючого – Шипуліної Т.М.,

суддів: Бившевої Л.І., Костенка М.І., Маринчак Н.Є., Усенко Є.А.,

при секретарі: Євтушевському В.М.,

за участю представників:

від позивача – Бойчука Р.В.,

від відповідача – Радченко А.В., Філліпова А.В.,

розглянула у відкритому судовому засіданні касаційні скарги СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку на постанову Господарського суду Донецької області від 11.01.2006 року та ухвалу Донецького апеляційного господарського суду від 14.03.2006 року по справі №31/282а за позовом ТОВ "Промислово-фінансова компанія "Прометей" до СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення.

Заслухавши доповідь судді Шипуліної Т.М., пояснення осіб, які з’явились в судове засідання, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія:

Постановою Господарського суду Донецької області від 11.01.2006 року, залишеним без змін ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 14.03.2006 року, позовні вимоги ТОВ "Промислово-фінансова компанія "Прометей" до СДПІ по роботі з ВПП у м. Донецьку про визнання частково недійсним податкового повідомлення-рішення №0000550812/0/26173/10/13-31-1 від 31.08.2005 року – задоволено.

Не погоджуючись з зазначеними судовими рішеннями, відповідач 10.04.2006 року звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою.

Ухвалою вищого адміністративного суду України від 01.12.2006 року касаційна скарга прийнята до провадження суду, по ній відкрито касаційне провадження.

В касаційній скарзі СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку просить скасувати судові рішення та постановити нове – про відмову в позові посилаючись на порушення судами норм матеріального права.

Касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, судові рішення – без змін з огляду на наступне.

На підставі досліджених в судовому засіданні з дотриманням норм процесуального права доказів, судами було встановлено, що підставою для прийняття податкового повідомлення-рішення від 31.08.2005р. №0000550812/0/26/73/10/13-31-1, яким позивачу визначено суму податкового зобов’язання з податку на додану вартість в розмірі 152540 грн., у тому числі: основний платіж – 2604 грн., штрафні санкції – 149936грн. стали результати комплексної документальної перевірки з питань дотримання ТОВ "Промислово-фінансова компанія "Прометей" вимог пода­ткового та валютного законодавства за період з 01.04.2004р. по 31.03.2005р., які були відображенні в акті №222/13-31-1/24819472 від 26.01.2005 року.

Не погоджуючись з податковим повідомленням-рішенням від 31.08.2005р. №0000550812/0/26/73/10/13-31-1 в частині застосування штрафних санкцій з податку на додану вар­тість в сумі 29820,95 грн. позивач звернуся до суду з позовом.

В акті перевірки податковим органом, зокрема, зазначається про порушення позивачем п.4.2 ст.4, п.п.7.2.6 п.7.2 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", в результаті чого занижено податок на додану вар­тість на суму 299871 грн., у тому числі: у квітні 2004р. – 2604 грн., у травні 2004р. – 59642 грн., у вересні 2004р. – 220833 грн., у грудні 2004р. – 16792 грн., завищено податок на додану вартість на суму 299871 грн., у тому числі: у червні 2004р. – 59642 грн., у жовтні 2004р. – 220833 грн., у січні 2005р. – 16792 грн.

При цьому судами було встановлено, що ТОВ "Промислово-фінансова компанія "Прометей" до складу податкового кредиту у травні 2004р. було включено суму податку на додану вартість в роз­мірі 59641,97 грн., на яку своєчасно не отримано позивачем податкову накладну від ТОВ "Компанія Україна Меттрг" (Постачальник).

Листом від 17.06.2004р. позивач запросив у ТОВ "Компанія Україна Меттрг" податкові накладні за травень 2004р.

За таких обставин податковий орган дійшов висновку про необхідність зменшення податкового кредиту ТОВ "Промислово-фінансова компанія "Прометей" за травень 2004р. на 59641,97 грн. та збільшення податкового кредиту в червні 2004р. на цю ж суму.

Оскільки судами попередніх інстанцій встановлена відсутність суми донарахування позивачу податкових зобов’язань з податку на до­дану вартість, обґрунтованим є висновок судів щодо відсутності підстав у податкового органу для нарахування штрафних санкцій на підставі п.п.17.1.3 п.17.1 ст. 17 Закону України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", згідно з яким, коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зо­бов’язання платника податків, зобов’язаний оплатити штраф у розмірі 10% від суми недоплати (заниження суми податкового зобов’язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов’язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який при­падає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого орга­ну, але не більше п’ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних міні­мумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

Згідно з п."б" п.п.4.2.2 п.4.2 ст. 4 Закону України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", контролюючий орган зобов’язаний самостійно визначити суму податкового зобов’язання у разі, якщо дані документальної перевірки результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкового зобов’язання, заявленого у податковій декларації.

Суди попередніх інстанцій обґрунтовано дійшли висновку, що застосування штрафної санкції на суму податкового кредиту можливе лише за порушення платником податку вимог п.п.7.4.5 п.7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість".

Оскільки актом перевірки зазначене порушення при формуванні податкового кредиту позивачем (в тому числі в травні 2004р.) не встановлено, правильним є висновок судів про безпідставність визначення податковим органом штрафної санкції, обчислена із суми яка не визначена позивачу як податкове зобов’язання.

Відповідно до ч.1 ст. 224 КАС України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення – без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись ст.ст. 210, 220, 221, 224, 231 та ч.5 ст. 254 КАС України, колегія –

Касаційну скаргу СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку залишити без задоволення, а постанову Господарського суду Донецької області від 11.01.2006 року та ухвалу Донецького апеляційного господарського суду від 14.03.2006 року – без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

За винятковими обставинами вона може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом одного місяця з дня їх відкриття.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

Головуючого – Шипуліної Т.М.,

суддів: Бившевої Л.І., Костенка М.І., Маринчак Н.Є., Усенко Є.А.,

при секретарі: Євтушевському В.М.,

за участю представників:

від позивача – Бойчука Р.В.,

від відповідача – Радченко А.В., Філліпова А.В.,

розглянула у відкритому судовому засіданні касаційні скарги СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку на постанову Господарського суду Донецької області від 11.01.2006 року та ухвалу Донецького апеляційного господарського суду від 14.03.2006 року по справі №31/282а за позовом ТОВ "Промислово-фінансова компанія "Прометей" до СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення.

Заслухавши доповідь судді Шипуліної Т.М., пояснення осіб, які з’явились в судове засідання, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія ч.3 ст. 160 КАС України та керуючись ст.ст. 210, 220, 221, ст. 224, 231 та ч.5 ст. 254 КАС України, колегія –

Касаційну скаргу СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку залишити без задоволення, а постанову Господарського суду Донецької області від 11.01.2006 року та ухвалу Донецького апеляційного господарського суду від 14.03.2006 року – без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

За винятковими обставинами вона може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом одного місяця з дня відкриття таких обставин.