Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

Головуючого – Шипуліної Т.М.,

суддів: Бившевої Л.І., Костенка М.І., Маринчак Н.Є., Усенко Є.А.,

при секретарі: Євтушевському В.М.,

за участю представників:

від позивача – Симончука О.М.,

від відповідача – Мороз Ю.А.,

розглянула у відкритому судовому засіданні касаційні скарги ДПІ у Солом’янському районі м. Києва на постанову Київського апеляційного господарського суду від 06.04.2006 року по справі № 11/98 за позовом ТОВ "Селл" до ДПІ у Солом’янському районі м. Києва про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення.

Заслухавши доповідь судді Шипуліної Т.М., пояснення осіб, які з’явились в судове засідання, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія:

Рішенням Господарського суду м. Києва від 15.07.2005 року в задоволені позову ТОВ "Селл" до ДПІ у Солом’янському районі м. Києва про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення № 0001252307/0 від 06.08.2004 року – відмовлено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 06.04.2006 року, рішення суду першої інстанції скасовано то постановлено нове – про задоволення позовних вимог.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, відповідач 05.05.2006 року звернувся з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України.

Ухвалою вищого адміністративного суду України від 11.12.2006 року касаційна скарга прийнята до провадження суду, по ній відкрито касаційне провадження.

В касаційній скарзі ДПІ у Солом’янському районі м. Києва просить скасувати постанову апеляційного суду та залишити в силі постанову суду першої інстанції посилаючись на неправильну правову оцінку обставин та матеріалів у справі, висновки суду апеляційної інстанції не підтверджуються обставинами справи, що визнані судом встановленими, що призвело до винесення постанови з порушенням норм матеріального права, а саме: п.1.8 ст.1, п.п.7.4.5 п.7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", та процесуального права: ст. 207 КАС України.

Касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову апеляційного суду – без змін, з огляду на наступне.

На підставі досліджених в судовому засіданні з дотриманням норм процесуального права доказів, судами було встановлено, що підставою для прийняття податкового повідомлення-рішення від 06.08.2004 №0001252307/0, яким у ТОВ "Селл" зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 531448,00 грн., стали результати документальної позапланової тематичної перевірки правильності обчислення та своєчасності внесення до бюджету сум податку на додану вартість ТОВ "Селл" за лютий 2004 року, які були відображенні в акті №24423-0711/32657457 від 06.08.2004 року.

Зокрема, в акті перевірки податковий орган зазначає, що сума податкового кредиту, визначена як завищення суми бюджетного відшкодування з ПДВ фактично виникла на підставі здійснення позивачем господарської операції за договором купівлі-продажу будівель №6/2003 від 24.11.2003, за яким позивач придбав у Адвокатського об’єднання "Адвокатське бюро "Лотюк і партнери" об’єкти нерухомості. Внаслідок укладення ТОВ "Селл", АО "Адвокатське бюро "Лотюк і партнери", ТОВ "Інтеркас-Київ" та ТОВ "Курені" ряду договорів позивач фактично не здійснював перерахування коштів, передбачених умовами договору купівлі-продажу будівель від 24.11.2003 №6/2003. За таких обставин податковий орган зменшив заявлену до відшкодування суму ПДВ в розмірі 531448,00 грн. як документально не підтверджену.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та задовольняючи вимоги позивача апеляційний суд виходив з наступного.

Згідно із визначенням, наведеним в п.1.7 ст. 1 Закону України "Про податок на додану вартість", податковий кредит – сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов’язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Підпунктом 7.4.1 статті 7 Закону визначено, що податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв’язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

Відповідно до п.5.1 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", валові витрати виробництва та обігу – це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Як вбачається з акту перевірки, він не містить інформації за результатами здійснення яких господарських операцій позивачу зменшено бюджетну відшкодування з ПДВ, при цьому, як вбачається з матеріалів справи, сума податкового кредиту, визначена як завищення суми бюджетного відшкодування з ПДВ спірним податковим повідомленням-рішенням фактично виникла на підставі здійснення позивачем господарської операції за договором купівлі-продажу будівель № 6/2003 від 24.11.2003 року, за яким позивач придбав у Адвокатського об’єднання "Адвокатське бюро "Лотюк і партнери" об’єкти нерухомості.

За умовами договору купівлі-продажу будівель № 6/2003 від 24.11.2003 року, Адвокатське об’єднання "Адвокатське бюро "Лотюк і партнери" продало, а ТОВ "Селл" купило та прийняло у власність будівлі, що знаходяться за адресою: м. Київ, пров. Госпітальний, 16, загальною площею 1976,6 кв. м. (адмінкорпус, виробничий корпус, гаражі та складські приміщення). Будівлі, що продаються, належать продавцю на підставі договору купівлі-продажу № 12А/2003-ДП від 20.06.2003. Загальна вартість будівель складає 3188871,60 грн., в т. ч. ПДВ 531478,60 грн. Розрахунки за будівлі здійснюються шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця, переданням векселя або у другій формі, не забороненій чинним законодавством України.

На виконання договору його сторони підписали акт прийому-передачі майна від 24.11.2003. Право власності ТОВ "Селл" на вказане майно було посвідчено Київським міським бюро технічної інвентаризації.

Згідно із вимогами п.п.7.5.1 п.7.5 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається: дата здійснення першої з подій:

або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) – в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Вимоги до податкової накладної передбачається підпунктом 7.2.1 пункту 7.2 статті 7 зазначеного Закону.

Згідно з п.п.7.2.3, п.п.7.2.6 п.7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", податкова накладна складається в момент виникнення податкових зобов’язань продавця у двох примірниках і надається покупцю на його вимогу продавцем товарів (робіт, послуг).

Апеляційним судом встановлено, що на виконання умов договору купівлі-продажу будівель № 6/2003 від 24.11.2003 року Адвокатське об’єднання "Адвокатське бюро "Лотюк і партнери" видало на користь ТОВ "Селл" податкову накладну від 24.11.2003 року № 30 на загальну суму 3188871,60 грн., в т. ч. ПДВ 531478,60 грн., оформлену у відповідності з вимогами п.п.7.2.1 п.7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість".

Як вбачається з матеріалів справи, 15.05.2003 року між ТОВ "Курені" та ТОВ "Інтеркас-Київ" було укладено договір №15/05/02 про тимчасо ву поворотну фінансову допомогу, за умовами якого ТОВ "Курені" зобов’язалось надати ТОВ "Інтеркас-Київ" поворотну фінансову допомогу у розмірі 3200000,00 грн. строком до 15.05.2004 року.

20.06.2003 року між Адвокатським об'єднанням "Адвокатське бюро "Лотюк і партнери" та ТОВ "Інтеркас-Київ" укладено договір купівлі-продажу №12А/2003-ДП, за умовами якого останнє зобов’язалось продати АО "Адвокатське бюро "Лотюк і партнери" будівлі, розташовані за адресою: м. Київ, пров. Госпітальний, 16, загальною площею 1976,60 кв.м., загальною вартістю 3188871,60 грн., в т.ч. ПДВ – 531478,60 грн. Факт передачі майна у власність АО "Адвокатське бюро "Лотюк і партнери" підтверджується актом прийому-передачі від 10.10.2003 року.

24.11.2003 року між АО "Адвокатське бюро "Лотюк і партнери" та ТОВ "Селл" укладено договір купівлі-продажу будівель №6/2003 розташованих за адресою: м. Київ, пров. Госпітальний, 16, загальною площею 1976,60 кв.м., загальною вартістю 3188871,60 грн., в т.ч. ПДВ – 531478,60 грн. Факт передачі майна у власність ТОВ "Селл" підтверджується актом прийому-передачі від 24.11.2003 року.

25.12.2003 року між ТОВ "Інтеркас-Київ", ТОВ "Селл" та ТОВ "Курені" укладено договір про переведення боргу б/н, за змістом якого ТОВ "Інтеркас-Київ" переводить на ТОВ "Селл" своє зобов’язання перед ТОВ "Курені" сплатити грошовий борг, що виник на підставі договору №15/05/02 від 15.05.2003 року. Згідно п.2 договору від 25.12.2003 року розмір боргу, що переводиться, складає 3200000,00 грн.

26.12.2003 року між ТОВ "Інтеркас-Київ", АО "Адвокатське бюро "Лотюк і партнери" та ТОВ "Селл" укладено угоду про зарахування зустрічних вимог, якою передбачено погашення взаємних зобов’язань сторін договору на суму 3188871,60 грн. за договором купівлі-продажу від 20.06.2003 року №12А/2003-ДП, договором купівлі-продажу будівель від 24.11.2003 року №6/2003 та договором про переведення боргу від 25.12.2003 року б/н. Згідно п. 3.3 угоди від 26.12.2003 року з моменту набуття чинності цією угодою АО "Адвокатське бюро "Лотюк і партнери" не є зобов’язаним за договором купівлі-продажу від 20.06.2003 року №12А/2003-ДП перед ТОВ "Інтеркас-Київ", а ТОВ "Селл" не є зобов’язаним за договором купівлі-продажу будівель від 24.11.2003 року №6/2003 перед АО "Адвокатське бюро "Лотюк і партнери". Пунктом 4 Договору від 26.12.2003 року передбачено, що борг ТОВ "Інтеркас-Київ" перед ТОВ "Селл" за договором про переведення боргу від 25.12.2003 року б/н після підписання даної угоди складає 11128,40 грн. Відповідно до п. 9 угоди від 26.12.2003 року дана угода є невід’ємною частиною до договору купівлі-продажу від 20.06.2003 року №12А/2003-ДП, договору купівлі-продажу будівель від 24.11.2003 року №6/2003 та договору про переведення боргу від 25.12.2003 року б/н.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відсутність у позивача заборгованості перед Адвокатським об’єднанням "Адвокатське бюро "Лотюк і партнери" за придбані будівлі.

Згідно п.п.7.7.3 п.7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" у разі, коли за результатами звітного періоду сума, визначена згідно з пп.7.7.1 цієї статті, має від’ємне значення, така сума підлягає відшкодуванню платнику податку з державного бюджету України протягом місяця, наступного після подачі декларації.

Підставою для отримання відшкодування є дані тільки податкової декларації за звітний період. За бажанням платника податку сума бюджетного відшкодування може бути повністю або частково зарахована в рахунок платежів з цього податку. Таке рішення платника податку відображається в податковій декларації.

Відповідно до ч. 2 п.п.7.7.3 п.7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", підставою для отримання бюджетного відшкодування є дані тільки податкової декларації за звітній період. За бажанням платника податку сума бюджетного відшкодування може бути повністю або частково зарахована в рахунок платежів з цього податку. Таке рішення платника податку відображається в податковій декларації. Отже, підставою для отримання бюджетного відшкодування є дані тільки податкової декларації.

На підставі податкової накладної від 24.11.2003 № 30 на загальну суму 3188871,60 грн., в т. ч. ПДВ 531478,60 грн. ТОВ "Селл" у декларації з ПДВ за листопад 2003 року, поданій до податкового органу, віднесло 531478,60 грн. до податкового кредиту та заявило її до відшкодування.

У декларації з ПДВ за грудень 2003 року, поданій до податкового органу, ТОВ "Селл", вказуючи про нульові показники господарської діяльності за цей звітний податковий період, знову зазначило 531478,60 грн. у податковому кредиті та заявило її до відшкодування.

Декларацію з ПДВ за січень 2004 року ТОВ "Селл" подало з нульовими показниками.

Заявою від 08.06.2004 року на адресу начальника ДПІ у Солом’янському районі м. Києва ТОВ "Селл" просило змінити порядок відшкодування по податковій декларації з ПДВ за лютий 2004 року на суму 531448,00 грн., заявлену в рахунок майбутніх платежів, на перерахування на поточний рахунок в установі банку.

18.03.2004 року позивачем подано декларацію з податку на додану вартість за лютий 2004 року, в якій позивачем за підсумками звітного періоду заявлено до відшкодування податок на додану вартість у розмірі 531448,00 грн. До вказаної декларації подано розрахунок коригування сум ПДВ, в якому зазначено про врахування до податкового кредиту 531478,00 грн. за листопад 2003 року.

Право платника податку – покупця – на включення до податкового кредиту сум ПДВ, сплаченого (нарахованого) у зв’язку з придбанням товарів (робіт, послуг) кореспондується з обов’язком платника податку – покупця утримати та перерахувати до бюджету відповідні суми податку.

Згідно акту звірки розрахунків з бюджетом станом на 01.01.2004 року у Адвокатського об’єднання "Адвокатське бюро "Професіонал-99" відсутня заборгованість перед бюджетом по податку на додану вартість, значиться переплата в сумі 328,57 грн.

Враховуючи викладене, апеляційний суд дійшов обґрунтованого висновку щодо наявність підстав для задоволення вимог ТОВ "Селл" про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення від 06.08.2004 №0001252307/0, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 531448,00 грн.

Відповідно до ч.1 ст. 224 КАС України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судове рішення – без змін, якщо визнає, що судом не допущено порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судового рішення та вчиненні процесуальних дій.

Керуючись ст.ст. 210, 220, 221 ст. 224, 231 та ч.5 ст. 254 КАС України, колегія –

Касаційну скаргу ДПІ у Солом’янському районі м. Києва залишити без задоволення, а постанову Київського апеляційного господарського суду від 06.04.2006 року – без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

За винятковими обставинами вона може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом одного місяця з дня відкриття таких обставин.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

Головуючого – Шипуліної Т.М.,

суддів: Бившевої Л.І., Костенка М.І., Маринчак Н.Є., Усенко Є.А.,

при секретарі: Євтушевському В.М.,

за участю представників:

від позивача – Симончука О.М.,

від відповідача – Мороз Ю.А.,

розглянула у відкритому судовому засіданні касаційні скарги ДПІ у Солом’янському районі м. Києва на постанову Київського апеляційного господарського суду від 06.04.2006 року по справі № 11/98 за позовом ТОВ "Селл" до ДПІ у Солом’янському районі м. Києва про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення.

Заслухавши доповідь судді Шипуліної Т.М., пояснення осіб, які з’явились в судове засідання, перевіривши доводи касаційноїскарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі,

в порядку ч.3 ст. 160 КАС України та керуючись ст.ст. 210, 220, 221 ст. 224, 231 та ч.5 ст. 254 КАС України, колегія –

Касаційну скаргу ДПІ у Солом’янському районі м. Києва залишити без задоволення, а постанову Київського апеляційного господарського суду від 06.04.2006 року – без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

За винятковими обставинами вона може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом одного місяця з дня відкриття таких обставин.