Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

Суддів:

Сіроша М.В.

Гончар Л.Я.

Бим М.Є.

Чалого С.Я.

Харченка В.В.

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за касаційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 17 березня 2008 року та постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 13 червня 2008 року у справі за позовом ОСОБА_6 до Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області про визнання дій незаконними та зобов’язання здійснити перерахунок пенсії, –

У грудні 2007 року ОСОБА_6 звернувся з позовом до Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області про визнання неправомірними дій відповідача щодо відмови у здійсненні перерахунку пенсії.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 17 березня 2008 року позов задоволено. Зобов’язано Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області провести перерахунок пенсії ОСОБА_6 та виплатити пенсію в розмірі 8 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров’ю 50% мінімальної пенсії за віком з 17 серпня 2007 року.

Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 13 червня 2008 року рішення суду першої інстанції змінено. Зобов’язано відповідача провести перерахунок пенсії позивачу та здійснити виплату пенсії в розмірі 8 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров’ю 50% мінімальної пенсії за віком з 1 вересня 2007 року.

Не погоджуючись з судовими рішеннями у справі, Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області подало касаційну скаргу, у якій просить скасувати рішення суду першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове, яким відмовити в задоволення позовних вимог, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України стосовно обставин, необхідних для прийняття рішення судом касаційної інстанції, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, правильність правової оцінки обставин справи та застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_6 належить (віднесений) до першої категорії осіб, які потерпіли внаслідок Чорнобильської катастрофи, що підтверджується посвідченням НОМЕР_1 від 18.06.2007, є інвалідом третьої групи.

Рішення судів попередніх інстанцій, про часткове задоволення позовних вимог мотивовані тим, що ст. 50 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"передбачає, що особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю, у відповідних розмірах, зокрема інвалідам 3 групи –50% мінімальної пенсії за віком, виплата зазначеної пенсії, відповідно до ст. 53 даного Закону здійснюється повністю незалежно від заробітку, пенсії чи іншого доходу. Частина 4 ст. 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"передбачає, що в усіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв’язок з Чорнобильською катастрофою, не може бути нижчим 6 мінімальних пенсій за віком.

Відповідно до ст. 62 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік"прожитковий мінімум на одну особу із розрахунку на місяць для осіб, які втратили працездатність становить: з 1 січня 2007 року –380 грн., з 1 квітня –387 грн., з 1 жовтня –395 грн. Таким чином, для позивача як інваліда ІІ групи, особи, постраждалої внаслідок Чорнобильської катастрофи, першої категорії, розмір державної та додаткової пенсії повинен розраховуватись, виходячи із наведених розмірі.

Відтак, правильним є висновок судів попередніх інстанцій про те, що протиправною є бездіяльність відповідача щодо нездійснення підвищення пенсії.

Однак, вирішуючи спір про визнання неправомірним дій відповідача щодо відмови в нарахуванні підвищення пенсії в 2007 році, судом апеляційної інстанції було змінено початкову дату здійснення перерахунку але не зазначено кінцевої дати, також кінцеву дату, до якої має здійснюватись такий перерахунок не визначено і судом першої інстанції. Оскільки дія Закону України "Про Державний бюджет на 2007 рік" (489-16) закінчується 31 грудня 2007 року, то й перерахунок повинен бути здійснено до цієї дати.

Керуючись ст.ст. 220, 221, 225, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області задовольнити частково.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 17 березня 2008 року та постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 13 червня 2008 року змінити, скасувавши їх в частині не визначення кінцевої дати здійснення перерахунку пенсії.

Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області провести перерахунок пенсії позивачу та здійснити виплату пенсії в розмірі 8 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров’ю 50% мінімальної пенсії за віком з 1 вересня 2007 року по 31 грудня 2007 року.

В іншій частині рішення суду першої та апеляційної інстанцій залишити без змін.

постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в порядку ст.ст. 237- 239 Кодексу адміністративного судочинства України.