К-10857/06 Про стягнення бюджетної заборгованості - Текст документа

на рішення Господарського суду Донецької області від 11.08.2005 та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 19.09.2005

у справі №7/165

за позовом Приватного підприємства "Iнтехмаш"

до Державної податкової інспекції у м.Краматорську,

Краматорського відділення державного казначейства

про стягнення бюджетної заборгованості, -

Рішенням Господарського суду Донецької області від 11.08.2005, залишеним без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 19.09.2005, позов задоволено частково. Стягнуто з державного бюджету на користь позивача бюджетну заборгованість за грудень 2004 в сумі 26143,67 грн. та судові витрати.

У справі відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою відповідача, у якій ставиться питання про скасування рішення суду апеляційної інстанції та про відмову в позові, з підстав порушення норм матеріального права.

Перевіривши у попередньому судовому засіданні повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в судових рішеннях, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Відповідачем проведено позапланову документальну перевірку з питань обгрунтованості пред'явленої до відшкодування з Державного бюджету України суми ПДВ за грудень 2004 року, за результатами якої складено акт перевірки від 06.04.2005 №8/23/Ш-1-30399604. Перевіркою встановлено порушення позивачем пп.7.2.1 п.7.2, пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" (168/97-ВР) та завищення податкового кредиту по податковій декларації за грудень 2004 на суму 69,33 грн.

Відповідно до пп.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" (168/97-ВР) датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Згідно пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" (168/97-ВР) не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними.

Перелік обов'язкових реквізитів, які повинна містити податкова накладна, що надається покупцю та за відсутністю яких вона може вважатися неналежно оформленою визначено пп.7.2.1 п.7.2 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" (168/97-ВР) .

Судами попередніх інстанцій встановлено, що виконання позивачем у звітному періоді господарських операцій підтверджується первинними документами, складеними на виконання угод з контрагентами, зокрема, податковими накладними, вантажними митними деклараціями, а також книгою обліку продажу товарів позивача.

З акту звірки сум до відшкодування ПДВ складеного між позивачем та ДПI у м.Краматорську станом на 30.06.2005, а також акту перевірки від 06.04.2005 №8/23/Ш-1-30399604, встановлено, що сплата по зобов'язанням за угодами позивача з контрагентами, на виконання яких були видані податкові накладні, була проведена позивачем у повному обсязі, у т.ч. в її складі сплачений податок на додану вартість.

У вказаному акті відповідач-1 підтвердив суму ПДВ до відшкодування за грудень 2004 року в розмірі 13100 грн., стосовно решти заявленого до відшкодування ПДВ в сумі 13043,67 грн., от по ній не отримано відповіді по проведенню зустрічних перевірок контрагентів позивача за угодами у грудні 2004 року до кінцевого виробника.

Однак, як встановлено судами попередніх інстанцій, операцій, за якими ПДВ був включений до складу податкового кредиту у грудні 2004 року, проводились з ТОВ "Леман Україна", який поставив продукцію, вироблену ВАТ "МК Азовсталь". Довідкою від 13.06.2005 СДПI по роботі з ВПП у м.Донецьку про зустрічну перевірку ТОВ "Леман Україна" підтверджено включення останнім до своїх податкових зобов'язань податок на додану вартість, сплачений позивачем за господарськими операціями у грудні 2004 року.

Відповідно до п.1.8 ст.1 Закону України "Про податок на додану вартість" (168/97-ВР) бюджетне відшкодування - сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Згідно пп.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" (168/97-ВР) сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

Суди попередніх інстанцій, встановивши, що позивач обгрунтовано відносив до податкового кредиту суми ПДВ на підставі належним чином оформлених податкових накладних виданих платниками податку на додану вартість, дійшли вірного висновку про неправомірне зменшення бюджетного відшкодування. Податковий орган вправі здійснювати перевірку до кінцевого виробника, але перенесення строків відшкодування ПДВ за такою підставою, пп.7.7.3 п.7.7 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" (168/97-ВР) не передбачена.

Згідно ст.56 Конституції України (254к/96-ВР) кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

Якщо контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування податку на додану вартість у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Доводи касаційної скарги не беруться до уваги, оскільки не спростовують правильності висновків оскаржених судових рішень.

За таких обставин, судова колегія вважає, що суди першої та апеляційної інстанції повно та всебічно оцінивши обставини справи, з дотриманням норм матеріального та процесуального права прийняли правильні рішення, і не вбачає підстав для їх скасування.

Керуючись ст. ст. 220, 221-1, 230 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) , суд -

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Краматорську відхилити.

Рішення Господарського суду Донецької області від 11.08.2005 та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 19.09.2005 залишити без змін.

Ухвала вступає в законну силу з моменту проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України за винятковими обставинами протягом одного місяця з дня відкриття таких обставин.