ВИЩИЙ АдміністративниЙ СУД УКРАЇНИ
01010, м. Київ, вул. Московська, 8
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
2 липня 2008 року м. Київ
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
головуючого - судді Харченка В.В,,
суддів: Бим М.Є., Леонтович К.Г., Матолича С.В., Шкляр Л.Т.,
при секретарі - Топчію В.В,,
за участю представника Прокуратури України Зарудяної Н.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за касаційною скаргою Управління Національного банку України в Луганській області на постанову Луганського апеляційного господарського суду від 16 січня 2007 року у справі за позовом заступника прокурора Луганської області в інтересах держави в особі Луганського міського центру зайнятості до Управління Національного банку України в Луганській області, Національного банку України про стягнення 2391 грн. 22 коп., -
ВСТАНОВИЛА:
У жовтні 2006 року заступник прокурора Луганської області в інтересах держави в особі Луганського міського центру зайнятості звернувся в суд з позовом до Управління Національного банку України в Луганській області, Національного банку України про стягнення витрат на професійне навчання ОСОБА_1 в розмірі 2391 грн. 22 коп., з них: за професійне навчання -310,20 грн., матеріальної допомоги -2081,02 грн..
____________________________________________________________________________________________________________________
Справа № К-3165/07 Доповідач: Леонтович К.Г.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що після звільнення ОСОБА_1 із Управління Національного банку України в Луганській області Луганським міським центром зайнятості її був наданий статус безробітної, оскільки працевлаштування ОСОБА_1 за фахом було не можливим, то центром зайнятості було проведено її професійну перепідготовку, витрати на професійне навчання становили 310,20 грн., крім тогоОСОБА_1 під час професійного навчання Луганським міським центром зайнятості була виплачена матеріальна допомога в сумі 2081,02 грн.. На підставі ст. 26 Закону України "Про зайнятість населення" вказані суми підлягають відшкодуванню Луганському міському центру зайнятості, який поніс вказані витрати.
Постановою господарського суду Луганської області від 20 листопада 2006 року в задоволенні позову відмовлено з підстав відсутності доказів неможливості влаштування ОСОБА_1 за її професійними спеціальностями та недоведеності необхідності її професійної перепідготовки і підвищення кваліфікації. Провадження у справі відносно Управління Національного банку України в Луганській області закрите з підстав відсутності у нього юридичної особи та адміністративної процесуальної правосуб'єктності.
Постановою Луганського апеляційного господарського суду від 16 січня 2007 року постанова суду першої інстанції скасована, заявлений позов задоволений, стягнуті з Національного банку України на користь Луганського міського центру зайнятості витрати на професійне навчання в розмірі 310,20 грн. та виплачену матеріальну допомогу в період професійного навчання в розмірі 2081,02 грн.. Відносно Управління Національного банку України в Луганській області у задоволенні позову відмовлено з підстав, що Управління не є юридичною особою та не володіє особистою адміністративною процесуальною правосуб'єктністю.
Не погоджуючись з постановою апеляційного суду Управління Національного банку України в Луганській області звернулося до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, залишити постанову суду першої інстанції в силі.
В запереченнях на касаційну скаргу заступник прокурора Луганської області та Луганський міський центр зайнятості просять касаційну скаргу залишити без задоволення, а постанову апеляційного суду без змін.
Перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, проаналізувавши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, Луганський міський центр зайнятості згідно наданих повноважень та завдань здійснив перенавчання, тобто витрати на професійне навчання ОСОБА_1, вивільненої Управлінням Національного банку України в Луганській області, в розмірі 310,20 грн. та виплатив матеріальну допомогу в період професійного навчання в розмірі 2081,02 грн.. За два роки перед вивільненням ОСОБА_1 не підвищувала кваліфікацію та не отримувала суміжну професію.
Суд апеляційної інстанції, задовольняючи позов у частині стягнення з юридичної особи - Національного банку України витрат на професійне навчання ОСОБА_1, вивільненої Управлінням Національного банку України в Луганській області, в розмірі 310,20 грн., правильно послалися на частину другу пункту четвертого статті 26 Закону України "Про зайнятість населення", згідно з якою якщо протягом двох років, які передують вивільненню, працівник не мав можливості підвищити свою кваліфікацію чи одержати суміжну професію за попереднім місцем роботи і якщо при працевлаштуванні йому необхідно підвищити кваліфікацію або пройти професійну перепідготовку, то витрати на ці заходи проводяться за рахунок підприємства, установи, організації, з яких вивільнено працівника.
Колегією суддів не приймається розширене тлумачення судом слів "ці заходи" зазначеної правової норми Закону, як на підставу для задоволення позову в повному обсязі, а саме: виплату матеріальної допомоги, оскільки під заходами розуміється підвищення кваліфікації та професійна перепідготовка.
Відповідно до ст. 27 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" матеріальна допомога у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації застрахованим особам за направленням державної служби зайнятості виплачується в розмірах, передбачених статтями 22 і 23 цього Закону, і не підлягає зменшенню. Порядок надання матеріальної допомоги у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації безробітного встановлюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики за погодженням з правлінням Фонду.
Згідно затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 20 листопада 2000 р. № 308 (z0916-00)
Порядку надання матеріальної допомоги у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації безробітного, пунктом 29 передбачено, що виплата матеріальної допомоги у період професійного навчання, оплата проїзду до місця професійного навчання та у зворотному напрямку, проживання здійснюються за рахунок коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.
Аналізуючи наведені правові норми колегія суддів приходить до висновків, що витрати, затрачені на професійну перепідготовку проводяться на підставі Закону України "Про зайнятість населення" (803-12)
за рахунок підприємства, а виплати матеріальної допомоги у період професійної підготовки виплачується на підставі Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" (1533-14)
проводяться за рахунок коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.
Виходячи з вищенаведеного, суд апеляційної інстанції прийшов до вірного висновку про обґрунтованість позову та наявність права у позивача щодо вимог стягнення з Національного банку України витрат, затрачених на професійне навчання ОСОБА_1, вивільненої Управлінням Національного банку України в Луганській області, в розмірі 310,20 грн.. Також вірні висновки апеляційного суду щодо відмови у задоволенні позову відносно Управління Національного банку України в Луганській області з підстав, що Управління не є юридичною особою та не володіє особистою адміністративною процесуальною правосуб'єктністю.
З урахуванням викладеного, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що рішення суду апеляційної інстанції в частині стягнення з Національного банку України витрат на професійне навчання ОСОБА_1, вивільненої Управлінням Національного банку України в Луганській області, в розмірі 310,20 грн. та прийняте ним рішення відносно першого відповідача ухвалене відповідно до закону і підлягає залишенню без змін.
Разом з тим, суд апеляційної інстанції прийшов до помилкового висновку, щодо наявності права у Луганського міського центру зайнятості про стягнення з Національного банку України матеріальної допомоги в розмірі 2081,02 грн. у період професійної підготовки вивільненого працівника з тих підстав, що виплати матеріальної допомоги у період професійної підготовки виплачується на підставі Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" (1533-14)
та Порядку проводяться за рахунок коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, що являється порушенням норм матеріального права.
Згідно ст. 225 КАС України суд касаційної інстанції має право змінити рішення суду апеляційної інстанції, якщо у справі немає необхідності досліджувати нові докази або встановлювати обставини. а судове рішення, яке змінюється, є помилковим лише в частині.
Суди першої та апеляційної інстанції повно та всебічно встановили обставини справи і в суду касаційної інстанції є підстави для прийняття рішення по суті позовних вимог із зміною постанови апеляційної інстанції.
Виходяч и з наведеного постанова апеляційного суду підлягає зміні, а саме: постанова в частині стягнення з Національного банку України виплачену матеріальну допомогу в період професійного навчання в розмірі 2081,02 грн. підлягає скасуванню та відмові в задоволенні вказаних позовних вимог, в решті постанова апеляційного суду підлягає залишенню без змін. Оскільки, судами правильно встановлені обставини справи, але апеляційним судом в частині стягнення матеріальної допомоги допущені порушення норм матеріального права, що призвело до ухвалення незаконного рішення в цій частині, то відповідно до ст. 229 КАС України судом касаційної інстанції приймається постанова.
Керуючись ст.ст. 220, 221, 223, 225, 229, 232 Кодексу адміністративного судочинства України колегія суддів Вищого адміністративного суду України,-
П О С Т А Н О В И Л А:
Касаційну скаргу Управління Національного банку України в Луганській області задовольнити частково.
Постанову Луганського апеляційного господарського суду від 16 січня 2007 року змінити: постанову в частині стягнення з Національного банку України виплачену матеріальну допомогу в період професійного навчання в розмірі 2081,02 грн. скасувати та відмовити в задоволенні позовних вимог щодо стягнення матеріальної допомоги в розмірі 2081,02 грн. з Національного банку України.
В решті постанову Луганського апеляційного господарського суду від 16 січня 2007 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.
Судді: