ВИЩИЙ АдміністративниЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 липня 2008 року № К-2032/07
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді-доповідача Рибченка А.О.
суддів: Брайка А.I.
Карася О.В.
Маринчак Н.Є.
Федорова М.О.
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Старокостянтинівської об'єднаної державної податкової інспекції
на ухвалу Житомирського апеляційного господарського суду від 19.12.2006 р.
та постанову господарського суду Хмельницької області від 21.08.2006 р.
у справі № 21/212-НА господарського суду Хмельницької області
за позовом Кооперативного підприємства "Харчовик" Старокостянтинівського районного споживчого товариства
до Старокостянтинівської об'єднаної державної податкової інспекції
про скасування рішень, -
ВСТАНОВИВ:
Постановою господарського суду Хмельницької області від 21.08.2006 р., залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного господарського суду від 19.12.2006 р., задоволені позовні вимоги Кооперативного підприємства "Харчовик" Старокостянтинівського районного споживчого товариства та скасовано рішення Старокостянтинівської ОДПI № 9 від 01.02.2006 р. про скасування рішення № 33 від 28.02.2003 р. про списання безнадійного податкового боргу з врахуванням рішення № 36 від 30.05.2003 р. та рішення № 10 від 01.02.2006 р. про скасування рішення № 36 від 30.05.2003 р. про списання безнадійного податкового боргу.
Судові рішення мотивовані, зокрема тим, що згідно ст. 12 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" (509-12) ДПА України має право скасовувати рішення інших органів ДПС, а ДПА в АРК, областях, містах Києві та Севастополі, ДПI у містах з районним поділом (крім міст Києва та Севастополя) - рішення нижчестоящих державних податкових інспекцій у разі їх невідповідності актам законодавства. Керівників ДПI районного рівня не наділено повноваженнями скасовувати прийняті ними відповідні рішення (за винятком тих, що приймаються під час здійснення апеляційних процедур узгодження податкових зобов'язань).
Не погоджуючись з прийнятими рішеннями судів попередніх інстанцій, Старокостянтинівська ОДПI оскаржила їх в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України, просить скасувати їх та відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог.
Позивач в запереченні на касаційну скаргу просить залишити її без задоволення, а постановлені у справі судові рішення - без змін.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційну скаргу слід відхилити, виходячи з таких підстав.
Судами встановлено, що 29.10.2002 р. Старокостянтинівським районним споживчим товариством складено Зведений кошторис нанесених збитків господарським будівлям організацій Старокостянтинівського ОСОБА_1 внаслідок стихійного лиха на загальну суму 243 561 грн., де збитки по Кооперативному підприємству "Харчовик" склали 32 052 грн. Зазначений документ затверджено головою районної держадміністрації.
Комісійним актом за участю представників райдержадміністрації та ОСОБА_1 від 29.10.2002 р. проведено перевірку достовірності збитків заподіяних господарству стихійним лихом 28.10.2002 року. В акті комісією зроблено висновок, що по організаціях ОСОБА_1 на проведення відновлювальних робіт необхідно 243 561 грн.
Згідно висновку Торгово-промислової палати України № 227/05-4 від 17.01.2003 р. несприятливі погодні умови, які спричинили значні пошкодження будівель Старокостянтинівського ОСОБА_1, є форс-мажорними обставинами відповідно до п. 18.2 ст. 18 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (2181-14) .
28.02.2003 р. начальником Старокостянтинівської ОДПI прийнято рішення № 33 про списання безнадійного податкового боргу. Рішенням позивачу було списано безнадійний податковий борг по комунальному податку, по земельному податку, по пені по прибутковому податку, адмінштрафах, по інших надходженнях, по виноградарству, по податку з власників транспортних засобів на загальну суму 27325,24 грн., у відповідності до п. 18.2 ст. 18 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (2181-14) та на підставі висновку Торгово-промислової палати України № 227/05-4 від 17.01.2003 р.
30.05.2003 року начальником Старокостянтинівської ОДПI прийнято рішення № 36 про списання безнадійного податкового боргу по збору на обов'язкове державне пенсійне страхування в сумі 21580,09 грн. у відповідності до п. 18.2 ст. 18 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (2181-14) та на підставі висновку Торгово-промислової палати України № 227/05-4 від 17.01.2003 р. У зв'язку зі зміною платником структури списання податків скасовано частково рішення № 33 від 28.02.2003 р. в частині податку на додану вартість, комунального податку, земельного податку, інших надходжень, збору за розвиток виноградарства та хмелярства, податку з власників транспортних засобів на загальну суму 16853,43 грн.
Постановою Старокостянтинівського районного суду від 01.04.2005 р. закрито внаслідок акту амністії кримінальну справу по обвинуваченню посадових осіб Старокостянтинівського ОСОБА_1 ОСОБА_3., ОСОБА_2., ОСОБА_4. При цьому в постанові суду зазначено, що підсудні, з метою оформлення документів необхідних для списання податкового боргу кооперативним підприємством Старокостянтинівського ОСОБА_1 в грудні 2002 року підготували зведений акт та кошторис, в якому вказали завідомо неправдиву інформацію про те, що нібито внаслідок стихійного лиха, яке мало місце 28-29 жовтня 2002 року, були пошкоджені господарські будівлі кооперативних підприємств району, чим останнім завдано збитки на суму 243 561 грн.
20.01.2006 р. Старокостянтинівським міжрайонним прокурором в адресу Старокостянтинівської ОДПI внесено протест на рішення № 33 від 28.02.2003 р. та рішення № 36 від 30.05.2003 р. з вимогою скасувати рішення № 33 від 28.02.2003 р. та поновити податкову заборгованість Кооперативного підприємства "Харчовик" в сумі 10 471,91 грн., а також скасувати рішення № 36 від 30.05.2003 р. та поновити позивачу заборгованість по збору на обов'язкове державне пенсійне страхування в сумі 21 580,09 грн.
Рішенням № 9 від 01.02.2006 р. начальника Старокостянтинівської ОДПI скасовано рішення № 33 від 28.02.2003 р., з урахуванням рішення № 36 від 30.05.2003р., та поновлено податковий борг по ПДВ, по комунальному податку, по земельному податку, по пені по податку з доходів фізичних осіб, по адмінштрафам, по податку з власників транспортних засобів на загальну суму 10471,91 грн. Рішенням № 10 від 01.02.2006 р. скасовано рішення № 36 від 30.05.2003 р. та поновлено податковий борг по збору на обов'язкове державне пенсійне страхування в сумі 21580,09 грн.
Скасовуючи спірні рішення відповідача № 9 та № 10 від 01.02.2006 р., суди попередніх інстанцій обгрунтовано виходили з того, що Законом України "Про державну податкову службу в Україні" (509-12) керівників ДПI районного рівня не наділено повноваженнями скасовувати прийняті ними відповідні рішення (за винятком тих, що приймаються під час здійснення апеляційних процедур узгодження податкових зобов'язань).
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України (254к/96-ВР) органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.
Згідно преамбули Закону України "Про державну податкову службу в Україні" (509-12) саме цей Закон визначає статус державної податкової служби в Україні, її функції та правові основи діяльності.
Згідно ст. 12 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" (509-12) Державна податкова адміністрація України має право скасовувати рішення інших органів державної податкової служби, а державні податкові адміністрації в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, державні податкові інспекції у містах з районним поділом (крім міст Києва та Севастополя) - рішення нижчестоящих державних податкових інспекцій у разі їх невідповідності актам законодавства. Цей порядок не застосовується щодо рішень податкової міліції.
Крім того, в обгрунтування своєї правової позиції про скасування спірних рішень відповідача, суд апеляційної інстанції правомірно послався на положення Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (2181-14) , зокрема на ст. 18, та Порядок списання безнадійного податкового боргу платників податків, затверджений наказом ДПА України від 14.03.2001 р. № 103 (z0016-02) та зареєстрований в Міністерстві юстиції України 10 січня 2002 р. за № 16/6304 (z0016-02) , якими не встановлено право податкової інспекції на скасування нею ж прийнятого рішення про списання безнадійного податкового боргу.
Також судом апеляційної інстанції відмічено, що відповідно до вказаних нормативно-правових актів, списання безнадійного податкового боргу, який виник внаслідок обставин непереборної сили, не пов'язується з документами, які згадуються в постанові Старокостянтинівського районного суду від 01.04.2005 р. та протесті прокурора.
В рішеннях Старокостянтинівської ОДПI № 33 від 28.02.2003 р. та № 36 від 30.05.2003 р. як підстава для списання безнадійного податкового боргу вказано висновок Торгово-промислової палати України від 17.01.2003 р. № 227/05-4, який ніким не визнаний підробленим (фіктивним).
Постанова Старокостянтинівського районного суду від 01.04.2005 р., за вірним висновком апеляційного господарського суду, не є підставою для звільнення від доказування відповідно до ч. 4 ст. 72 КАС України (2747-15) , оскільки згідно вказаної норми вирок суду в кримінальній справі, який набрав законної сили, є обов'язковим для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою. У спірному випадку Старокостянтинівським районним судом була прийнята постанова від 01.04.2005 р. про закриття кримінальної справи внаслідок амністії, а вирок не виносився.
Згідно вказаної постанови головою правління Старокостянтинівського ОСОБА_1 була дана вказівка про підготовку зведеного акту та кошторису щодо суми збитків в грудні 2002 року, тоді як зведений кошторис і акт про суму коштів у розмірі 32 052 грн., необхідних Кооперативному підприємству "Харчовик" для відновлювальних робіт, датуються 29 жовтня 2002 р.
Та обставина, що на території Хмельницької області 28-29 жовтня 2002 року було стихійне лихо, внаслідок якого заподіяно певні збитки кооперативним підприємствам районного споживчого товариства, податковою інспекцією не заперечується.
Також судом апеляційної інстанції вірно зазначено, що приймаючи рішення про скасування своїх попередніх рішень про списання сум безнадійного податкового боргу, Старокостянтинівська ОДПI не з'ясувала, чи стосуються підроблені службовими особами Старокостянтинівського ОСОБА_1 документи саме КП "Харчовик", яке є одним з шести потерпілих підприємств райспоживтовариства, а якщо стосуються, то в якій частині заподіяних збитків, та чи вплинули вони на списання безнадійного податкового боргу і в якій сумі.
На підставі викладеного, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що постановлені у справі судові рішення грунтуються на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідають нормам матеріального та процесуального права, доводи касаційної скарги не спростовують висновків судів, у зв'язку з чим підстав для їх скасування чи зміни не вбачається.
Керуючись ст. ст. 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) , суд, -
УХВАЛИВ:
Касаційну скаргу Старокостянтинівської об'єднаної державної податкової інспекції відхилити.
Ухвалу Житомирського апеляційного господарського суду від 19.12.2006 р. та постанову господарського суду Хмельницької області від 21.08.2006 р. залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.
За винятковими обставинами вона може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом одного місяця з дня відкриття таких обставин.
Головуючий (підпис) Рибченко А.О.
Судді (підпис) Брайко А.I.
(підпис) Карась О.В.
(підпис) Маринчак Н.Є.
(підпис) Федоров М.О.
З оригіналом згідно
Відповідальний секретар Патюк А.О.