К-2116/09-С Про визнання бездіяльності протиправною та зобов’язання зробити перерахунок та виплату доплати до пенсії - 18.11.2009 Прийняття

провівши попередній розгляд справи за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Луганська про визнання бездіяльності протиправною та зобов’язання зробити перерахунок та виплату доплати до пенсії за касаційною скаргою Управління пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Луганська на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 02 вересня 2008 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 10 грудня 2008 року, -

У травні 2008 року позивачка звернулась в суд із позовом до Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Луганська про визнання бездіяльності протиправною та зобов’язання зробити перерахунок та виплату доплати до пенсії. Свої вимоги мотивує тим, що вона позивачка має статус "дитини війни"і відповідно до Закону України "Про соціальний захист дітей війни" (2195-15) , який набрав чинності з 1 січня 2006 року, вона має право на підвищення до пенсії на 30% мінімального розміру пенсії за віком, однак відповідач не вживає заходи щодо проведення вказаного підвищення. Просить визнати зазначену бездіяльність відповідача неправомірною та зобов’язати його встановити та сплатити зазначене підвищення пенсії з 1 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року. Зазначає, що відповідач порушив вимоги ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", рішення Конституційного суду 09.07.2007 (v0a6p710-07) № 6-рп та неправомірно відмовив у підвищенні пенсії, як "дитині війни"за період з 01.07.2007 року та з 31.12.2007 року.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 02 вересня 2008року позов частково задоволений. Визнано незаконною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Луганська, стосовно відмови в здійсненні перерахунку та виплати підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, як дитині війни, починаючи з 09 липня 2007 року до 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року. Зобов’язано Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Луганська здійснити виплату ОСОБА_1 підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, як дитині війни, починаючи з 01 липня 2007 року до 31 грудня 2007 року.

Не погоджуючись із постановою суду першої інстанції, відповідач звернувся зі скаргою до суду апеляційної інстанції щодо скасування зазначеного вище рішення.

Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 10 грудня 2008 року апеляційну скаргу відповідача залишено без задоволення, постанову суду першої інстанції залишено без змін.

Не погоджуючись із постановою суду першої та ухвалою суду апеляційної інстанцій відповідач звернувся із касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій просить скасувати постанову суду першої та ухвалу суду апеляційної інстанцій, ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши доповідь судді, дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені в скарзі доводи, колегія суддів дійшла до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Зі справи вбачається та вірно встановлено судом, що позивачка має статус "дитини війни"і відповідно до Закону України "Про соціальний захист дітей війни" (2195-15) , який набрав чинності з 1 січня 2006 року, вона має право на підвищення до пенсії на 30% мінімального розміру пенсії за віком, однак відповідач не вживає заходи щодо проведення вказаного підвищення. Просить визнати зазначену бездіяльність відповідача неправомірною та зобов’язати його встановити та сплатити зазначене підвищення до пенсії з 1 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року. Зазначає, що відповідач порушив вимоги ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" рішення Конституційного суду 09.07.2007 (v0a6p710-07) № 6-рп та неправомірно відмовив у підвищенні до пенсії, як "дитині війни"за період з 01.01.2006 року та з 01.01.2008 року.

Відповідно до Закону України Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2006 рік" (3235-15) зазначено, що пільги дітям війни, передбачені абз. 7 ст. 5 Закону України "Про соціальний захист дітей війни"запроваджуються з 1 січня 2006 року, а ст. 6, - у 2006 році поетапно, за результатами виконання бюджету у першому півріччі, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету".

Вказаний Закон України "Про Державний бюджет на 2006 рік" (3235-15) з зазначеними змінами був чинний до 31 грудня 2006 року.

У 2006 році урядом не впроваджувався порядок надання пільг, передбачений ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", а тому у відповідача не було підстав нараховувати підвищення пенсій дітям війни.

Згідно ст. 71 Закону України "Про державний бюджет України на 2007 рік"дія статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни"була зупинена. Рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007 (v0a6p710-07) визнані такими, що не відповідають Конституції України (254к/96-ВР) , серед них положення статті 71 Закону України "про державний бюджет на 2007 рік", щодо зупинення дії статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".

Відповідно до Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та внесення змін до деяких Законів України"був визначений порядок нарахування підвищень до пенсій, як дітям війни, який не відповідає ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".

Згідно ст. 28 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування", мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок - 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. За кожний повний рік страхового стажу понад 25 років чоловікам і 20 років жінкам пенсія за віком збільшується на 1 відсоток розміру пенсії, обчисленої відповідно до ст. 27 цього Закону, але не більше ніж на 1 відсоток мінімального розміру пенсії за віком, зазначеного в абзаці першому цієї частини.

Відповідно до ст. 62 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік"від 19 грудня 2006 року, що набрав чинності з 1 січня 2007 року (із змінами від 15 березня 2007 року), був затверджений прожитковий мінімум на одну особу, яка втратила працездатність: з 1 січня - 380 грн., з 01 квітня –406 грн. Крім цього цією статтею передбачено, що для визначення мінімальне розміру пенси за віком відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування"з 1 жовтня 2007 р. застосовується прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, визначений абз.5 ч.1 цієї статті, збільшений на 1 відсоток, що складає відповідно 410 грн.06 коп., 415 грн. 11 коп.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України (254к/96-ВР) .

Ухвалюючи рішення, суд дійшов обґрунтованого висновку про те, що відповідач, обґрунтовуючи відмову в підвищенні розміру пенсії, як "дитині війни"помилково зазначав, що у законодавчому порядку питання визначення величини мінімальної пенсії за віком не вирішено, оскільки підвищення пенсії дітям війни діючим законодавством було врегульовано і повинно було проводитись відповідно до рішень Конституційного суду № 6-рп/2007 від 09.07.2007 (v0a6p710-07) року.

З огляду на викладене, постанова суду першої та ухвала суду апеляційної інстанцій відповідають обставинам справи наданим доказам та нормам процесуального права.

Доводи касаційної скарги висновки суду не спростовують.

Підстав для перегляду судового рішення з мотивів, викладених в касаційні скарзі, не вбачається.

За правилами частини 1 статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо суди не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових рішень, то суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення-без змін.

Керуючись статтями 220, 221, 224, 230, 231 КАС України, колегія суддів,-

Касаційну скаргу Управління пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Луганська залишити без задоволення, постанову Луганського окружного адміністративного суду від 02 вересня 2008 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 10 грудня 2008 року залишити без змін.