К-27163/06 Про визнання недійсним податкових повідомлень-рішень (ПДВ) - 01.07.2008 Прийняття

на постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 05 липня 2006р. та рішення господарського суду Черкаської області від 20 січня 2005р. в частині відмови у задоволенні позовних вимог

у справі № 15/2022

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Хортиця"

до Уманської об’єднаної державної податкової інспекції Черкаської області

за участю прокуратури Черкаської області

про визнання недійсним податкових повідомлень-рішень, -

У червні 2004р. позивач звернувся до господарського суду Черкаської області з позовом про визнання недійсним податкових повідомлень-рішень Уманської ОДПІ Черкаської області від 09.01.2004р. №0001862301/0, №0001872301/0/0, №0001852301/0, №0000471701/0/0/1/181; від 31.01.2004р. №0001872301/0/1, №0001852301/161/1335, №0001862301/159/1337, №0000471701/160/1336.

В обґрунтування позовних вимог позивач стверджує, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийнято контролюючим органом без врахування наявних документів первинного бухгалтерського та податкового обліку.

Рішенням господарського суду Черкаської області від 20 січня 2005р. позовні вимоги було задоволено частково. Визнано недійсними податкові повідомлення-рішення Уманської ОДПІ Черкаської області від 09.01.2004р. №0001852301/0 та №0000471701/0/0/1/181; від 31.01.2004р. №0001852301/161/1335 та №0000471701/160/1336. Визнано недійсними податкові повідомлення-рішення Уманської ОДПІ Черкаської області від 09.01.2004р. №0001862301/0 та від 31.01.2004р. №0001862301/159/1337 в частині визначення суми податкового зобов’язання з податку на додану вартість у розмірі 237799,00грн. та застосування штрафних санкцій у розмірі 237799,00грн.. Стягнуто з відповідача на користь позивача 85,00грн. витрат по сплаті державного мита та 118,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. У задоволенні решти позовних вимог було відмовлено.

Постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 05 липня 2006р. було скасовано судове рішення суду першої інстанції та прийнято нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Скасовуючи судове рішення суду першої інстанції судова колегія апеляційної інстанції виходила з того, що контролюючим органом було правомірно визначено позивачу зобов’язання за порушення допущені під час здійснення фінансово-господарської діяльності та застосовано відповідні фінансові санкції.

Не погоджуючись з постановою суду апеляційної інстанції, вказуючи на порушення норм матеріального та процесуального права, до суду касаційної інстанції звернувся позивач, яким у касаційній скарзі поставлено питання про скасування постанови суду апеляційної інстанцій в повному обсязі, рішення суду першої інстанції в частині не задоволених позовних вимог та прийняття нового рішення про визнання недійсними податкові повідомлення-рішення Уманської ОДПІ Черкаської області №0001872301/0/0 від 09.01.2004р. та №0001872301/0/1 від 31.01.2004р., №0001862301/159/1337 від 31.01.2004р., та №0001862301/0 від 09.01.2004р..

В письмовому відзиві на касаційну скаргу Уманська ОДПІ Черкаської області, посилаючись на законність та обґрунтованість постанови суду апеляційної інстанції, просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а рішення апеляційної інстанції без змін.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судами попередніх інстанцій було встановлено, що контролюючим органом було проведено комплексну документальну перевірку дотримання вимог податкового законодавства ТОВ "Хортиця" за період з 01.07.2001р. по 30.06.2003р. (по податку на додану вартість з 01.09.2001р. по 31.08.2003р.) по прибутковому податку з громадян з 01.10.2000р. по 31.10.2003р. про що складено акт №2436/23-1/21377950 від 29.12.2003р..

Висновками зазначеного акту перевірки було встановлено, що підприємством порушено вимоги:

- п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України "Про опопдаткування прибутку підприємств" в результаті чого було завищено від’ємного значення об’єкту оподаткування станом на 01.07.2003р. в сумі 129300,00грн. та донараховано до сплати в бюджет податку на прибуток у сумі 343485,00грн.;

- п.п.7.4.5 п.7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", в результаті завищено бюджетне відшкодування з ПДВ за квітень 2002р. на 364,00грн., за червень 2002р. на 834,00грн., занижено ПДВ за квітень 2002р. на 40541,00грн., за травень 2002р. на 86218,00грн., за червень 2002р. на 68548,00грн., за липень 2002р. на 15218,00грн., за червень 2003р. на 27479,00грн.;

- п.п.7.2.6 п.7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" в результаті завищено бюджетне відшкодування за квітень 2003р. на 74930,00грн., занижено ПДВ на 3745,00грн.;

- п.п.7.4.1 п.7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" в результаті завищено бюджетне відшкодування за серпнень 2003р. на 267477,96грн.;

- встановлено станом на 01.01.2002р. розбіжність не погашеної заробітної плати в сумі 37030,29грн.;

- порушення Закону України "Про встановлення розміру мінімальної заробітної плати";

- п.п. "а" п.19.2 ст. 19 Декрету КМУ №13-92 від 26.12.1992р. "Про прибутковий податок з громадян", в результаті чого донараховано прибуткового податку з громадян в сумі 3824,60грн. та пені в сумі 5196,39грн.;

- п.п. "б" п.19.2 ст. 19 Декрету КМУ №13-92 від 26.12.1992р. "Про прибутковий податок з громадян" - неподання довідок за формою 2 на громадян при закупівлі продукції згідно закупівельних актів;

ст. 9 Закону України "Про державний реєстр фізичних осіб-платників податків та інших обов’язкових платежів" - не відображення по формі 8-ДР виплачених доходів фізичним с особам.

На підставі виявлених порушень податковим органом прийнято оскаржувані податкові повідомлення-рішення:

- №0001872301/0/0 від 09.01.2004р. про встановлення завищеної суми бюджетного відшкодування з ПДВ в розмірі 342407,96грн. та застосування штрафної санкції в розмірі 8101,30грн.;

- №0001862301/0 від 09.01.2004р. про визначення податкового зобов’язання з ПДВ на загальну суму 483498,00грн.;

- №0001852301/0 від 09.01.2004р. про визначення податкового зобов’язання з податку на прибуток на загальну суму 672880,80грн.;

- №0000471701/0/0/1/181 від 09.01.2004р. визначення податкового зобов’язання з прибуткового податку на загальну суму 11473,80грн..

За наслідками апеляцйного оскарження було прийнято податкові повідомлення-рішення від 31.01.2004р. №0001872301/0/1, №0001852301/161/1335, №0001862301/159/1337, №0000471701/160/1336 у яких сума податкових зобов’язань залишилась незмінною.

Судова колегія касаційної інстанції погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про правомірність прийняття податковим органом податкових повідомлень-рішень оскаржуваних податкових повідомлень-рішень з огляду на наступне.

Відповідно до п.п. "а", "б" п. 19.2 от. 19 Декрету Кабінету Міністрів України :Про прибутковий податок з громадян" підприємства, установи, організзації та фізичні особи – суб’єкти підприємницької діяльності зобов’язані своєчасно і в повному обсязі нараховувати, утримувати та перераховувати до бюджету суми податку з доходів громадян що підлягають оподаткуванню у джерела виплати, а також своєчасно подавати податковим органам відомості за встановленою центральним податковим органом формою про нараховані та виплачені громадянам суми доходів та суми утриманих з них податків, що підлягають обліку і оподаткуванню. Виключення становлять доходи громадян від продажу вирощеної в особистому підсобному господарстві, на присадибній, дачній і садовій ділянці продукції рослинництва і бджільництва, худоби, кролів, нутрій, птиці як у живому вигляді, так і у вигляді первинної переробки.

Перевіркою було встановлено факти купівлі продуктів на ринку у фізичних осіб згідно закупівельних актів, пред’явлених посадовими особами для перевірки. У вказаних актах відсутні паспортні дані фізичної особи, довідки про підтвердження вирощеної прдукції в особистому підсобному господарстві, на присадибній, дачній садовій ділянці тощо. Про суми виплат громадянам за зазначену прдукцію довідки ф.2 до податкових інспекцій не надсилались. В результаті наявних порушень податковим орпгном нараховано прибуткового прибутку з громадян в сумі 3824,60грн..

Згідно п.п.7.4.5 п.7.4 ст. 4 Закону України "Про податок на додану вартість" не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Згідно акту Уманської ОДПІ №2109/23-1/14182696 від 12.11.2003р. "Про результати документальної перевірки з питання дотримання вимог податкового законодавства з ПДВ при проведенні взаєморозрахунків ПП фірми "Кодак" за період з 01.01.2001р. по 01.11.2003р. було встановлено, що з 01.10.2001р. МП "Елегант" податкову звітність до ДПІ у білоцерківському районі не подає, відносно посадових осіб вказаного підприємства порушено кримінальну справу за ознаками злочину, передбаченого ч.3 ст. 212 КК України, проводиться слідство та заходи по встановленню місцезнаходження засновників підприємства та бухгалтерсько-організаційних документів МП "Елегант".

Листом на адресу ДПІ у м.Умань голова правління ВАТ "Ямпільське ХПП" повідомив, що в період з квітня по липень 2002р. підприємством не здійснювалась реалізація на користь ТОВ "Хортиця" насіння кукурудзи; накладних та дублікатів накладних для ТОВ "Хортиця" виписано не було.

Таким чином суд апеляційної інстанції правомірно не врахував висновок судово-бухгалтерської експертизи №245/246 від 06.04.2006р., оскільки експертне дослідження проводилось на підставі наданих позивачем копій первинних бухгалтерських документів, автентичність яких встановити неможливо.

За таких обставин податковим органом правомірно визначено підприємству податкового зобов’язання з податку на додану вартість у зв’язку з включенням до складу податкового кредиту сум які не підтверджено податковими накладними.

Пунктом 1.32ст. 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" встановлено, що господарська діяльність – це будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в матеріальній або нематеріальній формах.

Відповідно до п.5.1 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" валові витрати виробництва та обігу – це сума будь-яких витрат платника податків у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів, робіт, послуг, що понесені платником податків при здійсненні господарської діяльності.

Таким чином, судова колегія вважає, що податковим органом було обґрунтовано вказано на неправомірність віднесення позивачем витрат при здійсненні операцій з продажу товару до складу валових витрат підприємства, оскільки такі операції з купівлі та подальшого продажу товару із значними збитками не можуть вважатись господарськими операціями в розумінні законодавства України.

Доводи касаційної скарги не спростовують зазначених висновків суду.

Отже, судом апеляційної інстанції, виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності з нормами матеріального права, постановлено обґрунтоване рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими в судовому засіданні, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі не вбачається.