К-23784/06 Про визнання угоди недійсною - 01.07.2008 Прийняття

У жовтні 2005 року позивач звернувся до господарського суду м.Києва з позовом про визнання недійсною угоди укладеної між ТОВ "Одисей" та ПТ "Ломбард "Україна" а також застосування до відповідачів наслідки визнання недійсною угоди, що передбачено ст. 49 ЦК УРСР.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що угода укладена була з метою завідомо суперечною інтересам держави і суспільства.

Постановою Господарського суду м.Києва від 13 лютого 2006 року позовні вимоги було задоволено. Угоду №44 від 04.08.2003р. укладену між ТОВ "Одисей" та ПТ "Ломбард "Україна" визнано недійсною з підстав ст. 49 ЦК УРСР; зобов’язано ТОВ "Одисей" повернути ПТ "Ломбард "Україна" грошові кошти в сумі 59442,65грн.; стягнуто з ПТ "Ломбард "Україна" до Державного бюджету України вартість послуг, отриманим згідно з податковоми накладними №142 та №143 від 08.09.2003р. на загальну суму 59442,65грн..

Судове рішення мотивовано тим, що ТОВ "Одисей" не подає звіти про свою господарську діяльність до податкових органів, не знаходиться за місцем своєї реєстрації, підприємством не було сплачено ПДВ за оспорюваною угодою.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 16 травня 2006р. було скасовано судове рішення першої інстанції та прийнято нове рішення про відмову у задорволенні позовних вимог ДПІ у Голосіївському районі м.Києва.

Судове рішення апеляційної інстанції мотивовано тим, що належними та допустимими доказами позивачем не доведено, що оспорювана угода між відповідачами укладена саме з метою, завідомо суперечною інтересам держави та була направлена на ухилення від сплати податків. Судова колегія апеляційної інстанції зазначила, що позивачем не було надано суду доказів про існування у відповідача-1 податкового боргу або про порушення кримінальної справи відносно посадових осіб підприємства за ухилення від сплати податків.

Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, позивач звернувся з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України в якій ставить питання про скасування постанови суду апеляційної інстанції, та залишення в силі постанови господарського суду м.Києва від 13.02.2006р..

Заслухавши доповідь судді, пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи наведені у скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судами попередніх інстанцій було встановлено, що між ПТ "Ломбард "Україна" (Замовник) та ТОВ "Одисей" (Виконавець) було укладено угоду №44 від 04.08.2003р. за умовами якої Замовник доручає Виконавцю виконання робіт по проведенню рекламної кампанії шляхом виготовлення рекламних плакатів, листівок, календарів, наклейок та буклетів. Факти виконання угоди підтверджуються актами виконаних робіт та податковими накладними копії яких містяться в матеріалах справи.

За правилами г. 49 ЦК УРСР (1540-06) , ЯКЩО угода укладена з метою, завідомо суперечною інтересам соціалістичної держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін – в разі виконання угоди обома сторонами – в доход держави стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання угоди однією стороною з другої сторони стягується в доход держави все одержане нею і все належне з неї першій сторони на відшкодування одержаного.

Позивач обгрунтовує свої висновки щодо визнання оспорюваної угоди неправомірною тим, що рішенням Голосіївського районного суду від 19.03.2004р. у справі за позовом Коваленко І.В. до ТОВ "Одисей" було визнано недійсним установчий договір ТОВ "Одисей" з моменту його укладання, статут ТОВ "Одисей" з моменту його реєстрації а також реєстрацію ТОВ "Одисей" в якості платника ПДВ з моменту внесення в реєстр платників податку на додану вартість.

Судова колегія касаційної інстанції погоджується з висновками яких дійшов суд апеляційної інстанції, що для визнання угоди недійсною необхідно встановлювати наявність тих обставин, з якими закон пов’язує визнання угоди недійсною. Визнання недійсними установчих документів суб’єкта підприємницької діяльності з підстав його створення без мети здійснення підприємницької діяльності, не є підставою для визнання вчинених ним з іншими суб’єктами господарювання юридично значимих дій недійсними, оскільки його контрагенти за договором можуть нести відповідальність за наявності вини.

Крім того, вищезазначене рішення Голосіївського районного суду від 19.03.2004р. було скасовано ухвалою Голосіївського районного суду від 27 серпня 2004р. за нововиявленими обставинами.

Посилання позивача на наявність податкового повідомлення-рішення ДПІ у Голосіївському районі м.Києва від 16.16.2005р. №0000252307/2, прийнятого на підставі акту перевірки дотримання ПТ "Ломбард "Україна" вимог податкового та валютного законодавства від 15.03.2005р. №9-23/07303631919 (яким ПТ "Ломбард "Україна"шзначено податкові зобов’язання по ПДВ у сумі 23191,00грн. та застосовано 11596,00грн. штрафних санкцій) судом апеляційної інстанції правомірно не прийнято до уваги, оскільки позивач стверджує про наявність умислу на ухилення від сплати податків саме у ТОВ "Одисей" (у відповідача-1, а не у відповідача-2), а вказаний факт дану обставину не підтверджує.

За таких обставин, суд касаційної інстанції, погоджуючись із висновками суду попередньої інстанції щодо відсутності підстав вважати спірну угоду недійсною.

Таким чином, суд апеляційної інстанції, виконавши всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевіривши обставини справи, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, постановив обґрунтоване рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими в судовому засіданні, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі не вбачається.

Керуючись статтями 220, 221, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м.Києва – залишити без задоволення.

Постанову постанову Київського апеляційного господарського суду від 16 травня 2006 року – залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

За винятковими обставинами вона може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом одного місяця з дня відкриття таких обставин.