ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
|
01 липня 2008 року м.Київ
|
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі суддів:
Бим М.Є., Гончар Л.Я., Леонтович К.Г., Чалого С.Я., Шкляр Л.Т.
розглянувши в попередньому судовому засіданні адміністративну справу за касаційною скаргою голови Новомиколаївської районної профспілкової організації працівників агропромислового комплексу Запорізької області - Лисака А.Ф. на постанову Новомиколаївського районного суду Запорізької області від 25 жовтня 2006 року та ухвалу апеляційного суду Запорізької області від 12 грудня 2006 року у справі №2-а-17/2006 за позовом директора Державного підприємства "Запорізький кінний завод №86" - Дубовика Петра Iвановича до державного інспектора праці територіальної Державної інспекції праці у Запорізькій області - Єременка Миколи Костянтиновича, третя особа - Новомиколаївська районна профспілкова організація працівників агропромислового комплексу Запорізької області, про скасування постанови, -
ВСТАНОВИЛА:
У травні 2006 року директор ДП "Запорізький кінний завод №86" - Дубовик П.I. звернувся до суду з позовом до державного інспектора праці територіальної Державної інспекції праці у Запорізькій області - Єременка М.К. про скасування постанови від 10 травня 2006 року №08-18-037/0081.
Ухвалою Новомиколаївського районного суду від 06 вересня 2006 року до участі у справі в якості третьої особи залучено Новомиколаївську районну профспілкову організацію працівників агропромислового комплексу.
Постановою Новомиколаївського районного суду Запорізької області від 25 жовтня 2006 року, яка залишена без змін ухвалою апеляційного суду Запорізької області від 12 грудня 2006 року, позов задоволено.
В касаційній скарзі голова Новомиколаївської районної профспілкової організації працівників агропромислового комплексу просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.
В запереченнях на касаційну скаргу позивач просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення, як законні та обгрунтовані, без змін.
Перевіривши матеріали справи, правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин у справі, обговоривши доводи касаційної скарги та заперечень на неї, колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає виходячи з наступного.
З матеріалів справи вбачається та судом встановлено, що посадовими особами територіальної Державної інспекції праці у Запорізькій області було проведено перевірку ДП "Запорізький кінний завод №86", за результатами якої винесено приписи від 15.03.206р. №08-18-037/0245 та від 06.05.2006р. №08-18-037/0445, якими зобов'язано позивача перерахувати на рахунок профспілкової організації профспілкові внески, вирахувані з отриманої працівниками підприємства заробітної плати.
Iз вказаними приписами посадові особи підприємства не ознайомлені, та в зазначених приписах відсутні докази про їх направлення рекомендованим листом.
Крім того, в матеріалах справи відсутній акт перевірки, на підставі якого вони були винесені, що є порушенням Порядку проведення перевірки стану додержання законодавства про працю та загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що проводиться посадовими особами Державного департаменту нагляду за додержанням законодавства про працю та його територіальних органів, затвердженим наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 21 березня 2003 р. N 72 (z0432-03)
(далі - Порядок).
На підставі вищевказаних приписів постановою державного інспектора праці територіальної Державної інспекції праці у Запорізькій області - Єременка М.К. від 10 травня 2006 року №08-18-037/0081 позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності, а саме за невиконання вимоги про перерахування на рахунок професійної спілки членських профспілкових внесків.
Зазначеним вище Порядком передбачено, що він визначає процедуру здійснення державного нагляду і контролю за додержанням законодавства про працю (крім питань охорони праці) та про загальнообов'язкове державне соціальне страхування: від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності; у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням; на випадок безробіття на підприємствах, в установах і організаціях усіх форм власності та у фізичних осіб, які використовують найману працю.
Тобто, на правовідносини, які виникли між сторонами не поширюється законодавство про працю, оскільки порядок утримання профспілкових внесків регулюється Законом України "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності" (1045-14)
, а тому відповідач приймаючи оскаржувану постанову вийшов за межі своїх повноважень.
Так, ч.3 ст. 42 Закону України "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності" (1045-14)
та ч.3 ст. 249 КЗпП передбачено, що за наявності письмових заяв працівників, які є членами профспілки, роботодавець щомісячно і безоплатно утримує із заробітної плати та перераховує на рахунок профспілки членські профспілкові внески працівників відповідно до укладеного колективного договору чи окремої угоди в терміни, визначені цим договором.
Тобто, лише наявність письмових заяв працівників підприємства є підставою для утримання членських профспілкових внесків, які і були повернуті працівникам відповідним наказом.
За наведених вище обставин суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку про те, що відповідачем не доведено правомірності свого рішення та правильно задовольнили позов.
Доводи касаційної скарги зазначених висновків суду не спростовують і не дають підстав для висновку, що судами попередніх інстанцій при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушені норми процесуального права.
Згідно ч.3 ст.220-1 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15)
суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Керуючись ст.ст.220-1, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15)
, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Касаційну скаргу голови Новомиколаївської районної профспілкової організації працівників агропромислового комплексу Запорізької області - Лисака А.Ф. відхилити, а постанову Новомиколаївського районного суду Запорізької області від 25 жовтня 2006 року та ухвалу апеляційного суду Запорізької області від 12 грудня 2006 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.