к-1589/08 Про встановлення компетенції та зобов’язання вчинити дії - 21.05.2008 Прийняття

Головуючої – Кравченко О.О., суддів – Васильченко Н.В., Леонтович К.Г., Гордійчук М.П., Матолича С.В., при секретарі – Мельник І.М., за участі представників позивача Кравченко О.Б. та Петровського Д.О., представника Генеральної прокуратури України Дубаса В.А., відповідача Опанюка Д.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарського підприємства "Нібулон" на ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 17 грудня 2007 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарського підприємства "Нібулон" до державного підприємства "Дніпро - Бузький морський торговельний порт" про встановлення компетенції та зобов’язання вчинити дії, -

Постановою Господарського суду Миколаївської області від 1 серпня 2007 року було задоволено позов товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарського підприємства "Нібулон" до державного підприємства "Дніпро - Бузький морський торговельний порт" про й наявність компетенції Державного підприємства "Дніпро-Бузький морський торговельний порт" на надання ТОВ СП "НІБУЛОН" дозволу на проведення днопоглиблювальних робіт для облаштування водних підходів та операційної акваторії до перевантажувального терміналу ТОВ СП "НІБУЛОН" в межах земельних ділянок кадастрові №№4810136300:07:001:0025, 4810136300:07:001:0035 по вул.. Каботажний спуск, 1 у м. Миколаєві, визнання протиправною бездіяльності, яка полягала у ненаданні дозволу, зобов’язання надати дозвіл та зобов’язання утриматися від вчинення перешкод.

Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 17 грудня 2007 року вищезазначене рішення суду першої інстанції скасоване, провадження у справі закрито.

В основу зазначеного рішення суду апеляційної інстанції покладено висновки про те, що заявлені позивачем вимоги не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства, оскільки між сторонами виникли господарські правовідносини.

Не погоджуючись з зазначеним рішенням суду апеляційної інстанції ТОВ СП "Нібулон" звернулося з касаційною скаргою, у якій просить ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 17 грудня 2007 року скасувати, залишивши в силі постанову Господарського суду Миколаївської області від 1 серпня 2007 року, мотивуючи це порушенням норм процесуального права.

Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи на предмет повноти та всебічності їх дослідження, вивчивши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що вона підлягає задоволенню із наступних підстав.

Судом першої інстанції було встановлено, що позивач є власником зерноперевантажувального терміналу, що розташований по вул. Каботажний спуск, 1 у м. Миколаєві на березі Бузького лиману, до складу якого входить вантажний причал.

Відповідно до рішень Миколаївської міської ради від 10.10.2006 р. №6/46, від 13.06.2003 р. №12/17, від 26.09.2002 р. №5/15 позивачу надано в оренду земельні ділянки кадастрові №№4810136300:07:001:0025 та 4810136300:07:001:0035 загальною площею 226 924 м-2 по вул. Каботажний спуск, 1 у м. Миколаєві для облаштування водних підходів та операційної акваторії до перевантажувального терміналу ТОВ СП "Нібулон", якими останній користується на підставі укладених договорів оренди землі від 08.10.2002 р. та 01.11.2006 р.

Зазначені обставини сторонами не заперечуються.

Відповідно до статті 73 Кодексу торговельного мореплавства України морський порт є державним транспортним підприємством, призначеним для обслуговування суден, пасажирів і вантажів на відведених порту території та акваторії, а також перевезення вантажів і пасажирів на суднах, що належать порту.

Відповідно до статуту ДП "ДБМТП", затвердженого наказом Міністерства транспорту України від 11.04.2003 р. №277, ДП "ДБМТП" є державним транспортним підприємством, що засноване на державній власності, підпорядковане та входить до сфери управління Міністерства транспорту України.

Згідно з наказом від Міністерства транспорту України від 17 березня 2003 року №211 "Про здійснення державного нагляду і забезпечення безпеки мореплавства на судноплавних шляхах і акваторіях Бузько-Дніпровського регіону (v0211361-03) " функції державного нагляду за виконанням міжнародних і національних вимог з безпеки мореплавства на судноплавних шляхах і акваторіях Бузько-Дніпровського регіону, а також утримання гідротехнічних споруд і акваторій, що використовуються для торговельного мореплавства суб'єктами підприємницької діяльності незалежно від форми власності, крім морських торговельних портів, покладено на державне підприємство "Дніпро-Бузький морський торговельний порт".

Зазначене вбачається колегією суддів делегуванням владних повноважень з боку уповноваженого державною органу – Міністерства транспорту України. Таким чином відповідач, по відношенню до позивача, виконує владні (управлінські) функції і має владні (делеговані) повноваження.

Колегія суддів погоджується з посиланнями суду першої інстанції про те, що в силу особливостей земельні ділянки, які орендує позивач, вони перебувають в зоні здійснення ДП "ДБМТП" владних управлінських функцій на основі законодавства, зокрема на виконання делегованих повноважень.

Пунктом 11 ст. 88 Кодексу торговельного мореплавства України видача дозволів на підняття майна, що затонуло в морі, а також на проведення в межах території та акваторії порту будівельних, гідротехнічних та інших робіт віднесена до функцій капітанів Морських портів.

Пунктами 2.11 та 3.9 Положення про капітана морського торговельного порту України, затвердженого наказом Міністерства транспорту України від 18.10.2000 р. №573 (z0774-00) , передбачено повноваження капітану порту видавати дозволи на підняття майна, що затонуло в морі, а також на проведення в межах території та акваторії порту будівельних, гідротехнічних, водолазних та інших робіт.

Відповідно до Закону України "Про оренду землі" (161-14) , орендар земельної ділянки має право самостійно господарювати на землі з дотриманням умов договору оренди землі, а також за пис ьмовою згодою орендодавця зводити в установленому законодавством порядку будівлі і споруди.

Відповідно до вимог ст. 96 Земельного кодексу України землекористувачі зобов'язані забезпечувати використання землі за цільовим призначенням.

Таким чином є правомірним висновок про те, що ТОВ СП "Нібулон" вправі звернутися до ДП "ДБМТП" за отриманням дозволу на виконання днопоглиблювальних робіт для облаштування водних підходів та операційної акваторії до перевантажувального терміналу ТОВ СП "Нібулон" в межах орендованих ним земельних ділянок.

Відповідно до рішення Конституційного суду України.від 15.12.2004 р. №21-рп/2004 (v021p710-04) правові норми ч. ч. З, 4 ст. 73 Кодексу торговельного мореплавства України забороняють порту втручатися в господарську діяльність підприємств та організацій будь-яких форм власності, що провадиться з метою обслуговування суден, пасажирів і вантажів, та перешкоджати їй, за винятком випадків, передбачених законодавством України, установчими документами підприємств і організацій.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що посилаючись на відсутність відповідної компетенції ДП "ДБМТП" неправомірно ухиляється від здійснення владних управлінських функцій на виконання делегованих йому державою повноважень у сфері державного нагляду за виконанням міжнародних і національних вимог з безпеки мореплавства на судноплавних шляхах і акваторіях Бузько-Дніпровського регіону, а також утримання гідротехнічних споруд і акваторій, що використовуються для торговельного мореплавства суб'єктами підприємницької діяльності незалежно від форми власності та своєю бездіяльністю порушує права ТОВ СП "Нібулон" щодо отримання дозволу на проведення днопоглиблювальних робіт.

Вказана бездіяльність ДП "ДБМТП" порушує права та охоронювані законом інтереси ТОВ СП "НІБУЛОН" у сфері публічно-правових відносин, зокрема, щодо отримання дозволу на проведення днопоглиблювальних робіт в межах орендованих ТОВ СП "Нібулон" земельних ділянок, які перебувають в зоні здійснення ДП "ДБМТП" владних управлінських функцій на основі законодавства, зокрема на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до ч. з ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Доказів скасування або визнання недійсними рішень Миколаївської міської ради від 10.10.2006 р. №6/46, від 13.06.2003 р. №12/17, від 26.092002 р. №5/15 та договорів оренди землі від 08.10.2002 о. та 01.11.2006р., укладених між Миколаївською міською радою та ТОВ СП "Нібулон" матеріали справи не містять.

Судом першої інстанції правомірно було прийнято до уваги, що законність рішення Миколаївської міської ради від 26.09.2б02 р. №5/15 підтверджено чинним рішенням господарського суду Миколаївської області від 15.01.2004 р. по справі №10/16. Дотримання при укладенні договору оренди землі від 08.10.2002 р. вимог чинного законодавства підтверджено чинним рішенням господарського суду Миколаївської області від 15.01.2004 р. по справі №10/17.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Посилання відповідача щодо належності акваторії та водного підходу терміналу ТОВ СП "Нібулон" до державної власності судом першої інстанції правомірно до уваги не прийняті, оскільки відповідачем не надано доказів перебування зазначених об’єктів у державній власності. Крім того, питання права користування зазначеним майном не є предметом розгляду у даній справі.

Таким чином, колегія суддів дійшла думки, що зазначена справа є справою адміністративної юрисдикції, та має розглядатися у порядку адміністративного судочинства, тобто висновок колегії суддів Одеського апеляційного адміністративного суду, про те, що вказаний спір не є публічно – правовим, не ґрунтується на законі, а тому ухвала Одеського апеляційного адміністративного суду від 17 грудня 2007 року підлягає скасуванню.

Відповідно до ст. 226 КАС України суд касаційної інстанції скасовує судове рішення суду апеляційної інстанції та залишає в силі рішення суду першої інстанції, яке ухвалено відповідно до закону і скасоване або змінене помилково.

Керуючись ст. ст. 221, 223, 227 КАС України, колегія суддів, -

Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарського підприємства "Нібулон" задовольнити.

Ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 17 грудня 2007 року скасувати, постанову Господарського суду Миколаївської області від 1 серпня 2007 року залишити в силі.