Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

головуючого: судді Фадєєвої Н.М.

суддів: Бим М.Є., Гончар Л.Я., Харченка В.В., Чалого С.Я.

при секретарі: Капустинському М.В.

розглянувши в судовому засіданні адміністративну справу за касаційною скаргою ОСОБА_1на постанову Апеляційного суду м. Севастополя від 23 листопада 2006 року у справі №2-1665/2006, за позовом ОСОБА_1до управління Пенсійного фонду України в Гагарінському районі м. Севастополя про перерахунок пенсії, -

ВСТАНОВИЛА:

У листопаді 2005 року ОСОБА_1 звернулась до суду з вказаним позовом про спонукання відповідача провести перерахунок наукової пенсії та виплатити недоплату з урахуванням інфляції починаючи з 2000 року.

Постановою Гагарінського районного суду м. Севастополя від 26 липня 2006 року позов задоволено.

Постановою Апеляційного суду м. Севастополя від 23 листопада 2006 року скасована постанова суду першої інстанції та ухвалено нове рішення про відмову в задоволенні позову.

В касаційній скарзі позивач просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції як таке, що ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права, та залишити в силі рішення суду першої інстанції, яке вважає законним та обгрунтованим.

Перевіривши матеріали справи, правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин у справі, обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 в 2000р. була призначена пенсія у відповідності із Законом України від 13.12.1991р. (1977-12) №1977 "Про наукову та науково-технічну діяльність".

З 15.11.2000р. позивачці було проведено перерахунок пенсії на підставі довідки про заробітну плату від 29.09.2000р. №15-20/208 за період з 01.09.1974 р. по 31.08.1979р., виданої 29.09.2000р. Комсомольським-на-Амурі Державним педагогічним університетом.

УПФУ в Гагарінського району м. Севастополя 13.12.2004р. була отримана уточнююча довідка про заробітну плату від 15.11.2004р. №15-20/301 за період роботи в Комсомольському-на-Амурі Державному педагогічному університеті з вересня 1974 року по серпень 1979 року з позначкою "без урахування районного коефіцієнту та північної надбавки" та проведено перерахунок пенсії.

Відповідно до ст. 24 Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність" (1977-12) пенсія науковим (науково-педагогічним) працівникам призначається у розмірі 80 відсотків від сум заробітної плати наукового (науково-педагогічного) працівника, яка визначається відповідно до частини другої статті 23 цього Закону та статті 40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (1058-15) та на яку відповідно до законодавства нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування (внески).

При цьому ч. 2 ст. 23 Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність" (1977-12) визначає структуру заробітної плати наукових працівників, виходячи із посадових окладів, премій, доплат за наукові ступені, вчені звання, надбавок за стаж наукової (науково-педагогічної) роботи та інших надбавок, доплат і винагород за наукову (науково-педагогічну) діяльність.

За змістом ст. 23 вказаного Закону та ст. 40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (1058-15) районний коефіцієнт - це доплата за особливі кліматичні умови праці найманого працівника, а не за наукову діяльність наукового працівника.

За таких обставин суд апеляційної інстанції дійшов вірного висновку про необгрунтованість позовних вимог.

Доводи касаційної скарги зазначених висновків суду не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом апеляційної інстанції при розгляді справи порушено норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи допущені порушення норм процесуального права.

Згідно ч.1 ст. 224 КАС України (2747-15) , суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись ст.ст. 220, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) , колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Касаційну скаргу ОСОБА_1залишити без задоволення, а постанову Апеляційного суду м. Севастополя від 23 листопада 2006 року - без змін.

Ухвала остаточна і оскарженню не підлягає.