Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Федорова М.О.

суддів: Брайка А.І.

Голубєвої Г.К.

Карася О.В.

Рибченка А.О.

секретар судового засідання Горбенко К.Л.

за участю представників згідно журналу судового засіданні від 10.11.09р. (в матеріалах справи)

розглянувши касаційну скаргу комунального виробничого підприємства Дніпродзержинської міської ради "Дніпродзержинськводоканал"на ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 17.05.2007 та постанову господарського суду Дніпропетровської області від 20.03.2007

у справі №А 27/27-07

за позовом Комунального виробничого підприємства Дніпродзержинської міської ради "Дніпродзержинськводоканал"

до ДПІ у м. Дніпродзержинську

про зобов’язання визнати безнадійними податкові борги з податку на прибуток та земельному податку за відповідні періоди та списати зазначені податкові борги

Постановою господарський суду Дніпропетровської області від 20.03.2007, яку залишено без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 17.05.2007, в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з зазначеними рішеннями судів позивач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою в якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог.

Касаційна скарга вмотивована тим, що судами при вирішенні спору по даній справі порушено норми матеріального та процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши надані письмові докази в їх сукупності, Вищий адміністративний суд України вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Судом першої та апеляційної інстанцій встановлено, що 21.12.2006 Комунальне виробниче підприємство Дніпродзержинської міської ради "Дніпродзержинськводоканал"звернулось до суду першої інстанції з позовом про зобов'язання Державної податкової інспекції у м. Дніпродзержинську Дніпропетровської області визнати безнадійними податкові борги з податку на прибуток за період з 20.07.2001 по 15.07.2003 в розмірі 1277200грн ., пені, нарахованої на суму заборгованості в розмірі 60365,49грн. та штрафних санкцій в розмірі 5172, 08грн .; по земельному податку за період з 30.01.2003 по 01.12.2003 в розмірі 515968грн.; та про зобов'язання відповідача списати зазначені безнадійні податкові борги.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог суди посилались на п.п. 18.2.1 п.18.2 ст. 18 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами"від 21 грудня 2000 року №2181-III (далі - Закон 2181), відповідно до якого під терміном "безнадійний" слід розуміти податковий борг юридичних та фізичних осіб, стосовно якого минув строк позовної давності, встановлений цим Законом, при цьому зазначили, що дію підпункту "в" підпункту 18.2.1 пункту 18.2 статті 18, згідно із Законами України від 23.12.2004 №2285-ІV (2285-15) , від 25.03.2005 №2505- ІV (2505-15) , від 20.12.2005 №3235- ІV (3235-15) зупинено на 2005 та 2006 роки, а згідно із Законом України від 30.11.2006 №398- V (398-16) - і на 2007 рік.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, щодо відмови в задоволенні позовних вимог, з огляду на таке.

У відповідності до ст. 68 Конституції України, кожен зобов'язаний неухильно додержуватись Конституції України (254к/96-ВР) та законів України.

Відповідно до ст. 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати, податки і збори в порядку і розмірах, встановлених, законом.

Відповідно до пп. 18.2.1 п. 18.2. от. 18 Закону 2181, підлягає списанню безнадійний податковий борг; у тому числі пеня, нарахована на такий податковий борі; а також штрафні санкції. Під терміном безнадійний слід розуміти: "в"податковий борг юридичних та фізичних осіб, стосовно якого минув строк позовної давності, встановлений цим Законом.

Пункт 15.1 вказаного Закону (2181-14) , з урахуванням Порядку списання безнадійного податкового боргу, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України 14.03.2001 за №103 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 10.01.2002 за №16/6304 (z0016-02) , передбачає загальний строк давності, що становить 1095 календарних днів від дня узгодження податкового зобов'язання (рішення контролюючого органу (або його заступника) на підставі даних обліку).

Статтею 70 Закону України від 20.12.2005 року М6235-ІV "Про Державний бюджет України на 2006 рік" (далі - Закон №3235) заборонено у 2006 році реструктуризацію або списання заборгованості (недоїмки) суб'єктів господарювання за податками, зборами (обов'язковими платежами).

Пунктом 6 частини 1 статті 77 Закону №3235, з метою приведення окремих норм законів у відповідність із цим Законом, зупинено на 2006 рік дію підпунктів "в"-"г" підпункту 18.2.1 пункту 18.2 статті 18 Закону України "Про порядок, погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".

Порядок списання безнадійного податкового боргу платників податків розроблено відповідно до пункту 18.2 статті 18 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" з метою забезпечення практичного провадження вказаного пункту Закону №2181 (2181-14) .

Згідно ст. 7 Закону України "Про систему оподаткування"від 05 червня 1991 року №1251-XII (далі –Закон №1251) передбачено, що ставки податків і зборів (обов'язкових платежів) встановлюються Верховною Радою України, Верховною Радою автономної Республіки Крим і сільськими, міськими радами, відповідно до законів України про оподаткування і не змінюються протягом бюджетного року за винятком випадків, пов’язаних із застосуванням антидемпінгових:, компенсаційних і спеціальних заходів відповідно до законів України.

Зміна податкових ставок і механізм справляння податків і зборів (обов'язкових платежів) не можуть запроваджуватися Законом України про Державний бюджет України на відповідний рік.

Разом з тим, механізм справляння зборів (обов'язкових платежів) Законом України №3235 (3235-15) не змінювався.

Щодо застосування Порядку списання безнадійного податкового боргу (z0016-02) платників податків судова колегія погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, що у відповідності до п.5.5 Порядку, списання безнадійного податкового боргу здійснюється щоквартально протягом двадцяти календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку, передбаченого для подання податкової декларації за звітний (податковий) квартал. Відповідно ж до пп.4.1.4 п.4.1 ст.4 Закону 2181, податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює календарному кварталу або календарному півріччю - протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу.

Отже, списання безнадійного податкового боргу, право на списання якого виникло в ІV кварталі 2006 року, як вірно зазначено судами, має здійснюватись в І кварталі 2007 року.

Оскільки згідно із Законами України від 23.12.2004 №2285- ІV (2285-15) , від 25.03.2005 №2505- ІV (2505-15) , від 20.12.2005 №3235-ІV (3235-15) , від 30.11.2006 Ж398- V дію п.п. 18.2.1 п.18.2 ст.18 Закону 2181 зупинено на 2005-2006р.р. і на 2007 рік, то колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновком судів попередніх інстанцій про відсутність підстав для задоволення вимог позивача.

Також є вірним посилання судів на те, що оскільки Закон України "Про Державний бюджет України на 200брік" (3235-15) є чинним, тому є обов'язковим до виконання.

За змістом ч.1 ст. 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Доводи касаційної скарги не спростовують правильності зазначених висновків суду апеляційної інстанції, зроблених у відповідності з вищеназваними нормами матеріального права, у зв’язку з чим підстав для зміни чи скасування оскаржуваного судового рішення не встановлено.

З огляду на вищевикладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що касаційна скарга комунального виробничого підприємства Дніпродзержинської міської ради "Дніпродзержинськводоканал"задоволенню не підлягає, а Ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 17.05.2007 та постанову господарського суду Дніпропетровської області від 20.03.2007 у справі №А 27/27-07 –залишаються без змін.

Керуючись ст.ст. 210 - 232 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) , суд –

Касаційну скаргу комунального виробничого підприємства Дніпродзержинської міської ради "Дніпродзержинськводоканал"залишити без задоволення.

Ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 17.05.2007 та постанову господарського суду Дніпропетровської області від 20.03.2007 у справі №А 27/27-07 –без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає, крім випадків, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.