Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого Гуріна М.I. (суддя-доповідач)

суддів Амєліна С.Є.

Гаманка О.I.

Кобилянського М.Г.

Юрченка В.В.

при секретарі судового засідання Замеги Ю.I.,

за участю представників управління Пенсійного фонду України у Великобурлуцькому районі Харківської області Посохова В.Л., Посохової Т.В., представника прокуратури Комаси О.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Великобурлуцькому районі Харківської області на ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від 03.08.2006 року у справі за позовом прокурора Великобурлуцького району Харківської області в інтересах держави в особі управління Пенсійного фонду України у Великобурлуцькому районі Харківської області до приватного сільськогосподарського підприємства "Маяк" про стягнення переплати пенсії, -

В С Т А Н О В И В :

У березні 2006 року прокурор Великобурлуцького району Харківської області в інтересах держави в особі управління Пенсійного фонду України у Великобурлуцькому районі Харківської області звернувся до суду з позовом до приватного сільськогосподарського підприємства "Маяк" про стягнення переплати пенсії ОСОБА_1 у розмірі 2 424, 76 грн.

Постановою господарського суду Харківської області від 19.04.2006 року позов задоволено.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 03.08.2006 року постанову суду першої інстанції скасовано, позов задоволено частково. Стягнуто з приватного сільськогосподарського підприємства "Маяк" на користь управління Пенсійного фонду України в Великобурлуцькому районі Харківської області надлишково виплачену пенсію ОСОБА_1 у сумі 1 212, 38 грн. Стягнути з приватного сільськогосподарського підприємства "Маяк" на користь Державного бюджету України 51 грн. державного мита; на користь ДП "Судовий інформаційний центр" - 59 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. У задоволенні решти позову відмовлено.

Не погоджуючись із рішенням суду апеляційної інстанції, управління Пенсійного фонду України в Великобурлуцькому районі Харківської області подало касаційну скаргу, в якій просить змінити рішення суду апеляційної інстанції, а рішення суду першої інстанції залишити без змін, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального та порушення норм процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши застосування судами норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі в межах, визначених статтею 220 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) , Вищий адміністративний суд України вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що пенсіонеру ОСОБА_1, який працював на приватному сільськогосподарському підприємстві "Маяк" відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (1058-15) за період роботи з 01.01.1976 року по 31.12.1983 року була призначена пенсія з 12.11.2004 року на підставі довідки відповідача про заробітну плату № 1123 від 19.11.2004 року. 25.10.2005 року відповідачем було виявлено розбіжності між сумою по наданій довідці та особовими рахунками по заробітній платіОСОБА_1 (за період після грошової реформи 1996 року заробітна плата не була переведена в гривні), на підставі чого відповідач видав ОСОБА_1 довідку № 850 від 25.10.2005 року, згідно з якою відповідачем було зроблено перерахунок пенсії та підрахована сума переплати, яка виникла через помилку у попередній довідці. Ця сума склала 2 424, 76 грн.

Статтею 101 Закону України "Про пенсійне забезпечення" (1788-12) передбачено застосування матеріальної відповідальності за недостовірність даних і документів, виданих для оформлення пенсії та надано право органам, що призначають пенсії, вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обгрунтованість їх видачі.

Виходячи саме з цієї норми Закону, суд першої інстанції задовольнив позов.

Суд апеляційної інстанції своєю ухвалою скасував постанову господарського суду Харківської області від 19.04.2006 року і задовольнив позов частково (стягнув з відповідача рівно половину спірної суми) з тих підстав, що переплата пенсії виникла як з вини позивача, так і з вини відповідача.

З такими висновками суду апеляційної інстанції погодитися не можна, оскільки перевірка обгрунтованості інформації наданої для призначення пенсії є правом, а не обов'язком органу, що призначає пенсію, а матеріальну відповідальність за шкоду заподіяну державі внаслідок видачі недостовірних документів відповідно до частини другої статті 101 Закону України "Про пенсійне забезпечення" (1788-12) несе підприємство чи організація, якою видані недостовірні документи.

Сплата витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, Кодексом адміністративного судочинства України (2747-15) не передбачена.

Судом апеляційної інстанції допущено порушення вимог матеріального та процесуального законодавства, що призвело до неправильного вирішення спору, тому, суд касаційної інстанції скасовує судове рішення суду апеляційної інстанції та залишає в силі рішення суду першої інстанції, яке ухвалено відповідно до закону і скасоване помилково.

Керуючись статтями 160, 223, 230 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) , суд -

У Х В А Л И В :

Касаційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Великобурлуцькому районі Харківської області задовольнити.

Ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від 03.08.2006 року скасувати, а постанову господарського суду Харківської області від 19.04.2006 року залишити без змін.

Ухвала є остаточною і не може бути оскаржена, крім випадків, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) .