Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючого Ланченко Л.В.

суддів Нечитайла О.М.

Пилипчук Н.Г.

Федорова М.О.

Степашка О.І.

при секретарі: Андрюхіній І.М.

за участю представників:

позивача: не з’явився.

відповідача: не з’явився.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу

Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку

на постанову Господарського суду Донецької області від 20.12.2006 та ухвалу Донецького апеляційного господарського суду від 18.06.2007

у справі №41/238 пн

за позовом Закритого акціонерного товариства "Мініметалургійний завод "Істіл"м.Донецьк

до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку

про зобов’язання надати органу Державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з Державного бюджету за декларацією з ПДВ за листопад 2005 року у розмірі 2509718 грн., -

Постановою Господарського суду Донецької області від 20.12.2006, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 18.06.2007, позов ЗАТ "Міні металургійний завод "Істіл"задоволено. Зобов’язано СДПІ по роботі з великими платниками податків у м.Донецьку надати до Управління держаного казначейства у Донецькій області висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з державного бюджету по декларації з податку на додану вартість за листопад 2005 року у розмірі 2509718 грн.

У справі відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою відповідача, у якій ставиться питання про скасування рішення суду першої та апеляційної інстанції та прийняття нового рішення про відмову в позові, з підстав порушення норм матеріального та процесуального права.

Позивач у запереченнях на касаційну скаргу просив залишити її без задоволення, а судові рішення –без змін.

Сторони представників у судове засідання касаційної інстанції не направили, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Відповідач звернувся до суду з клопотанням про розгляд справи без участі його представника та просив прийняти рішення про закриття провадження у справі у зв’язку з відсутністю предмету спору.

Відповідно до ст. 55 КАС України у справі здійснено заміну позивача Закритого акціонерного товариства "Мініметалургійний завод "Істіл"м.Донецьк правонаступником Приватним акціонерним товариством "Донецький електрометалургійний завод"у зв’язку із зміною найменування, що належним чином підтверджено.

Перевіривши у відкритому судовому засіданні повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в судових рішеннях, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з такого.

Предметом спору у даній справі є право позивача на отримання бюджетного відшкодування з ПДВ в сумі 2509718,00 грн. за податковою декларацією за листопад 2005 року.

У розумінні пункту 1.8 Закону України "Про податок на додану вартість" (168/97-ВР) бюджетне відшкодування –це сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв’язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Правовідношення щодо повернення з бюджету податків, зборів (обов’язкових платежів) з підстав, передбачених законом, виникає між платником податків, зборів (обов’язкових платежів) та державою в особі відповідного органу державної податкової служби, на який згідно із Законом України "Про державну податкову службу в Україні" (509-12) покладені повноваження по здійсненню контролю за своєчасною та правильною сплатою до бюджету податків, зборів (обов’язкових платежів), та відповідного територіального органу Державного казначейства України з огляду на запроваджену Бюджетним кодексом України (2542-14) казначейську форму обслуговування Державного бюджету.

У разі невідшкодування бюджетної заборгованості з ПДВ право платника порушується внаслідок неодержання коштів з бюджету, а тому способом захисту цього права має бути вимога про стягнення зазначених коштів (відшкодування заборгованості).

Встановлений підпунктами 7.7.4 –7.7.8 пункту 7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість"порядок дій платника податку, податкового органу та органу Державного казначейства України по отриманню (виплаті) бюджетного відшкодування не означає, що в разі виникнення спору щодо права платника податку на отримання бюджетного відшкодування юридичним засобом захисту порушеного права в суді є інший, ніж позов про стягнення з Державного бюджету України суми бюджетного відшкодування, оскільки право платника податку на отримання бюджетного відшкодування не ставиться в залежність від тієї обставини, чи був податковим органом поданий територіальному органу Державного казначейства України відповідний висновок.

З огляду на викладене рішення суду першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, про зобов’язання відповідача надати органу державного казначейства висновок щодо суми, яка підлягає відшкодуванню з бюджету, є помилковим, провадження у справі підлягало закриттю у зв’язку з тим, що така вимога не є належним способом захисту прав платника ПДВ і не підлягає розгляду в суді.

З урахуванням наведеного касаційна скарга відповідача підлягає частковому задоволенню, рішення судів першої та апеляційної інстанцій –скасуванню, з закриттям провадження у справі.

Керуючись ст. ст. 157, 220, 221, 223, 228, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

Касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку задовольнити частково.

Постанову Господарського суду Донецької області від 20.12.2006 та ухвалу Донецького апеляційного господарського суду від 18.06.2007 скасувати.

Провадження у справі закрити.

Ухвала вступає в законну силу з моменту проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України за винятковими обставинами протягом одного місяця з дня відкриття таких обставин.