ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 квітня 2008 року м. Київ
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:
головуючого - судді Ліпського Д.В.
суддів: Амєліна С.Є., Гуріна М.І., Кобилянського М.Г., Юрченка В.В.,
секретар Коваленко В.М.
за участю представника відповідача Лифара Д.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до Державної податкової адміністрації України про проведення перерахунку вислуги років та перерахунку пенсії за касаційними скаргами ОСОБА_1 та Державної податкової адміністрації України на рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 29 вересня 2005 року та ухвалу Апеляційного суду мста Києва від 04 квітня 2006 року-
ВCТАНОВИЛА:
У липні 2005 року ОСОБА_1 звернувся до суду із зазначеним позовом. Обґрунтовуючи свої вимоги зазначив, що йому відмовлено в здійсненні перерахунку пенсії з урахуванням надбавки, встановленої Указом Президента України "Про посилення соціального захисту осіб начальницького складу податкової міліції органів державної податкової служби" №288 від 22 березня 2002 (288/2002) року. Крім того, відповідачем не здійснено перерахунок вислуги років відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України "Про внесення змін до Постанови Кабінету Міністрів України "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсії і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу _____________________________________________________________________________________________
Справа № К-22509/06, К-12631/08
Головуючий у першій інстанції Притула Н.Г.
Доповідач Ліпський Д.В
органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей" від 17 листопада 2004 року.
Просив зобов'язати відповідача здійснити перерахунок розміру пенсії з урахуванням рішення Ковпаківського районного суду міста Суми від 24 січня 2005 року та ухвали апеляційного суду Сумської області від 27 квітня 2005 року.
Ухвалою Апеляційного адміністративного суду міста Києва від 04 травня 2006 року залишено без змін рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 29 вересня 2005 року, яким позов задоволено частково. Зобов'язано Державну податкову адміністрацію України нарахувати пенсійне забезпечення ОСОБА_1 відповідно до рішення Ковпаківського районного суду міста Суми від 24 січня 2005 року та ухвали апеляційного суду Сумської області від 27 квітня 2005 року, тобто як звільненому за статтею 65 пункту б Положення про проходження служби рядовим та начальницьким складом органів внутрішніх справ Української РСР з моменту набрання рішення законної сили - 27 квітня 2005 року. Стягнуто з Державної податкової адміністрації на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 8,50 грн.
Не погоджуючись із судовими рішеннями першої та апеляційної інстанцій ОСОБА_1 та представник Державної податкової адміністрації України звернулися з касаційними скаргами до Вищого адміністративного суду України, в якій просять скасувати судові рішення першої та апеляційної інстанцій, оскільки вважають, що судами неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права. Зокрема, позивач зазначає, що Законом України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ" (2262-12) передбачено перерахунок розміру пенсії з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ. Посилання судів на те, що нормативні акти, які передбачають підвищення розміру грошового утримання, прийняті після звільнення його зі служби та не мають зворотної дії вважає неправильним, оскільки не має відношення до його позовних вимог.
Перевіривши доводи касаційної скарги, правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, правильність правової оцінки обставин у справі у межах, визначених ст. 220 КАС України, колегія суддів вважає, що касаційні скарги підлягають залишенню без задоволення, а судові рішення - без змін з таких підстав.
Судами встановлено, що з 18 серпня 1980 року по 24 жовтня 1997 року позивач проходив службу в органах внутрішніх справ та з 24 жовтня 1997 року по 15 вересня 2000 року в органах податкової міліції Державної податкової адміністрації України.
Відповідно до наказу ДПА України в Сумській області № 245 від 25 вересня 2000 року ОСОБА_1 звільнено з посади заступника начальника відділу начальника відділення розслідування кримінальних справ слідчого відділу податкової міліції УПМ ДПА у Сумській області за п. б п 65 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ Української РСР.
Наказом ДПА у Сумській області №137-о від 20 квітня 2004 року підставу звільнення позивача змінено та зазначено, що його звільнено зі служби за п. б п 64 Положення.
Рішенням Ковпаківського районного суду міста Суми від 24 січня 2005 року, яке в частині змінено ухвалою апеляційного суду Сумської області від 27 квітня 2005 року зобов'язано ДПА у Сумській області виплатити ОСОБА_1 суму недоотриманої пенсії у розмірі 1912,82 грн.
Частково задовольняючи позов суд першої інстанції, з рішенням якого погодився суд апеляційної інстанції, обґрунтовано виходив з того, що при розгляді справи в Ковпаківському районному суді міста Суми питання щодо визначення розміру пенсії не розглядалося, у зв'язку з чим нарахування пенсійного забезпечення з урахуванням рішення Ковпаківського районного суду міста Суми, а саме враховуючи звільнення позивача з підстав передбачених п. б п 65 Положення з моменту набрання законної сили виходячи з 64% грошового забезпечення, підлягає задоволенню.
Що стосується позивних вимог в частині перерахунку розміру грошового утримання з урахуванням надбавки в розмірі 100% надбавки передбаченої Указом Президента України "Про посилення соціального захисту осіб начальницького складу податкової міліції органів державної податкової служби" та Постанови Кабінету Міністрів України "Про внесення змін до Постанови Кабінету Міністрів України "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсії і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей (393-92-п) " від 17 листопада 2004 року, то суди зробили правильний висновок щодо відсутності підстав для їх задоволення.
Зокрема, частиною 3 статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб", передбачено, що пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей обчислюються з грошового забезпечення цих військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу. При цьому, для обчислення їм пенсій враховуються відповідні оклади за посадою, військовим чи спеціальним званням, процентна надбавка за вислугу років, надбавки за вчене звання і вчену ступінь, кваліфікацію і умови служби у порядку і розмірах, що визначаються Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 7 Постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393 "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей" (393-92-п) визначено, що пенсії обчислюються з таких видів грошового забезпечення:
- окладу за останньою штатною посадою, займаною перед звільненням;
- окладу за військове або спеціальне звання;
- процентної надбавки за вислугу років;
-додаткових видів грошового забезпечення, що надаються щомісяця (надбавки за вчене звання і науковий ступінь, кваліфікацію та умови служби).
Щодо нової редакції ч. 3 ст. 43 зазначеного Закону, де йдеться про нарахування пенсії з розміру грошового забезпечення за останньою штатною посадою перед звільненням, куди включається оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, встановлених законодавством та п. 2 Перехідних положень до Закону України "Про внесення змін до статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб" (1769-15) , який передбачає право на перерахунок пенсії з урахуванням зазначеного положення Закону, то вони набирають чинність з 1 січня 2005 року і не мають зворотньої дії в часі.
Враховуючи те, що посилання позивача та відпвідача в касаційних скаргах на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права не знайшли свого підтвердження при розгляді даної справи, а судами повно та всебічно перевірені надані сторонами докази, дана їм належна оцінка у рішеннях, які належним чином мотивовані і за своїм змістом та формою відповідають вимогам матеріального та процесуального закону, касаційні скарги підлягають залишенню без задоволення, а судові рішення - без змін.
Керуючись ст.ст. 160, 220, 221, 224, 230 КАС України, колегія суддів -
У Х В А Л И Л А:
Касаційні скарги ОСОБА_1 та Державної податкової адміністрації України залишити без задоволення, а рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 29 вересня 2005 року та ухвалу Апеляційного суду мста Києва від 04 квітня 2006 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Державної податкової адміністрації України про проведення перерахунку вислуги років та перерахунку пенсії - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України лише за винятковими обставинами у строк та у порядку визначеними статтями 237 - 239 КАС України.
ГОЛОВУЮЧИЙ : Д.В. Ліпський СУДДІ : С.Є. Амєлін М.І. Гурін М.Г.Кобилянський В.В. Юрченко