Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

головуючого – Панченка О.Н.,

суддів: Весельської Т.Ф., Смоковича М.І., Чумаченко Т.А., Штульмана І.В.,

розглянувши у письмовому провадженні в касаційній інстанції адміністративну справу

за позовом Кооперативного підприємства "Дитячий оздоровчий центр Кримспоживспілки" (далі – КП "Дитячий оздоровчий центр Кримспоживспілки") до Державної податкової інспекції в місті Алушта (далі – ДПІ в м. Алушта) про визнання незаконним податкового повідомлення-рішення, провадження по якій відкрито

за касаційною скаргою Державної податкової інспекції в місті Алушта на постанову Господарського суду Автономної Республіки Крим від 15 травня -29 травня 2006 року та ухвалу Севастопольського апеляційного господарського суду від 14 вересня 2006 року,

У квітні 2006 року КП "Дитячий оздоровчий центр Кримспоживспілки" звернулося в суд з позовом про визнання незаконним податкового повідомлення - рішення ДПІ в місті Алушта від 27 січня 2006 року №0000012301/1 про донарахування суми податкового зобов'язання по податку на додану вартість у сумі 32390,00 грн. та застосування штрафних санкцій у сумі 16195,00 грн., усього у розмірі 48585,00 грн.

22 травня 2006 року позивач уточнив позовні вимоги та просив суд визнати незаконним також податкове повідомлення-рішення від 17 квітня 2006 року за №0000012301/2 про донарахування суми податкового зобов'язання по податку на додану вартість у сумі 32390,00 грн. та застосування штрафних санкцій у сумі 16195,00 грн., усього у розмірі 48585,00 грн., яке було прийнято за результатами апеляційного оскарження.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що путівки по авансах, отриманих КП "Дитячий оздоровчий центр Кримспоживспілки" у червні 2004 року не були продані (передані) у червні, а фактично реалізовані в липні 2004 року. У зв'язку з тим, що у липні 2004 році діяв пільговий режим оподатковування (відповідно до п 5.1.9. Закону України "Про ПДВ"), то путівки, продані в липні 2004 році (по авансах, отриманим у червні 2004року), не включались у вартість реалізації.

Постановою Господарського суду Автономної Республіки Крим від 15 травня - 29 травня 2006 року, залишеною без змін ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 14 вересня 2006 року, позов задоволено.

У касаційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій.

У запереченнях на касаційну скаргу позивач просить залишити рішення судів першої та другої інстанцій без змін.

Касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.

23 грудня 2005 року Державною податковою інспекцією у місті Алушті Автономної Республіки Крим проведена планова виїзна комплексна документальна перевірка фінансово-господарської діяльності КП "Дитячий оздоровчий центр Кримспоживспілки" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01 квітня 2004 року по 30 червня 2005 року.

За результатами перевірки складено Акт від 23 грудня 2005 року №255\23\01787953, на підставі якого винесено податкове повідомлення-рішення від 10 січня 2006 року №0000012301/0, яким визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 32 390,00 грн. та застосовані штрафні (фінансові) санкції в сумі 16 195,00 грн. Вказане податкове зобов'язання було визначено відповідачем у зв'язку з порушенням КП "Дитячим оздоровчим центром Кримспоживспілки" норм податкового законодавства, яка закріплена у підпункті 7.3.1. пункту 7.3. статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03 квітня 1997 року №168/97-ВР, а саме: позивачем було занижено суму податку на додану вартість на загальну суму 32390,00 грн.

За результатами апеляційного оскарження відповідачем було винесено нове податкове повідомлення-рішення від 17 квітня 2006 року №0000012301/2, яким визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 32390,00 грн. та застосовані штрафні (фінансові) санкції в сумі 16195,00 грн.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що між КП "Дитячим оздоровчим центром "Кримспоживспілки" та Управлінням справами Ради Міністрів АРК був укладений договір від 04 червня 2004 року №7 про надання путівок на оздоровлення дітей, також був укладений договір про надання путівок на оздоровлення дітей з Допоміжною службою Ради Міністрів Автономної Республіки Крим від 04 червня 2004 року №8. Згідно договорів, укладених з покупцями путівок, КП "Дитячий оздоровчий центр Кримспоживспілки" забезпечує відпочинок і оздоровлення дітей (при наявності путівки).

У червні 2004 року КП "Дитячому оздоровчому центру Кримспоживспілки" надійшло коштів на суму 248 556,75 гривень, у тому числі за путівки, продані в червні - 86 916 гривень, з них податку на додану вартість в сумі 14 486 гривень (за послуги, виконані у червні).

Авансування згідно укладених договорів за путівки, які продані на липень – серпень 2004 року складає 161949,00 гривень, без податку на додану вартість, оскільки згідно договорів, укладених з покупцями собівартість (вартість реалізації) путівок не включала в себе податку на додану вартість.

Відповідно до пункту 3.1.1 пункту 3.1 статті 3 Закону України "Про податок на додану вартість" об'єктом оподаткування є операції платника податку поставки товарів та послуг, місце надання яких знаходиться на митній території України, в тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору) для погашення заборгованості заставодавця, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу у користування лізингоотримувачу (орендарю).

Згідно зі статтею 334 Цивільного Кодексу України право власності на товар (послуги, які визначені путівкою) у одержувача виникає за договором з моменту передачі. Продаж - це передача права власності на товар (путівку). У відповідності зі статтями 632, 631 Цивільного кодексу України зміна ціни в договорі не допускається, а покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, установленою договором.

Підтвердженням продажу послуг (відпочинок і оздоровлення дітей) є наявність путівки, що гарантує право власності на послуги.

Отримані у червні 2004 року путівки по авансах, не були проданими та переданими у червні, а фактично, реалізовані в липні 2004 року. Оскільки у липні 2004 року відповідно до пункту 5.1.9. Закону України "Про податок на додану вартість" (168/97-ВР) діяв пільговий режим оподатковування, то путівки, продані в липні 2004 року (по авансах, отриманим у червні 2004 року), не включали у вартість реалізації податок на додану вартість.

Матеріалами справи підтверджується, що позивачем від контрагентів було отримано лише аванс за путівки, тобто продаж (перша подія) фактично не відбувався у червні 2004 року. Крім цього, вартість реалізації путівки не включала в себе податок на додану вартість, тобто не мала об'єкта оподаткування.

При визначенні об'єкта оподатковування необхідно його визначати виходячи з реалізованих із податком на додану вартість путівкам. Підтвердженням одержання податкового кредиту у покупців путівок, є виписана і належним чином заповнена податкова накладна з указівкою суми податку на додану вартість.

З 01 липня 2004 року по 01 вересня 2004 року КП "Дитячий оздоровчий центр Кримспоживспілки" користувалося пільгою по податку на додану вартість згідно з пунктом 26 Закону України "Про внесення змін у Закон України "Про Державний бюджет України на 2004 рік" (1344-15) № 1801 -IV від 17 червня 2000 року.

Вартість путівки і фактичний відпочинок дітей на липень - серпень 2004 року формувалися без податку на додану вартість у зв'язку з чим, у сторінці 4 Декларації по податку на додану вартість сума 161949,00 гривень зазначена як пільговий оборот.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що КП "Дитячий оздоровчий центр" по авансах, отриманих у червні, за послуги виконані в липні 2004 року без податку на додану вартість, податкові накладні не виписували і відповідно покупці не користувалися податковим кредитом.

Приймаючи до уваги наведені обставини справи, суди попередніх інстанцій прийшли вірного висновку, що донарахування відповідачем для КП "Дитячий оздоровчий центр Кримспоживспілки" зобов’язань з податку на додану вартість в розмірі 32390,00 гривень не ґрунтуються на правильному застосуванні норм ма­теріального права.

Суди попередніх інстанцій належним чином дослідили обставини справи, їм дана належна правова оцінка, що обґрунтовано доводами судових рішень та не спростовується доводами касаційної скарги.

Оскаржувані рішення суду першої та апеляційної інстанцій ухвалені з дотриманням норм матеріального та процесуального права, підстави для їх скасування чи зміни відсутні.

Керуючись статтями 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції в місті Алушта залишити без задоволення.

Постанову Господарського суду Автономної Республіки Крим від 15 травня - 29 травня 2006 року та ухвалу Севастопольського апеляційного господарського суду від 14 вересня 2006 року по цій справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена за винятковими обставинами до Верховного Суду України протягом одного місяця з дня відкриття таких обставин.