Колегія суддів Вищого адміністративного суду Українив складі суддів:

Сіроша М.В., Фадєєвої Н.М., Бим М.Є., М.П., Леонтович К.Г., Чалого С.Я.

розглянувши в попередньому судовому засіданні адміністративну справу за касаційною скаргою Бахчисарайського районного центру зайнятості на постанову господарського суду Автономної Республіки Крим від 31 липня 2006 року та ухвалу Севастопольського апеляційного господарського суду від 14 листопада 2006 року у справі №2-31/9974-2006А за позовом сільськогосподарського закритого акціонерного товариства "Крим-Аромат" до Бахчисарайського районного центру зайнятості та Державної податкової інспекції в Бахчисарайському районі про спонукання до вчинення дій по списанню безнадійного податкового боргу, -

У травні 2006 року СЗАТ "Крим-Аромат" звернулось до суду з позовом до Бахчисарайського районного центру зайнятості та ДПІ в Бахчисарайському районі в якому просило зобов’язати Бахчисарайський РЦЗ надати ДПІ в Бахчисарайському районі довідку про наявність безнадійного податкового боргу зі страхових внесків до Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття у сумі 62810грн. за період з 01.08.2003р. по 31.10.2004р. та зобов’язати ДПІ в Бахчисарайському р-ні списати вказаний безнадійний борг.

Постановою господарського суду Автономної Республіки Крим від 31 липня 2006 року, яка залишена без змін ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 14 листопада 2006 року, позов задоволено.

В касаційній скарзі Бахчисарайський районний центр зайнятості просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та направити справу на новий судовий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

В запереченнях на касаційну скаргу СЗАТ "Крим-Аромат" просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення, як законні та обґрунтовані, без змін.

Перевіривши матеріали справи, правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин у справі, обговоривши доводи касаційної скарги та заперечень на неї, колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, СЗАТ " Крим-Аромат" зареєстроване у Бахчисарайському районному центрі зайнятості як платник страхових внесків до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття у 1997 році за №11800024.

Бахчисарайським районним центром зайнятості 19.11.2004р. було проведено перевірку позивача на предмет правильності нарахування, своєчасності і повноти перерахування страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України за період з 01.08.2003 р. по 31.10.2004р.

За підсумками перевірки 22.11.2004р. було складено акт №85, згідно якогоу позивача виявлено прострочену заборгованість по сплаті внесків, розмір яких, на момент перевірки, склав 62810,50 грн.

Відповідно до преамбули Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (2181-14) (в редакції Закону України від 22.02.03 року №550-17), цей Закон є спеціальним законом з питань оподаткування, який встановлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), включаючи збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами.

Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (2181-14) до числа контролюючих органів було віднесено фонди загальнообов'язкового соціального страхування стосовно внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, у межах компетенції цих органів, встановленої законом (підпункт 2.1.3 пункту 2.1 статті 2 Закону).

Згідно п. 2.3.1 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (2181-14) органами, уповноваженими здійснювати заходи з погашення податкового боргу є виключно податкові органи, а також державні виконавці в межах їх компетенції.

Такими чином, щодо внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, у тому числі на випадок безробіття, органами, уповноваженими здійснювати заходи з погашення податкового боргу є податкові органи, у зв’язку з чим, не сплачені в строк страхові внески до фондів загальнообов'язкового соціального страхування підпадають під ознаки податкового боргу в розумінні пункту 1.3 статті 1 саме Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (2181-14) .

Тобто,положення Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (2181-14) поширюються на спірні відносини сторін щодо списання безнадійної заборгованості зі сплати страхових внесків до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, що виникла за період з 01.08.2003 року по 31.10.2004 року.

Пунктом 18.2 статті 18 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" визначено умови та порядок списання безнадійного боргу.

Підпунктом 18.2.3 пункту 18.2 статті 18 вказаного закону передбачено, що податкові органи здійснюють щоквартальне списання безнадійного податкового боргу. Порядок такого списання визначається центральним податковим органом за узгодженням з Міністерством фінансів України. Наказом Державної податкової адміністрації України від 14.03.2001р. №103 (z0016-02) затверджено Порядок списання безнадійного податкового боргу платників податків.

Згідно пп. 3.4 п. 3 Порядку списання безнадійного податкового боргу платників податків, під терміном "безнадійний податковий борг" розуміється податковий борг юридичних або фізичних осіб, що виник внаслідок непереборної сили (форс-мажорні обставини), тобто не з вини платника податків та інших обов'язкових платників, які неможливо попередити своїми заходами за умови, що дані обставини безпосередньо вплинули на своєчасне виконання податкових зобов'язань. Такий факт непереборної сили підтверджується, зокрема, Торгово-промисловою палатою України про настання обставин непереборної сили чи стихійного лиха на території України (підпункт 3,4 Порядку).

Факт виникнення форс-мажорних обставин, які спричинили загибель та ушкодження сільськогосподарських культур на площах позивача, понесення позивачем прямих збитків та економічного збитку від недобору сільськогосподарської продукції підтверджено наявними у матеріалах справи доказами, а саме висновками Торгово-промислової палати України від 23.07.2003р., від 29.09.2003р., від 17.05.2004р.

Відповідно до пп. 5.1 п. 5 Порядку списання безнадійного податкового боргу платників податків, у випадках, передбачених п. 3.4 цього Порядку, платник податків звертається до контролюючого органу за місцем своєї реєстрації (якщо контролюючим є податковий орган) з письмовою заявою, в якій зазначаються суми податків, зборів, інших платежів, які просить списати. До заяви обов'язково додається будь-який з документів, зазначених у пункті 3 цього Порядку, який підтверджує, що податковий борг вважається безнадійним.

З матеріалів справи вбачається факт додержання позивачем вимог Порядку списання безнадійного податкового боргу платників податків, факт звернення позивача до Бахчисарайського районного центру зайнятості с заявою про списання йому безнадійного податкового боргу по страховим внескам на випадок безробіття відповідно до Порядку списання безнадійного податкового боргу платників, а також факт відмови збоку відповідача у такому списанні.

За таких обставин суди попередніх інстанцій дійшливірного висновку про обґрунтованість позовних вимог.

Доводи касаційної скарги зазначених висновків суду не спростовують і не дають підстав для висновку, що судами попередніх інстанцій при розгляді справи порушено норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, а також допущені порушення норм процесуального права.

Згідно ч.3 ст. 220-1 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись ст.ст. 220-1, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

Касаційну скаргу Бахчисарайського районного центру зайнятості відхилити, а постанову господарського суду Автономної Республіки Крим від 31 липня 2006 року та ухвалу Севастопольського апеляційного господарського суду від 14 листопада 2006 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.