Колегія суддів

Вищого адміністративного суду України в складі:

головуючого-судді Бутенка В.І.,

суддів: Панченка О.І., Лиски Т.О., Сороки М.О., Штульмана І.В.,

при секретарі: Мацюк Т.С.,

за участю представника позивача Приведенюка В.М. та представника ДПА України Горобець І.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку касаційного провадження адміністративну справу за касаційними скаргами Лубенської об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області та Державної податкової адміністрації України на постанову Лубенського міськрайонного суду від 11 травня 2006 року й ухвалу апеляційного суду Полтавської області від 05 липня 2006 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Лубенської об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області, Державної податкової адміністрації України про зобов'язання внести відмітку до паспорту про право здійснювати будь-які платежі без ідентифікаційного коду, -

В березні 2006 року ОСОБА_1 звернувся до суду із зазначеним позовом в якому вказував, що визначений йому податковими органами ідентифікаційний код платника податків він не сприймає через релігійні переконання, але його прохання Лубенська ОДПІ залишила без задоволення.

У зв'язку з цим скаржник просив суд зобов'язати Лубенську ОДПІ внести до його паспорту відмітку про право здійснювати будь-які платежі без ідентифікаційного номера, завіривши її підписом керівника та гербовою печаткою податкової інспекції, та зберегти за ним раніше встановлені форми обліку платника податків та інших обов'язкових платежів без застосування ідентифікаційного номера.

Постановою Лубенського міськрайонного суду від 11 травня 2006 року, залишеною без змін ухвалою апеляційного суду Полтавської області від 05 липня 2006 року, позовні вимоги ОСОБА_1 було задоволено та зобов'язано Лубенську ОДПІ внести відмітку до паспорту позивача про право здійснювати будь-які платежі без індивідуального ідентифікаційного номера, завірити її підписом відповідальної особи і гербовою печаткою Лубенської ОДПІ. Також зобов'язано відповідача зберегти за ОСОБА_1 раніше встановлені форми обліку платника податків та інших обов'язкових платежів без застосування індивідуального ідентифікаційного номера.

В поданих касаційних скаргах відповідачі, посилаючись на порушення норм матеріального права, просять постановлені по справі судові рішення скасувати та ухвалити нове, яким в позові відмовити.

Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно з частиною 1 статті 24 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України (2747-15) ) адміністративні справи, предметом оскарження в яких є рішення, дії чи бездіяльність Президента України, Кабінету Міністрів України, міністерства чи іншого центрального органу виконавчої влади, Національного банку України, їхньої посадової чи службової особи, виборчої комісії (комісії з референдуму) члена цієї комісії розглядаються і вирішуються в окружному адміністративному суді колегією у складі трьох суддів.

Відповідно до статті 4 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" та Положення про Державну податкову адміністрацію України, затвердженого Указом Президента України № 886, ДПА України є центральним органом виконавчої влади.

Як видно з матеріалів справи, до участі у справі в якості співвідповідача ухвалою суду від 12 квітня 2006 року було притягнуто Державну податкову адміністрацію України.

Незважаючи на це, справа вирішена судом першої інстанції у складі одного судді, тобто, неповноважним складом суду.

Суд апеляційної інстанції на це порушення судом першої інстанції норми процесуального закону не звернув уваги і безпідставно залишив в силі незаконне судове рішення.

Відповідно до пункту 1 частини 3 статті 227 КАС України, судові рішенні обов'язково скасовуються з направленням справи на новий розгляд, якщо справу було розглянуто і вирішено неповноважним складом суду.

За таких обставин, підлягають скасуванню обидва рішення судів попередніх інстанцій, а справа - направленню на новий розгляд до суду першої інстанції.

На підставі наведеного та керуючись статтями 220, - 220-1, 223, 227, 230, 231 КАС України, колегія суддів,

Касаційні скарги Лубенської об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області та Державної податкової адміністрації України - задовольнити частково.

Постанову Лубенського міськрайонного суду від 11 травня 2006 року й ухвалу апеляційного суду Полтавської області від 05 липня 2006 року - скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і підлягає оскарженню за винятковими обставинами у випадках, з підстав, у строки та в порядку, які визначені статтями 235- 239 Кодексу адміністративного судочинства України.