ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"04" листопада 2009 р. м. Київ К-3893/07
Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:
головуючого судді Пилипчук Н.Г.
суддів Ланченко Л.В.
Нечитайла О.М.
Сергейчука О.А.
Степашка О.І.
при секретарі Кризі В.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні
касаційну скаргу Суб’єкта підприємницької діяльності –фізичної особиОСОБА_1
на постанову Господарського суду в Чернігівській області від 03.10.2006 р.
та ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 16.01.2007 р.
у справі № 3/236а
за позовом Суб’єкта підприємницької діяльності –фізичної особи ОСОБА_1
до Державної податкової інспекції у Щорському районі
про оскарження рішення суб’єкта владних повноважень, -
ВСТАНОВИВ:
СПД –фізична особа ОСОБА_1 подав позов, яким, з урахуванням уточнення позовних вимог, просив визнати: незаконними дії ДПІ у Щорському районі про відкликання рішення № 0000082330/1 від 09.06.2006 р.; визнати незаконними дії ДПІ у Щорському районі з відкликання першої податкової вимоги № 1/6 від 06.07.2006 р.; визнати відсутність у ДПІ у Щорському районі повноважень на відкликання рішення про застосування штрафних санкцій; визнати відсутність у ДПІ у Щорському районі повноважень на відкликання податкової вимоги (як помилково врученої) без зазначення підстав; стягнути з ДПІ у Щорському районі 10000 грн. моральної шкоди.
Постановою Господарського суду Чернігівської області від 03.10.2006 р., залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 16.01.2007 р., у позові відмовлено.
СПД-фізична особа ОСОБА_1. подав касаційну скаргу, якою просить скасувати вказані судові рішення та ухвалити нове судове рішення. Посилається на порушення судами норм матеріального права: ч. 2 ст. 19 Конституції України, ст. 12 Закону України "Про державну податкову службу в Україні", п. 9, п. 16 Наказу ДПА України від 11.12.1996 р. № 29 (z0723-96) та порушення норм процесуального права: ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України.
Сторони, належним чином повідомлені про дату, час та місце касаційного розгляду справи, своїх представників в судове засідання не направили.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши доводи касаційної скарги, матеріали справи, судові рішення судів попередніх інстанцій, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин у справі, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.
Судами попередніх інстанцій встановлені такі обставини.
28.03.2006 р. відповідно до Наказу ДПІ у Щорському районі № 10 від 20.03.2006 р. на проведення позапланових перевірок протягом березня 2006 року, затвердженого плану-графіку проведення перевірок на березень 2006 р. головним державним податковим ревізором - інспектором Руденком С.В. (направлення на перевірку від 28.03.2006 р. № 30) та державним податковим інспектором Ревенком О.В. (направлення на перевірку від 28.03.2006 р. № 29) здійснена перевірка щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу кафе "Десяточка", що знаходиться за адресою: м.Щорс, вул. Вокзальна, 9 та належить СПД-фізичній особі ОСОБА_1
За результатами перевірки складено акт від 28.03.2006 р. № 25230005/2320, яким зафіксовано порушення позивачем вимог п. 1 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг"від 06.07.1995 р. № 265/95-ВР, яке полягало у непроведенні розрахункової операції на повну суму покупки –2000 грн. через зареєстрований та опломбований у встановленому порядку та переведений у фіскальний режим роботи реєстратор розрахункових операцій з роздрукуванням відповідного розрахункового документу.
На підставі акту перевірки податковим органом прийнято рішення від 04.04.2006 р. № 000052330/0 про застосування до СПД-фізичної особи ОСОБА_1. штрафної (фінансової) санкції у сумі 10000 грн. відповідно до п. 1 ст. 17 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг"від 06.07.1995 р. № 265/95-ВР у п’ятикратному розмірі вартості проданих товарів на які виявлено невідповідність.
На дане рішення позивач подав скаргу від 14.04.2006 р., у задоволенні якої рішенням ДПІ у Щорському районі № 389/10/23-20 від 04.05.2006 р. відмовлено.
За наслідками розгляду скарги ДПІ у Щорському районі направила позивачеві рішення № 000052330/1 від 04.05.2006 р. про застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій у сумі 10000 грн.
На дані рішення позивачем подано скаргу, яка рішенням ДПА у Чернігівській області № 108/ш/25-02 від 31.05.2006 р. залишена без розгляду у зв’язку із пропуском строку подання. При цьому, ДПА у Чернігівській області зазначено, що рішення ДПІ у Щорському районі № 389/10/23-20 від 04.05.2006 р. про результати розгляду скарги та рішення № 000052330/1 від 04.05.2006 р. про застосування штрафних (фінансових) санкцій підлягають скасуванню у зв’язку з невідповідністю вимогам чинного законодавства.
За результатами рішення ДПА у Чернігівській області № 108/ш/25-02 від 31.05.2006р. ДПІ у Щорському районі помилково прийняла рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0000082330/1 від 09.06.2006 р.
Листом від 06.07.2006 р., який отриманий позивачем 08.07.2006 р., ДПІ у Щорському районі відкликала помилково прийняте рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0000082330/1 від 09.06.2006 р. та повідомила позивача про залишення без змін рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №000052330/0 від 04.04.2006 р.
На суму боргу зі сплати штрафних (фінансових) санкцій за порушення законодавства про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сумі 10000 грн. була сформована перша податкова вимога від 06.07.2006 р. № 1/6.
Листом від 12.07.2006 р. № 644, який вручений бухгалтеру позивача 12.07.2006 р., ДПІ у Щорському районі відкликала податкову вимогу від 06.07.2006 р. № 1/6, як помилково вручену, оскільки сума боргу зі сплати вказаних штрафних санкцій не є податковим боргом у розумінні Закону України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами"від 21.12.2000р. № 2181-ІІІ (2181-14) .
Суд касаційної інстанції вважає за правильне погодитися з висновками судів попередніх інстанцій про відсутність підстав для задоволення позову.
З наведених вище обставин вбачається, що рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0000082330/1 від 09.06.2006 р. та перша податкова вимога від 06.07.2006 р. № 1/6 були прийняті та надіслані податковою інспекцією помилково, що було визнано самою податковою інспекцією, у зв’язку із чим рішення та податкова вимога були відкликані, як помилково надіслані.
Помилково надіслані контролюючим органом рішення та податкова вимога є такими, що не породжують для суб’єкта господарювання певні правові наслідки, а дії з їх відкликання, спрямовані на виправлення помилки, фактично не є такими, що порушують права та інтереси суб’єкта господарювання.
Суд касаційної інстанції зазначає, що необхідність вчинення податковою інспекцією дії, направленої на виправлення допущеної помилки, зумовлена необхідністю запобігання виникнення для особи будь-яких несприятливих наслідків і не є такою, що вчиняється з метою виконання своїх функціональних завдань, а тому таку дію не можна оцінювати, як таку, що вчинена на виконання чи за відсутності компетенції (повноваження).
Враховуючи наведене, а також те, що судом касаційної інстанції не було встановлено порушення судами норм матеріального та процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення спору, суд касаційної інстанції вважає за правильне касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржені судові рішення –без змін.
Керуючись ст. ст. 220, 221, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції, -
УХВАЛИВ :
Касаційну скаргу Суб’єкта підприємницької діяльності –фізичної особи ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Господарського суду в Чернігівській області від 03.10.2006 р. та ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 16.01.2007 р. –без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом одного місяця з дня відкриття обставин, які можуть бути підставою для провадження за винятковими обставинами.
Головуючий Судді Н.Г. Пилипчук О.М. Нечитайло О.А. Сергейчук О.І. Степашко