К-32520/06 Про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень (РРО) - 09.04.2008 Прийняття

провівши в порядку касаційного провадження попередній розгляд адміністративної справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Харківнафтопродукт" до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень, касаційне провадження в якій відкрито за касаційною скаргою Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові на постанову Господарського суду Харківської області від 06 квітня 2006 року та ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від 19 вересня 2006 року, -

У березні 2006 року ТОВ "Торговий дім "Харківнафтопродукт" звернулося до Господарського суду Харківської області з позовом до СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Харкові про визнання нечинними рішень від 13.10.05 № 0001390824/0, від 03.11.05 № 0001390824/1 про застосування штрафних санкцій.

Постановою Господарського суду Харківської області від 06 квітня 2006 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 19 вересня 2006 року, позов задоволено. Визнано нечинними рішення про застосування штрафних санкцій від 13.10.05 № 0001390824/0, від 03.11.05 № 0001390824/1.

У касаційній скарзі на постанову Господарського суду Харківської області від 06 квітня 2006 року та ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від 19 вересня 2006 року СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Харкові ставить питання про скасування судових рішень в зв’язку з неправильним застосуванням норм матеріального і процесуального права та ухвалення нового рішення про відмову в задоволенні позову.

В обґрунтування доводів касаційної скарги, відповідач посилається на те, що порушення норм матеріального права полягає у невірному застосуванні ст. 129 Конституції України, п. 3 ст. 3, ст. 12 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" в частині підстав та правомірності застосування штрафних санкцій у разі встановлення контролюючим органом факту застосування при здійсненні розрахункових операцій реєстратора розрахункових операцій, в конструкцію чи програмне забезпечення якого внесені зміни, не передбачені конструкторсько-технологічною та програмною документацією виробника. Також не взято до уваги п. 4.1.7.18 Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і в організаціях України, а саме те, що при проведенні розрахунків із споживачами за нафтопродукти, які реалізуються через АЗС, повинні застосовуватись лише спеціалізовані електронні контрольно-касові апарати, що внесені до Державного реєстру електронних контрольно-касових апаратів і комп’ютерних систем України для застосування на АЗС, в повному складі технічних засобів, зазначеному в реєстрі.

Позивач надав заперечення на касаційну скаргу, в яких просив залишити касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення – без змін, оскільки останні ухвалені відповідно до норм матеріального права та на підставі повно і всебічно з’ясованих обставин справи.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, заперечення на неї перевіривши матеріали справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, 03.10.2005 року працівниками Харківської ОДПІ у Харківській області було здійснено перевірку АЗС, яка належить позивачу, та розташована в м. Мерефа, провул. Яковлевський, 14, щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу.

За наслідками перевірки Харківської ОДПІ у Харківській області був складений акт перевірки б/н від 03.10.2005р., в якому зазначено, що позивач використовує РРО "Datecs МР 500С", зав. № DС 00000406, фіскальний № 2039003979, який не забезпечує у єдиному розривному технологічному циклі наступних послідовних дій: керівництво відпуском пального через паливно-роздавальну колонку, реєстрацію об’єму і вартості відпущеного пального кожного найменування окремо по кожній формі оплати, відображення на індикаторі оператора автозаправної станції поточної інформації про відпуск замовленої дози пального, друк чека встановленої форми. Також в акті перевірки вказано про внесення непередбачених конструктивно-технологічною програмною документацією виробника змін у конструкцію та програмне забезпечення РРО.

В акті перевірки зроблений висновок про порушення позивачем п.3 ст. 3, ст. 12 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг".

На підставі висновків акту перевірки відповідачем було прийнято рішення № 0001390824/0 від 13.10.05р., відповідно до якого до позивача застосована штрафна санкція згідно з ст. 17 п. 8 вказаного Закону у розмірі 1700,00 грн.

Позивачем були здійснені заходи адміністративного оскарження, в результаті яких скарга позивача залишена без задоволення, рішення № 0001390824/0 від 13.10.05р. - без змін.

Відповідачем було прийнято рішення № 0001390824/1 від 03.11.2005р. на ту ж суму, що й попереднє рішення.

Задовольняючи позов, суди першої та апеляційної інстанцій обґрунтовано виходили з того, що висновки, викладені в акті перевірки, не обґрунтовані та не відповідають нормам чинного законодавства.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками судів попередніх інстанцій з огляду на наступне.

У всіх рішеннях вказано, що штрафна санкція застосовується згідно з п. 8 ст. 17 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" за застосування при здійсненні розрахункових операцій реєстратора розрахункових операцій, конструкторське забезпечення якого не відповідає конструкторсько-технологічній та програмній документації виробника.

Відповідно до п.3 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", суб’єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажі товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов’язані застосовувати реєстратори розрахункових операцій, що включені до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій, з додержанням встановленого порядку їх застосування.

З акту перевірки вбачається, що РРО позивача був опломбований, наявність та цілісність пломб встановленого зразку забезпечені. При цьому відповідачем в акті перевірки не зазначено, яким чином вони встановили невідповідність РРО, який застосовувався на заправці позивача, конструкторсько-технологічній та програмній документації виробника, в акті перевірки не вказано чи досліджувалась така документація в ході проведення перевірки.

Протокольними рішеннями № 17, 18 Державної комісії з питань провадження електронних систем і засобів контролю та управління товарним і грошовим обігом було встановлено термін первинної реєстрації, в тому числі і для зазначеної моделі РРО, до 01.01.2004 року, і це знайшло відображення у Державному реєстрі розрахункових операцій, затвердженому протокольним рішенням Державної комісії з питань провадження електронних систем і засобів контролю та управління товарним і грошовим обігом від 27.06.2002 р. №13.

РРО "Datecs МР 500С", по результатам перевірки якого відповідачем застосовано штраф, є зареєстрованим в СДПІ по роботі з ВПП у м. Харкові, про що свідчить відповідне реєстраційне свідоцтво та поставлений на облік в Харківську ОДПІ у Харківській області з 21.02.2005р.

РРО позивача є внесеним до Державного реєстру РРО, при цьому і технічна частина, і програмне забезпечення його відповідає нормативним вимогам.

Згідно з п. 8 ст. 17 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" штраф повинен застосовуватись у разі застосування при здійсненні розрахункових операцій реєстратора розрахункових операцій, в конструкцію чи програмне забезпечення якого внесені зміни, не передбачені конструкторсько-технологічною та програмною документацією виробника.

Матеріали справи свідчать про те, що відповідачем не було встановлено невідповідності застосованого РРО конструкторсько-технологічній та програмній документації виробника.

Відповідно до п.2 Технічних вимог до спеціалізованих електронних контрольно-касових апаратів для автозаправних станцій, додаток 7 до протокольного рішення Державної комісії з питань впровадження електронних систем і засобів контролю та управління товарним і грошовим обігом від 27 червня 2002 р. № 13 (vg013229-02) , які були прийняті після реєстрації позивачем РРО, ЕККА повинен відповідати цим Вимогам і Вимогам щодо реалізації фіскальних функцій реєстраторами розрахункових операцій для різних сфер застосування, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 18 лютого 2002 р. № 199 (199-2002-п) .

В період придбання та реєстрації позивачем ЕККА "Datecs МР 500С", зав. № DС 00000406, діяли Технічні вимоги до спеціалізованих електронних контрольно-касових апаратів для автозаправних станцій, затверджені протокольним рішенням Державної комісії з питань впровадження електронних систем і засобів контролю та управління товарним і грошовим обігом при Кабінеті Міністрів України від 15 жовтня 1999 р. № 10, в яких було передбачено, що спеціалізовані ЕККА повинні забезпечувати управління відпусканням нафтопродуктів і друк чеків у єдиному технологічному циклі, тобто дотримання єдиного нерозривного технологічного циклу не було обов’язковою умовою.

Таким чином у діях позивача відсутній склад порушення, передбачений п. 8 ст. 17 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг".

За таких обставин, суди дійшли правильного висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими і тому підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.3 ст. - 220-1 КАС України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід відхилити, оскільки судові рішення ухвалені з додержанням норм матеріального і процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують.

Керуючись ст.ст. - 220-1, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,-

Касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові відхилити, а постанову Господарського суду Харківської області від 06 квітня 2006 року та ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від 19 вересня 2006 року залишити без змін.