Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі

суддів: головуючого – судді Леонтович К.Г.,

суддів: Гордійчук М.П., Васильченко Н.В., Кравченко О.О., Матолича С.В.,

секретаря Гутніченко А.М.,

за участю представників: АТ "Номак-Інвест" ЗТ –Дубовик В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за касаційною скаргою Державної інспекції з контролю за цінами в Сумській області на постанову господарського суду Сумської області від 3 липня 2008 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 30 жовтня 2008 року у справі №22-а-6020/08 за позовом Державної інспекції з контролю за цінами в Сумській області до акціонерного товариства "Номак-Інвест" закритого типу про стягнення суми, -

У травні 2008 року Державна інспекція з контролю за цінами в Сумській області звернулася в суд з позовом до акціонерного товариства "Номак-Інвест" закритого типу, в якому просила стягнути з відповідача 6177,42 грн. економічних санкцій за завищення тарифів з теплопостачання.

Постановою господарського суду Сумської області від 3 липня 2008 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 30 жовтня 2008 року, відмовлено в задоволенні позовних вимог.

Не погоджуючись з ухваленими по справі рішеннями Державна інспекція з контролю за цінами в Сумській області звернулася до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить

Справа № К-24513/08 Доповідач: Леонтович К.Г.

скасувати рішення судів першої і апеляційної інстанцій та ухвалити нове судове рішення, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, проаналізувавши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що з 13 по 26 березня 2008 р. позивачем у АТ "Номак-Інвест" ЗТ проводилася перевірка з питань обґрунтованості тарифів на послуги з централізованого опалення та правильності нарахування плати за фактично відпущену теплову енергію для будинку № 43 по вул. Інтернаціоналістів. Під час проведеної позивачем перевірки було встановлене порушення Товариством п.1 рішення виконавчого комітету Сумської міської ради від 27.11.2007 р. № 553 "Про тарифи на послуги з теплопостачання акціонерного товариства "Номак-Інвест", що виразилися в застосуванні не погоджених економічно обґрунтованих послуг з підігріву 1 куб. м холодної води, внаслідок чого мешканцям будинку нараховувався економічно необґрунтований тариф в розмірі 8.00 грн. за підігрів 1 куб.м. холодної води, що призвело до одержання в період з 01.12.2007 року по 29.02.2008 року необґрунтованої виручки в сумі 2059.14 грн. На підставі матеріалів перевірки позивачем було прийняте рішення № 23 від 24.04.2008 р. про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін із вилученням на користь бюджету м. Суми 2059,14 грн. необґрунтованої плати та штрафу в сумі 4118,28 грн.. Державна інспекція з контролю за цінами в Сумській області звернулася в суд з позовом до акціонерного товариства "Номак-Інвест" закритого типу про стягнення стягнути з відповідача 6177,42 грн. економічних санкцій за завищення тарифів з теплопостачання відповідно до вказаного рішення, яке відповідачем не оскаржувалося.

Задовольняючи позовні вимоги суди першої та апеляційної інстанції виходили з тих обставин, що наведені позивачем обґрунтування стосовно порушення відповідачем рішення виконавчого комітету Сумської міськради № 553 від 27.11.2007 р. не можуть братися до уваги, оскільки зазначене рішення не регулює питання встановлення розміру плати за підігрів води, а стосується лише тарифу на послуги з теплопостачання. Товариство не є підприємством комунальної власності і відповідно до вимог законодавства органом місцевого самоврядування був погоджений тариф на послуги з теплопостачання, що надаються населенню АТЗТ "Номак-Інвест" в розмірі 177,86 грн. за 1 Гкал, з ПДВ на вказаний будинок, виходячи з отриманих сум від мешканців будинку за вказаний період відповідач не нараховував та не отримував коштів понад встановлений тариф.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України не погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанції з наступних підстав.

Згідно рішення № 23 від 24.04.2008 р. про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін вилучалися кошти за завищення тарифу на теплопостачання. Згідно обставин справи вказане рішення прийняте щодо застосування відповідачем економічно необґрунтованого тарифу в розмірі 8 грн. за підігрів 1 куб. м. холодної води, що привело до необґрунтованої виручки в сумі 2059.14 грн..

Відповідно до ст. 20 Закону України "Про теплопостачання" від 02.06.2005, № 2633-IV тарифи на теплову енергію повинні забезпечувати відшкодування всіх економічно обґрунтованих витрат на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії. Тарифи на теплову енергію, реалізація якої здійснюється суб'єктами господарювання, що займають монопольне становище на ринку, є регульованими. Тарифи на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії затверджуються органами місцевого самоврядування, крім теплової енергії, що виробляється суб'єктами господарювання, що здійснюють комбіноване виробництво теплової і електричної енергії та/або використовують нетрадиційні та поновлювані джерела енергії, на підставі розрахунків, виконаних теплогенеруючими, теплотранспортуючими та теплопостачальними організаціями за методиками, розробленими центральним органом виконавчої влади у сфері теплопостачання. Тариф на теплову енергію для споживача визначається як сума тарифів на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії. Згідно ст.1 наведеного Закону теплова енергія - товарна продукція, що виробляється на об'єктах сфери теплопостачання для опалення, підігріву питної води, інших господарських і технологічних потреб споживачів, призначена для купівлі-продажу.

При відмові в задоволенні позову судами першої та апеляційної інстанції не перевірені доводи позивача щодо застосування відповідачем економічно необґрунтованого тарифу в розмірі 8 грн. за підігрів 1 куб. м. холодної води, враховуючи діюче рішення виконавчого комітету Сумської міськради №553 від 27.11.2007р."Про тарифи на послуги з теплопостачання АТ "Номак-інвест" в розмірі 177,86 грн. за 1 Гкал з ПДВ, не встановлено що входить до послуг теплопостачання та чи входять послуги по підігріву води до послуг теплопостачання.

Судами першої та апеляційної інстанції при розгляді позовних вимог не з’ясовані обставини справи, що мають значення для правильного її вирішення та не дають можливості суду касаційної інстанції визначитися в правильності правової оцінки обставин у справі як судом першої інстанції, так і судом апеляційної інстанції, що являється порушенням ст.ст. 159, 195 КАС України.

При встановленні наведених фактів судами першої та апеляційної інстанції порушені норми матеріального та процесуального права, які призвели до необґрунтованого прийняття судового рішення і не можуть бути перевірені та усунуті судом касаційної інстанції.

Відповідно до ст. 227 КАС України підставами для скасування судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій з направленням справи на новий судовий розгляд є порушення норм матеріального чи процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи і не можуть бути усунені судом касаційної інстанції.

За таких обставин доводи касаційної скарги частково спростовують висновки судів першої та апеляційної інстанції, а касаційна скарга підлягає частковому задоволенню із скасуванням рішень судів першої і апеляційної інстанції та направленням справи на новий судовий розгляд до суду першої інстанції. Оскільки стороною у справі являється орган державної влади, то справа підлягає розгляду відповідно до ст. 18 КАС України в Сумському окружному адміністративному суді.

Керуючись ст.ст. 220, 223, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України, -

Касаційну скаргу Державної інспекції з контролю за цінами в Сумській області задовольнити частково.

Постанову господарського суду Сумської області від 3 липня 2008 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 30 жовтня 2008 року скасувати і справу направити на новий розгляд до Сумського окружного адміністративного суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України з підстав, передбачених ст. 237 Кодексу адміністративного судочинства України.