ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09.04.2008 р. м. Київ
К/С № К-10589/06
Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:
головуючого судді Пилипчук Н.Г.
суддів Ланченко Л.В.
Нечитайла О.М.
Сергейчука О.А.
Степашка О.І.
розглянувши у попередньому судовому засіданні
касаційну скаргу Сільськогосподарського товариства
з обмеженою відповідальністю "Агроспілка"
на рішення Господарського суду Черкаської області від 29.03.2005 р.
та постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду
від 14.06.2005 р.
у справі № 04/571
за позовом Сільськогосподарського товариства
з обмеженою відповідальністю "Агроспілка"
до Державної податкової інспекції у Шполянському районі
(правонаступник Смілянської об’єднаної державної податкової інспекції)
про спонукання вчинити дії,
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Господарського суду Черкаської області від 29.03.2005 р., залишеним без змін постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 14.06.2005 р., у позові відмовлено повністю.
СТОВ "Агроспілка" подала касаційну скаргу, якою просить скасувати вказані судові рішення, посилаючись на невідповідність висновків, викладених у рішенні, фактичним обставинам справи. Наголошує на тому, що спірна сума є податковим боргом – податковим зобов’язанням, узгодженим у судовому порядку (рішенням Господарського суду Черкаської області від 19.09.2003 р., а тому, податковий орган зобов’язаний був списати у відповідності до вимог п. "г" п.п. 18.2.1 п. 18.2 ст. 18 Закону України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000 р. № 2181-ІІІ безнадійний податковий борг з податку на доходи фізичних осіб, що виник внаслідок обставин непереборної сили.
Заслухавши доповідь судді-доповідача про обставини, необхідні для ухвалення судового рішення судом касаційної інстанції, дослідивши доводи касаційної скарги, матеріали справи, судові рішення попередніх інстанцій, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин у справі, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.
Відповідно до п.п. "г" п.п. 18.2.1. п. 18.2 ст. 18 Закону України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фалдами" від 21.12.2000 р. № 2181-ІІІ підлягає списанню безнадійний податковий борг, а також штрафні санкції, що виникли внаслідок обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин).
При цьому, податковим боргом згідно із п. 1.3 ч. 1 ст. 1 цього ж Закону є податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.
Згідно із п.п. 18.2.3. п. 18.2 ст. 18 цього ж Закону податкові органи здійснюють щоквартальне списання безнадійного податкового боргу. Порядок такого списання визначається центральним податковим органом за узгодженням з Міністерством фінансів України.
Відповідно до п. 3.4. "Порядку списання безнадійного податкового боргу платників податків", затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України від 14.03.2001 р. № 103 (z0016-02)
та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України10.01.2002 р. за № 16/6304 (z0016-02)
, під терміном "безнадійний" податковий борг слід розуміти податковий борг юридичних або фізичних осіб, що виник внаслідок обставин непереборної сили (форс-мажорні обставини), тобто не з вини платника податків, які неможливо попередити своїми заходами за умови, що дані обставини безпосередньо вплинули на своєчасне виконання податкових зобов’язань.
Факт непереборної сили має бути засвідчений у встановленому чинним законодавством України порядку.
Виходячи з наведених приписів законодавства, основними ознаками безнадійного податкового боргу, у даному випадку, є те, що такий борг виникає внаслідок обставин непереборної сили, тобто між ними є причинний зв’язок, а також цей борг має бути податковим зобов’язанням (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженим платником податків або узгодженим в адміністративному чи судовому порядку, але не сплаченим у встановлений строк.
Як було достовірно встановлено судами попередніх інстанцій, станом на час виникнення форс-мажорних обставин (несприятливі погодні умови в зимовий період 2002-2003р.), що спричинили загибель посівів сільськогосподарських культур на площах СТОВ "Агроспілка", існування яких підтверджено висновком Торгово-промислової палати України від 05.07.2003 р. № 8730/05-4, заборгованість позивача з прибуткового податку 114533,38 грн. не була узгодженим податковим зобов’язанням у встановленому законом порядку, що виключає висновок про те, що таке податкове зобов’язання набуло статусу податкового боргу. Рішення про стягнення з СТОВ "Агроспілка" заборгованості з податку на прибуток фізичних осіб прийнято 19.09.2003 р., тобто між форс-мажорними обставинами та виникненням податкового боргу відсутній причинний зв’язок.
До того ж, ця сума заборгованості стягнута рішенням суду, яке підлягає обов’язковому виконанню у встановленому законодавством порядку, і на таку заборгованість не може бути поширена процедура списання безнадійного податкового боргу на підставі п. "г" п.п. 18.2.1 п. 18.2 ст. 18 Закону України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2006 р. № 2181-ІІІ.
Відповідно до п. 4.1 "Порядку списання безнадійного податкового боргу платників податків", затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України від 14.03.2001 р. № 103 (z0016-02)
та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 10.01.2002 р. за № 16/6304 (z0016-02)
, визначення сум безнадійного податкового боргу, що підлягає списанню органами державної податкової служби, здійснюється, зокрема, за даними карток особових рахунків платників податків, що ведуться в органах державної податкової служби в установленому порядку, за станом на день виникнення безнадійного податкового боргу.
Су дами попередніх інстанцій було встановлено, що на час виникнення форс-мажорних обставин у позивача за даними його карток особових рахунків податкового боргу з прибуткового податку громадян не обліковувалося, така заборгованість була відображена тільки у бухгалтерському обліку позивача.
Крім того, судом апеляційної інстанції правильно враховано, що дія п.п. "г" п.п. 18.2.1 п. 18.2 ст. 18 Закону України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000 р. № 2181-ІІІ була зупинена на 2005 рік згідно із Законами України від 23.12.2004 р. № 2285-ІV (2285-15)
, від 25.03.2005 р. № 2505-ІV (2505-15)
, у зв’язку з чим, навіть за наявності підстав, безнадійний податковий борг не міг бути списаний.
З огляду на викладені обставини, суд касаційної інстанції вважає за необхідне касаційну скаргу залишити без задоволення, а судові рішення попередніх інстанцій – без змін, як законні та обґрунтовані.
Керуючись ст. ст. 220, - 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції, -
УХВАЛИВ :
Касаційну скаргу Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Агроспілка" залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Черкаської області від 29.03.2005 р. та постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 14.06.2005 р. – без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом одного місяця з дня відкриття обставин, які можуть бути підставою для провадження за винятковими обставинами.
Головуючий суддя Н.Г. Пилипчук
судді Л.В. Ланченко
О.М. Нечитайло
О.А. Сергейчук
О.І. Степашко