Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Карася О.В. (головуючого),

Брайка А.I., Голубєвої Г.К., Рибченка А.О., Федорова М.О.

при секретарі: Міненко О.М.

за участі представника відповідача Федьківа В.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Iвано-Франківську на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 11.01.2005 по справі № А-14/186

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Соломія"

до Державної податкової інспекції в місті Iвано-Франківську

про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення та рішення про застосування фінансових санкцій

ВСТАНОВИВ:

Заявлено позовні вимоги про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення від 19.08.2004 №0001742320/0 яким визначено податкове зобов'язання в сумі 1 764,60 грн. та рішення про застосування фінансових санкцій від 19.08.2004 № 0001762320/0, яким застосовано фінансову санкцію-штраф в сумі 1 700 грн., які винесені за наслідками проведеної перевірки магазину, який належить ТОВ "Соломія", щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу, за результатами якої складено Акт від 12.08.2004 № 900376, де встановлено факт невидачі розрахункового документа при проведенні розрахункової операції в сумі 42,40 грн., незастосування реєстратора розрахункових операцій при проведенні розрахунків, невідповідність готівкових коштів на місці проведення розрахунків і сумі зарахованій в звіті касира з реєстратора розрахункових операцій та факт здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями без наявності засвідченої постачальником копії сертифіката відповідності або сертифіката про визнання.

Рішенням Господарського суду Iвано-Франківської області від 29.10.2004 в позові відмовлено.

Рішення суду мотивоване тим, що обов'язок по забезпеченню відповідності суми готівкових розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті, покладається на суб'єкта підприємницької діяльності, який використовує реєстратор розрахункових операцій. Також суд зазначив про те, що на момент перевірки сертифікати відповідності на виноробні вироби відсутні.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 11.01.2005 по справі № А-14/186 рішення Господарського суду Iвано-Франківської області від 29.10.2004 скасовано частково. Визнано недійсним рішення про застосування фінансових санкцій від 19.08.2004 №0001762320/0. В решті рішення суду залишено без змін.

Посилаючись на норми п. 1,2 ст. 3, п. 1 ст. 17 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (265/95-ВР) суд апеляційної інстанції зазначив, що із матеріалів справи вбачається - саме в акті опису готівкових коштів, що знаходились на місці проведення розрахунків, який був складений під час проведення перевірки та підписаний продавцем позивача, зазначено, що здійснювався опис готівкових коштів ТОВ "Соломія". I тому суд погодився з висновком суду першої інстанції про те що, оскільки обов'язок по забезпеченню відповідності суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті, покладається на суб'єкта підприємницької діяльності, який використовує реєстратор розрахункових операцій, вимога позивача про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення №0001742320/0 від 19.08.2004 є неправомірною.

При цьому суд апеляційної інстанції не погодився із позицією суду першої інстанції щодо відмови в задоволенні позовних вимог про визнання недійсним рішення про застосування фінансових санкцій від 19.08.2004 №0001762320/0, посилаючись на норми ч. 2 ст. 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" (481/95-ВР) та п. 5 Правил роздрібної торгівлі алкогольними напоями, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 30.07.1996 № 854 (854-96-п) , оскільки матеріалами справи підтверджено наявність засвідчених постачальником копій свідоцтва про визнання №UА.8.033.01.Х5335-02 від 24.12.2003 з додатком та №UА.8.033.01.Х5335-02 від 24.12.2002 з додатком, копії розхідної накладної №Б-00029624 від 14.05.2003, що в свою чергу підтверджує додержання позивачем вимог чинного законодавства щодо супроводження алкогольних напоїв при їх надходженні в торговельну мережу відповідними документами, що посвідчують їх якість.

Таким шляхом суд апеляційної інстанції визнав, що судом першої інстанції помилково зроблено висновок, що за вищевикладених обставин є підстави для застосування до позивача штрафної санкції в розмірі 1 700 грн. за роздрібну торгівлю алкогольними напоями без наявності засвідченої постачальником копії сертифіката відповідності.

Не погодившись із постановою Львівського апеляційного господарського суду від 11.01.2005 по справі № А-14/186, відповідач - ДПI в м. Iвано-Франківську (далі - ДПI) подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати судове рішення та залишити в силі рішення суду першої інстанції. На думку скаржника судами були зроблені висновки, що не відповідають обставинам справи. Посилаючись на норму ст. 10 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" (481/95-ВР) , скаржник наголосив на тому, що саме в момент вимоги продавець зобов'язаний пред'явити споживачу інформацію щодо товару.

Позивач заперечення на касаційну скаргу не надав.

В судове засідання не з'явився, про час і місце судового засідання повідомлений належним чином.

Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, доводи касаційної скарги та пояснення представника відповідача, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

В силу п. 1,2 ст. 3 Закону України від 06.07.1995 №265/95-ВР "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (265/95-ВР) суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані:

1) проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок;

2) видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції.

А згідно п. 1 ст. 17 вказаного Закону визначено, що за порушення вимог цього Закону до суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції у п'ятикратному розмірі вартості проданих товарів (наданих послуг), на які виявлено невідповідність - у разі проведення розрахункових операцій на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг), у разі непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій, у разі нероздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки.

I оскільки судами встановлена невідповідність готівкових коштів під час перевірки на місці проведення розрахунків, що підтверджено продавцем позивача, тому висновок суду апеляційної інстанції про вірну позицію суду першої інстанції про те, що позивачем було порушено обов'язок по забезпеченню відповідності суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій є законним і обгрунтованим, і тому в позові у цій частині відмовлено правомірно. Суд апеляційної інстанції відмовив в задоволенні позову щодо визнання недійсним рішення саме про застосування штрафних санкцій, так як ДПI правомірно послалась на п. 1,2 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (265/95-ВР) щодо змісту порушення зазначеного на 12 арк. справи.

Щодо скасування судом апеляційної інстанції рішення суду першої інстанції, яким відмовлено в задоволенні позовних вимог про визнання недійсним рішення про застосування фінансових санкцій від 19.08.2004 №0001762320/0, необхідно зазначити наступне.

Згідно абз. 5 ч. 2 ст. 17 Закону України від 19.12.1995 № 481/95-BP "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" (481/95-ВР) - до суб'єктів підприємницької діяльності застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі: оптової (включаючи імпорт та експорт) і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами без наявності ліцензій - 200 відсотків вартості отриманої партії товару, але не менше 1700 гривень; (зміни до абзацу 5 ч. 2 ст. 17 цього Закону (в частині наявності у місці торгівлі засвідчених виробником або імпортером копій чинних декларацій про максимальні роздрібні ціни на тютюнові вироби, які продаються у такому місці торгівлі) набирають чинності з 01.01.2004 згідно із Законом України від 22.05.2003 № 849-IV (849-15) ). А згідно ст. 10 зазначеного Закону - спирт етиловий, коньячний і плодовий, спирт етиловий ректифікований виноградний, спирт етиловий ректифікований плодовий, алкогольні напої та тютюнові вироби підлягають підтвердженню відповідності в законодавчо регульованій сфері шляхом сертифікації.

Відповідність спирту етилового, коньячного і плодового, спирту етилового ректифікованого виноградного, спирту етилового ректифікованого плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів підтверджується наявністю у їх виробника або імпортера сертифіката відповідності або свідоцтва про визнання відповідності.

Реєстраційні номери сертифікатів відповідності або свідоцтв про визнання відповідності, виданих на спирт етиловий, коньячний і плодовий, спирт етиловий ректифікований виноградний, спирт етиловий ректифікований плодовий, алкогольні напої та тютюнові вироби, зазначаються у документах, згідно з якими передається відповідна продукція.

Отже судом апеляційної інстанції законно і обгрунтовано визнано, що судом першої інстанції помилково зроблено висновок про підстави для застосування до позивача штрафної санкції в розмірі 1 700 грн. за роздрібну торгівлю алкогольними напоями без наявності засвідченої постачальником копії сертифіката відповідності, так як матеріалами справи було підтверджено наявність засвідчених постачальником копій свідоцтва про визнання №UА.8.033.01.Х5335-02 від 24.12.2003 з додатком та №UА.8.033.01.Х5335-02 від 24.12.2002 з додатком, копії розхідної накладної №Б-00029624 від 14.05.2003, що на думку суду апеляційної інстанції підтверджує додержання позивачем вимог чинного законодавства щодо супроводження алкогольних напоїв при їх надходженні в торговельну мережу відповідними документами, що посвідчують їх якість.

При цьому необхідно врахувати, що реалізація вин здійснювалась через магазин і кафе, які поєднані спільним приміщенням і на день перевірки сертифікат відповідності знаходився в кафе, про що і було продавцем надано пояснення перевіряючим, тобто суд першої інстанції визнав доведеним факт про відсутніст сертитфікатів відповідності за неповного дослідження фактичних обставин справи.

Таким чином доводи касаційної скарги є безпідставними і висновків суду апеляційної інстанції не спростовують. Відповідно постанова Львівського апеляційного господарського суду від 11.01.2005 по справі № А-14/186 скасуванню не підлягає, як така, що винесена за вичерпних юридичних висновків при правильному застосуванні норми матеріального права.

З огляду на зазначене та керуючись ст. ст. 160, 220, 221, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) , суд, -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Iвано-Франківську залишити без задоволення.

Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 11.01.2005 по справі № А-14/186 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає, крім як з підстав, у строк та в порядку, визначеними ст. ст. 237 - 239 КАС України (2747-15) .