Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі суддів:

Фадєєвої Н.М., Бим М.Є., Леонтович К.Г., Харченка В.В., Чалого С.Я.

розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за касаційною скаргою управління Пенсійного фонду України в Комунарському районі м. Запоріжжя на постанову господарського суду Запорізької області від 16 червня 2006 року та ухвалу Запорізького апеляційного господарського суду від 31 серпня 2006 року у справі №27/542-АП за позовом відкритого акціонерного товариства "Автотранспортне товариство №12327" до управління Пенсійного фонду України в Комунарському районі м. Запоріжжя про зобов’язання зарахувати на рахунок майбутніх платежів страхові внески на суму 36057,15 грн.,-

У грудні 2005 року ВАТ "Автотранспортне товариство №12327" звернулося до суду з позовом про зобов’язання управління Пенсійного фонду України в Комунарськму районі м. Запоріжжя зарахувати в рахунок майбутніх платежів страхові внески на суму 36057 грн.

Постановою господарського суду Запорізької області від 15 червня 2006 року, яка залишена без змін ухвалою Запорізького апеляційного господарського суду від 31 серпня 2006 року, позовні вимоги задоволено.

В касаційній скарзі УПФУ в Комунарському районі м. Запоріжжя просить суд скасувати рішення судів попередніх інстанцій та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши матеріали справи, правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин у справі, обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами, відповідно до акту від 31.10.2005р. б/н, складеного УПФУ в Комунарському районі м. Запоріжжя на підставі позапланової документальної перевірки ВАТ "Автотранспортне товариство №12327" щодо своєчасності і повноти нарахування, обчислення та сплати внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування за період з 01.09.2002р. по 31.10.2005р. встановлено порушення пунктів 3.1, 3.2 Інструкції Пенсійного фонду України "Про порядок обчислення і сплати підприємствами установами, організаціями та громадянами збору на обов’язкове державне пенсійне страхування, інших платежів, а також обліку їх надходження до Пенсійного фонду України" №16-6 від 19.10.2001р., п. 4.1, 4.2 Інструкції Пенсійного фонду України "Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України" №21-1 від 19.12.2003р., оскільки, платником невірно визначено суми витрат на суми фактичних виплат на оплату праці (грошового забезпечення) працівників, що включають витрати на виплату основної і додаткової заробітної плати та інших заохочувальних компенсаційних виплат, у тому числі в натуральній формі, на які нараховуються внеску розмірі 32% та 4%. Зайво нараховані страхові внески за тарифом 32% у сумі 36815,57 грн., донараховані страхові внески за тарифом 4% у сумі 4598,76 грн. переплата по збору за період 1997 рік – 2002 рік не нарахована у зв’язку із пропуском строку – 1095 днів.

Відповідно до п. 1 ст. 4 Закону України "Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування", для підприємств, установ та організацій, де працюють інваліди, збір на обов’язкове державне пенсійне страхування визначається окремо за ставкою 4 відсотки від об’єкта оподаткування для працюючих інвалідів та за ставкою 32 відсотки від об’єкта оподаткування для інших працівників такого підприємства.

Як встановлено перевіркою управління Пенсійного фонду України в Комунарському районі м. Запоріжжя, підприємством невірно нараховано розмір страхових внесків за ставкою 4% та 32%, у зв’язку з чим утворилася передплата в розмірі 36057,15 грн.

Згідно п. 13 ст. 20 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" суми надмірно чи помилково сплачених страхових внесків до солідарної системи повертаються страхувальникам або за їх згодою зараховуються в рахунок майбутніх платежів страхових внесків у порядку і строки, визначені правлінням пенсійного фонду.

Пунктом 11.17 "Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування до Управління пенсійного фонду" затвердженої постановою Правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003р. №21-1 (z0064-04) , суми надміру сплачених чи помилково сплачених страхових внесків та інших платежів повертаються страхувальникам або за їх згодою зараховуються в рахунок майбутніх платежів страхових внесків.

Крім того, з 20 березня 1997 року набрав чинності Закон України "Про внесення змін до Закону України "Про систему оподаткування" (1251-12) , який визначає принципи побудови системи оподаткування в Україні, податки і збори (обов’язкові платежі) до бюджетів та до цільових фондів, а також права, обов’язки і відповідальність платників.

Пункт 16 ст. 14 Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про систему оподаткування" (1251-12) передбачає, що збір на обов’язкове державне пенсійне страхування належить до загальнодержавних податків і зборів (обов’язкових платежів).

Закон України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетними та державними цільовими фондами", який набрав чинності з 01.04.2001р., став спеціальним законом з питань оподаткування, яким установлює порядок погашення зобов’язань юридичних осіб перед бюджетними та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов’язкових платежів).

Пунктом 15.3.1 ст. 15 Закону України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" передбачено, що заяви на повернення надміру сплачених податків, зборів (обов’язкових платежів) або на їх відшкодування у випадках, передбачених податковим законодавством, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, наступного за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування.

Відповідно до Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" (1058-15) , який набрав чинності 01.01.2004р. визначає принцип, засади і механізм функціонування системи загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, яким передбачено, що страхові внески – це кошти відрахувань на соціальне страхування та збір на обов’язкове державне пенсійне страхування, сплачені згідно із законодавством, що діяло раніше; кошти, сплачені на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування відповідно до цього закону. Страхові внески не включаються до складу податків, інших обов’язкових платежів, що складають систему оподаткування, на які не поширюється податкове законодавство.

За таких обставин суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку про обґрунтованість позовних вимог.

Доводи касаційної скарги зазначених висновків суду не спростовують і не дають підстав для висновку, що судами попередніх інстанцій при розгляді справи порушено норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, а також допущені порушення норм процесуального права.

Згідно ч.3 ст. 220-1 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись ст.ст. 220-1, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

Касаційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Комунарському районі м. Запоріжжя відхилити, а постанову господарського суду Запорізької області від 16 червня 2006 року та ухвалу Запорізького апеляційного господарського суду від 31 серпня 2006 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.