Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

головуючого - Панченка О.Н.,

суддів: Горбатюка С.А., Мироненка О.В., Смоковича М.І., Чумаченко Т.А.,

розглянувши у попередньому розгляді в касаційній інстанції адміністративну справу

за позовом Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 до Головного управління Державного казначейства України в Луганській області та Державної податкової інспекції у місті Лисичанську Луганської області про стягнення бюджетної заборгованості у розмірі 49933 гривень, провадження по якій відкрито

за касаційною скаргою Державної податкової інспекції у місті Лисичанську Луганської області на ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 14 червня 2007 року та постанову Господарського суду Луганської області від 19 березня 2007 року,

У січні 2007 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до Головного управління Державного казначейства України в Луганській області та Державної податкової інспекції у місті Лисичанську Луганської області про стягнення бюджетної заборгованості у розмірі 49 933 гривень.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що 22 травня 2006 року позивачем до ДПІ у місті Лисичанську була надана податкова декларація (вхідний № 8976) з податку на додану вартість, в якій різниця між загальною сумою податкових зобов'язань, що виникли у зв'язку з будь-яким продажем товарів протягом звітного періоду, та сумою податкового кредиту звітного періоду мала від'ємне значення у розмірі 49 933 грн.

На підставі проведеної ДПІ у місті Лисичанську документальної перевірки, висновки якої відображені у Акті від 19.06.2006 року "Про результати документальної невиїзної (камеральної) перевірки достовірності заявленої суми бюджетного відшкодування ПДВ", ДПІ у місті Лисичанську винесло податкове повідомлення-рішення № 0000021701/0 від 20 червня 2006 року про відмову позивачу у бюджетному відшкодуванні заявленої ним суми.

Не погоджуючись з таким рішенням податкового органу, позивач подав до Господарського суду Луганської області позовну заяву про визнання незаконним податкового повідомлення-рішення №0000021701/0 від 21 червня 2006 року.

Постановою Господарського суду Луганської області від 11 вересня 2006 року, залишеною без змін ухвалою Луганського апеляційного господарського суду від 14 листопада 2006 року, податкове повідомлення-рішення №0000021701/0 від 20 червня 2006 року про відмову у бюджетному відшкодуванні суми у розмірі 49933 гривень визнано недійсним.

У зв'язку з неотриманням суми бюджетного відшкодування позивач просить суд стягнути її у розмірі 49933 гривень з бюджету.

Постановою Господарського суду Луганської області від 19 березня 2007 року від 28 квітня 2006 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 14 червня 2007 року, позовні вимоги задоволено.

У касаційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судами норм матеріального права, просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій.

Касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи постановою Господарського суду Луганської області від 11 вересня 2006 року, залишеною без змін ухвалою Луганського апеляційного господарського суду Луганської області від 14 листопада 2006 року, встановлено факт правомірного віднесення позивачем СПД ОСОБА_1 до складу податкового кредиту податку на додану вартість в сумі 49933 грн., сплаченого в ціні за придбання автомобіля, а саме згідно платіжних доручень від 22 березня 2006 року №115 та від 29 березня 2006 року №1 на загальну суму 299600 гривень, в тому числі ПДВ 49933,33 гривень. Також, зазначеною постановою суду визнано недійсним податкове повідомлення-рішення ДПІ у місті Лисичанську від 20 червня 2006 року про відмову у бюджетному відшкодуванні суми ПДВ у розмірі 49933 грн.

Відповідно до статті 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлені ці обставини.

Оскільки право позивача на отримання суми бюджетного відшкодування в розмірі 49933 гривень вже встановлено постановою Господарського суду Луганської області від 11 вересня 2006 року, яка набрала чинності на момент звернення позивача до суду з даним позовом, то СПД ОСОБА_1 має право на отримання з державного бюджету суми в розмірі 49933 гривень.

Пунктами 7.7.1 - 7.7.8 частини 7.7 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" встановлено, що платник податків має право прийняти рішення про бюджетне відшкодування від'ємного значення податкового кредиту, а, прийнявши його, має право на відшкодування його з бюджету. В свою чергу, після відповідної перевірки та закінчення процедури адміністративного або судового оскарження податковий орган протягом п'яти робочих днів, наступних за днем отримання відповідного рішення, зобов'язаний надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Отже, висновки судів попередніх інстанцій узгоджуються з матеріалами справи та відповідають вимогам матеріального права.

Колегія суддів приходить до висновку, що всі докази належним чином досліджені судами першої та апеляційної інстанцій, їм дана належна правова оцінка, що обґрунтовано доводами судових рішень та не спростовується доводами касаційної скарги.

З огляду на викладене, оскаржувані рішення судів ухвалені з дотриманням положень матеріального та процесуального права, підстав для їх скасування чи зміни немає.

Керуючись статтями 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Лисичанську Луганської області залишити без задоволення.

Постанову Господарського суду Луганської області від 19 березня 2007 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 14 червня 2007 року та в цій справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена за винятковими обставинами до Верховного Суду України протягом одного місяця з дня відкриття таких обставин.