Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

головуючого - судді: Панченка О.Н.

суддів: Мойсюка М.І., Смоковича М.І., Сороки М.О., Штульмана І.В,-

провівши попередній розгляд в касаційній інстанції справи за позовом ОСОБА_1 до опікунської ради виконавчого комітету Вінницької міської ради про визнання бездіяльності посадових осіб протиправною, за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Ленінського районного суду міста Вінниці від 07 грудня 2006 року та ухвалу апеляційного суду Вінницької області від 06 лютого 2007 року,-

У вересні 2006 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до опікунської ради виконавчого комітету Вінницької міської ради про визнання бездіяльності посадових осіб протиправною. Свої вимоги обґрунтовує тим, що вона 04.07.2006р. направила на адресу відповідача заяву з проханням надати висновок про доцільність позбавлення батьківських прав її колишнього чоловікаОСОБА_2 відносно неповнолітнього синаОСОБА_3. Позивач відмічає, що такий висновок їй надано лише 31.10.2006р. після численних звернень до відповідача та під час слухання справи в суді. ОСОБА_1 вважає, що на черговому засіданні опікунської ради 05.09.2006р. для вирішення питання по суті її протиправно було зобов'язано надати інформацію про місце проживанняОСОБА_2.

Постановою Ленінського районного суду міста Вінниці від 07.12.2006р., залишеною без змін ухвалою апеляційного суду Вінницької області від 06.02.2007р., відмовлено в задоволенні позовних вимог.

Не погодившись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, ОСОБА_1 подала до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати вищезазначені судові рішення та ухвалити по даній справі нове рішення, яким визнати протиправною бездіяльність опікунської ради виконавчого комітету Вінницької міської ради щодо ненадання у визначений законом строк письмової відповіді на її заяву від 04.07.2006р., а також просить визнати протиправною дію опікунської ради виконавчого комітету Вінницької міської ради щодо зобов'язання надати інформацію про місце перебуванняОСОБА_2.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 02.06.2008р. касаційна скарга прийнята до провадження суду, по ній відкрито касаційне провадження.

Касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Одним із основних завдань і функцій опікунської ради, відповідно до Положення про опікунську раду від 25.06.1998р. №816, є порушення у встановленому законом порядку питання про позбавлення батьків чи усиновителів, які ведуть аморальний спосіб життя і негативно впливають на виховання неповнолітніх, прав на їх виховання.

З матеріалів справи вбачається, що після подачі 04.07.2006р. до відповідача заяви, позивач ОСОБА_1 була запрошена на засідання опікунської ради 18.07.2006р. під час якого виникла необхідність проведення розмови з батьком дитини, а тому було винесено рішення про перенесення розгляду питання поставленого позивачем питання про доцільність позбавлення батьківських прав її колишнього чоловікаОСОБА_2 відносно неповнолітнього синаОСОБА_3 до з'ясування місця перебування батька вказаної дитини та зобов'язано позивача, як зацікавлену особу, надати таку інформацію.

Згідно висновку про доцільність позбавлення батьківських прав, наданого начальником управління освіти Вінницької міської ради (вих.№510 від 02.11.2006р.), позбавлено батьківських правОСОБА_2 по відношенню до малолітнього синаОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1року народження.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суди попередніх інстанцій правильно виходили з того, що діяння посадових осіб опікунської ради не є протиправними, оскільки такі направлені на об'єктивний розгляд заяви позивача про надання висновку про доцільність позбавлення батьківських правОСОБА_2 відносно неповнолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1року народження.

Відповідно до ч.3 ст. 220-1 КАС України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що при розгляді справи судом допущено неправильне застосування норм матеріального чи порушення норм процесуального права, які передбачені ст.ст. 225- 229 КАС України як підстави для зміни, скасування судового рішення, залишення позовної заяви без розгляду або закриття провадження у справі.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід відхилити, оскільки рішення судів попередніх інстанцій ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги висновки суду не спростовують, підстави для призначення справи до розгляду в судовому засіданні відсутні.

Керуючись ст.ст. 210, 220-1, 223, 224, 230, 231 КАС України, колегія суддів,-

Касаційну скаргу ОСОБА_1 - відхилити.

Постанову Ленінського районного суду міста Вінниці від 07 грудня 2006 року та ухвалу апеляційного суду Вінницької області від 06 лютого 2007 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, оскарженню не підлягає.

Згідно ст.ст. 236, 237 КАС України рішення суду касаційної інстанції може бути оскаржено до Верховного Суду України лише за винятковими обставинами протягом одного місяця з дня відкриття таких обставин.