Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Рибченка А.О.

суддів: Брайка А.І.

Голубєвої Г.К.

Карася О.В.

Федорова М.О.

при секретарі судового засідання: Патюк А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Трускавець Львівської області

на ухвалу Львівського апеляційного господарського суду від 27.02.2007 р.

та постанову господарського суду Львівської області від 19.10.2006 р.

у справі № 5/2468-13/248А господарського суду Львівської області

за позовом Державної податкової інспекції у м. Трускавець Львівської області

до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропромисловий дім "Волинь"

2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Ріксос-Трускавець"

про визнання недійсним договору комісії від 29.08.2005 р. та зобов’язання кожної із сторін до повернення другій стороні у натурі всього одержаного на виконання договору комісії, -

В липні 2006 року ДПІ у м. Трускавець Львівської області звернулась до суду з позовом (з урахуванням заяви про зміну позовних вимог від 26.09.2006 р.) про визнання укладеного між ТОВ "Ріксос-Трускавець" та ТОВ "Агропромисловий дім "Волинь" договору комісії від 29.08.2005 р. недійсним на підставі ст. 181 ГК України та ст. 215 ЦК України.

Постановою господарського суду Львівської області від 19.10.2006 р., залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 27.02.2007 р., в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суди попередніх інстанцій виходили, зокрема, з відсутності у позивача повноважень на звернення до суду із зазначеним позовом, оскільки Законом України "Про державну податкову службу в Україні" (509-12) передбачена можливість звернення органів державної податкової служби до суду з позовами про визнання угод недійсними в разі стягнення коштів одержаних суб’єктами господарської діяльності за угодою в доход держави. Проте, згідно заяви про зміну позовних вимог, позивач просить суд визнати недійсним укладений між відповідачами договір комісії на підставі ст. 181 ГК України та ст. 215 ЦК України, без застосування наслідків, передбачених ст. 208 ГК України та ст. 216 ЦК України.

Не погоджуючись з постановленими судовими рішеннями, ДПІ у м. Трускавець звернулась з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову господарського суду Львівської області від 19.10.2006 р. та ухвалу Львівського апеляційного господарського суду від 27.02.2007 р. і прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги та визнати недійсним укладений між відповідачами договір комісії від 29.08.2005 р. на підставі ст. 181 ГК України та ст. 215 ЦК України.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, прийшла до висновку, що касаційну скаргу слід залишити без задоволення, з огляду на слідуюче.

Господарськими судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що 29.08.2005 р. між ТОВ "Ріксос-Трускавець" та ТОВ "Агропромисловий дім "Волинь" укладено договір комісії.

Відповідно до п. 1.1 даного договору в порядку та на умовах, визначених даним договором, комісіонер (відповідач 2) зобов’язується за дорученням комітента (відповідач 1) за винагороду від свого імені за рахунок комітента укласти угоди, пов’язані з організацією приймання туристів та надання готельних та медичних послуг в готельному комплексі "Ріксос-Прикарпаття".

Згідно із додатковою угодою до договору комісії від 31.08.2005 р. п. 3.1.4 викладений у наступній редакції: комітент зобов’язується забезпечити комісіонера всім необхідним для виконання зобов’язання перед третіми особами.

На виконання даної умови договору комітентом на підставі актів приймання-передачі нерухомого майна було передане майно, яке зазначено в даних актах.

Всі витрати комісіонера, які виникли у зв’язку з виконанням своїх зобов’язань по цьому договору, відображаються в звіті комісіонера, який складається і надається комітенту у письмовій формі не пізніше 10 днів після звітного місяця (п. 3 Додаткової угоди до договору комісії від 31.09.2005 р.).

ТОВ "Ріксос-Трускавець" (комісіонером) подавались звіти про доходи, отримані комісіонером у зв’язку з виконанням зобов’язань по договору комісії від 29.08.2005 р.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статус державної податкової служби в Україні, її функції та правові основи діяльності визначені Законом України "Про державну податкову службу в Україні" (509-12) .

Згідно із п. 11 ст. 10 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" органи державної податкової служби подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших

випадках - коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.

Проте, як вірно зазначено судом першої інстанції, згідно заяви про зміну позовних вимог, податковий орган просить суд визнати недійсним укладений між відповідачами договір комісії на підставі ст. 181 ГК України та ст. 215 ЦК України, без застосування наслідків, передбачених ст. 208 ГК України.

На підставі вказаного, висновок судів про не наділення податкового органу відповідно до Закону України "Про державну податкову службу в Україні" (509-12) повноваженнями на звернення до суду з даним позовом та з даних підстав узгоджується з обставинами справи та відповідає правильному застосуванню норм матеріального права.

З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що суди попередніх інстанцій правильно вирішили спір, ухвалені ними по справі судові рішення відповідають нормам матеріального та процесуального права, а тому передбачені законом підстави для їх скасування чи зміни відсутні.

Наведеним спростовуються доводи касаційної скарги стосовно порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. ст. 220, 221, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Трускавець Львівської області залишити без задоволення.

Ухвалу Львівського апеляційного господарського суду від 27.02.2007 р. та постанову господарського суду Львівської області від 19.10.2006 р. залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

За винятковими обставинами вона може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом одного місяця з дня відкриття таких обставин.