Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Рибченка А.О.

суддів: Брайка А.І.

Голубєвої Г.К.

Карася О.В.

Федорова М.О.

при секретарі судового засідання: Патюк А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Личаківському районі м. Львова

на ухвалу Львівського апеляційного господарського суду від 31.10.2006 р.

та постанову господарського суду Львівської області від 17.08.2006 р.

у справі № 5/2154-12/276А господарського суду Львівської області

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-торгівельне підприємство "Львіввікнопласт"

до Державної податкової інспекції у Личаківському районі м. Львова

про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень, -

Позивач – ТОВ "Виробничо-торгівельне підприємство "Львіввікнопласт" звернулось до господарського суду Львівської області з позовом (з урахування заяви про уточнення позовних вимог від 31.07.2006 р.) про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень ДПІ у Личаківському районі м. Львова № 0002142310/0/12451/23-0 від 30.06.2006 р., № 0002132310/0/12452/23-0 від 30.06.2006 р., № 0000482310/0/12450/23-0 від 30.06.2006 р.

Постановою господарського суду Львівської області від 17.08.2006 р., залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 31.10.2006 р., позовні вимоги задоволено частково. Визнано частково нечинним податкове повідомлення-рішення ДПІ у Личаківському районі м. Львова № 0002132310/0/12452/23-0 від 30.06.2006 року в сумі 882792,63 грн. (із яких основний платіж - 733674,00 грн. та штрафні (фінансові) санкції - 149118,63 грн.); визнано частково нечинним податкове повідомлення-рішення ДПІ у Личаківському районі м. Львова № 0002142310/0/12451/23-0 від 30.06.2006 року, яким позивачу визначено зобов’язання по податку на додану вартість в сумі 858514,50 грн. (із яких основний платіж - 572343,00 грн. та штрафні (фінансові) санкції - 286171,50 грн.); визнано частково нечинним податкове повідомлення-рішення ДПІ у Личаківському районі м. Львова № 0000482310/0/12450/23-0 від 30.06.2006 року в сумі 26550,85 грн., (із яких зменшена сума бюджетного відшкодування 17700,57 грн. та штрафні (фінансові) санкції 8850,29 грн.). В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій мотивовані тим, що відповідачем не доведено у встановленому порядку факт безоплатної передачі майна від позивача до ТОВ "Компанія "Європейські склопрозорі конструкції "ЄСКо"; встановлений перевіркою факт заниження підприємством скоригованого валового доходу на суму 73273,00 грн. (без ПДВ) є необґрунтованим, оскільки зазначені в акті перевірки фізичні особи, від яких позивач отримав на поточний рахунок кошти в сумі 87930,27 грн. (в т.ч. ПДВ) здійснювали оплату за отриманий товар від імені замовників - юридичних осіб за рахунок підзвітних коштів, а товар отримували за виданими юридичними особами довіреностями на отримання ТМЦ, що підтверджується матеріалами справи; заниження суми податкових зобов’язань по податку на додану вартість спростовано поданими позивачем доказами, а саме: книгою обліку продажу товарів (робіт, послуг) та податковими накладними; податковим органом правомірно визначено завищення бюджетного відшкодування в сумі 3696,43 грн., оскільки дана сума не відображена в книзі обсягів продажу товарів (робіт, послуг) та у податковій декларації.

Не погоджуючись з прийнятими судовими рішеннями, ДПІ у Личаківському районі м. Львова оскаржила їх в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України.

В касаційній скарзі скаржник, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постановлені у справі судові рішення та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог повністю.

Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, з таких підстав.

Як встановлено судами, в результаті проведеної планової виїзної документальної перевірки ТОВ "ВТП "Львіввікнопласт" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2005 року по 30.03.2006 року ДПІ у Личаківському районі м. Львова складено акт № 161/23-0/2084 4898 від 16.06.2006 року.

На підставі даного акту відповідачем прийнято податкове повідомлення рішення № 0002142310/0/12451/23-0 від 30.06.2006 року, яким встановлено порушення п. 3.1 ст. З, п. 4.1 ст. 4, пп. 7.2.1, пп. 7.2.6, пп. 7.2.8 п. 7.2, пп. 7.3.1 п. 7.3, пп. 7.4.5 п. 7.4, пп. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", пп. 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" та визначено позивачу податкове зобов’язання з податку на додану вартість в розмірі 903799,50 грн., в тому числі 602533 грн. - основний платіж та 301266,50 грн. – штрафні (фінансові) санкції; податкове повідомлення – рішення № 0002132310/0/12452/23-0 від 30.06.2006 року, яким встановлено порушення п. 1.23, п. 1.31, п. 1.32 ст. 1, пп. 4.1.1 п. 4.1, п. 4.3 ст. 4, п. 5.9 ст. 5, пп. 11.3.1 п. 11.3 ст. 11 Закону України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" та визначено позивачу податкове зобов’язання з податку на прибуток приватних підприємств в розмірі 887596 грн., в тому числі 737666 грн. - основний платіж та 149930 грн. - штрафні (фінансові) санкції; податкове повідомлення-рішення № 0000482310/0/12450/23-0 від 30.06.2006 року, яким зменшено позивачу бюджетне відшкодування з податку на додану вартість на загальну суму 21397 грн. та нараховано штрафні (фінансові) санкції в загальній сумі 10698,50 грн.

Судами визнано нечинними спірні податкові повідомлення-рішення в частині, що стосуються наступних порушень, встановлених актом перевірки:

· заниження скоригованого валового доходу (заниження податкового зобов’язання з податку на прибуток та податок на додану вартість) внаслідок незарахування коштів від покупців (замовників) – фізичних осіб;

· включення до податкового кредиту суми податку на додану вартість – 4483,08 грн. згідно податкової накладної від 30.04.2005 р. № 136, виданої продавцем – ТОВ "Бусел-Прикарпаття" з порушенням пп. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість";

· заниження податкового зобов’язання з податку на прибуток та податку на додану вартість внаслідок здійснення виходу ТОВ "ВТП "Львіввікнопласт" з числа учасників ТОВ "Компанія "ЄСКо", не маючи при цьому жодних фінансових, майнових та інших претензій до ТОВ "Компанія "ЄСКо".

Проте, колегія суддів Вищого адміністративного суду України не може погодитись з обґрунтованістю такого висновку судів в наступній частині.

Щодо виходу з числа учасників ТОВ "Компанія "ЄСКо", що призвело, за висновком податкового органу, до заниження валового доходу позивача на 2873800 грн. та чистої суми податкового зобов’язання з податку на додану вартість на суму 574600 грн., колегія суддів вважає за необхідне зазначити слідуюче.

Суди попередніх інстанцій, визнаючи вказаний висновок податкового органу помилковим, виходили з того, що позивач заяву про вихід з числа учасників товариства подав в листопаді 2005 року, а тому у відповідності до ст. 54 Закону України "Про господарські товариства", до грудня 2006 року робити висновок про те, що позивач не отримав своєї частки, інвестованої в статутний капітал ТОВ "Компанія "ЄСКо", є помилковим та передчасним.

Стверджуючи про недоведеність податковою інспекцією безоплатної передачі позивачем частки (нематеріальних активів) ТОВ "Компанія "ЄСКо", судами однак не дано належної правової оцінки протоколу загальних зборів учасників ТОВ "ВТП "Львіввікнопласт" від 02.11.2005 р. згідно якого вирішено вийти з числа учасників ТОВ "Компанія "ЄСКо" та жодних фінансових, майнових та інших претензій позивач до ТОВ "Компанія "ЄСКо" не має.

Крім того, в судовому рішенні суду першої інстанції вказано, що в акті перевірки відображено факт заниження підприємством скоригованого валового доходу у 2005 році з причини внесення інвестицій до статутного фонду ТОВ "Компанія "ЄСКо". Проте, такого порушення актом не встановлено, оскільки перевіркою зафіксовано неоподаткування операції з безоплатної передачі корпоративних прав (нематеріальних активів) товариству "Компанія "ЄСКо".

Спростовуючи висновок податкового органу про зарахування позивачем коштів від покупців (замовників) – фізичних осіб на банківський рахунок № 26003010965 Першої Львівської філії Кредит Банк (Україна), що належить позивачу на загальну суму 87930,27 грн. (в т.ч. ПДВ) та заниження обсягів продажу товарів (робіт, послуг), що призвело до заниження скоригованого валового доходу на загальну суму 73273 грн. суди виходили з того, що фізичні особи, вказані в акті перевірки, представляли інтереси юридичних осіб та послались на наявність в матеріалах справи довіреностей на отримання товарно-матеріальних цінностей, накладних на відпуск товарів та податкових накладних, оформлених позивачем відповідним контрагентам.

Проте, в рішенні суд вказує лише на наявність податкових накладних, виданих Генеральному консульству Російської Федерації у м. Львові та ПП "Галвікнопласт". Таким чином, виходячи з мотивувальної частини постанови суду незрозумілим є факт підтвердження представництва шести фізичних осіб інтересів юридичних осіб, оскільки ксерокопія довіреностей та накладних лише по деяких підприємствах не може бути в повній мірі доказом у справі по даному епізоду.

Крім того, в обґрунтування своєї позиції податковий орган посилається на надану ним суду копію відомостей з центральної бази даних Державного реєстру фізичних осіб ДПА України, згідно яких констатується факт відсутності ідентифікаційних кодів фізичних осіб (крім Мукосієнка) перелічених в банківських виписках і згідно виписки банку підставою для оплати від всіх вказаних осіб був договір від 29.03.1999 р. Однак, в судових рішеннях оцінки вказаним документам дано не було.

Виходячи з наведеного, колегія суддів приходить до висновку про незаконність прийнятих у справі судових рішень, їх скасування та направлення справи на новий розгляд в суд першої інстанції.

При новому розгляді справи суду слід врахувати викладене в даній ухвалі, всебічно і повно з’ясувати та перевірити всі фактичні обставини справи, об’єктивно оцінити докази, що мають юридичне значення для її розгляду та вирішення спору по суті, і в залежності від встановленого правильного визначити норми матеріального права, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, та прийняти обґрунтоване і законне судове рішення.

Керуючись ст. ст. 220, 221, 223, 227, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Личаківському районі м. Львова задовольнити частково.

Скасувати ухвалу Львівського апеляційного господарського суду від 31.10.2006 р. та постанову господарського суду Львівської області від 17.08.2006 р.

Справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

За винятковими обставинами вона може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом одного місяця з дня відкриття таких обставин.