ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У X В А Л А
іменем України
04 квітня 2008 року № К- 1002/07 м. Київ
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:
головуючого- судді: Бутенка В.І.
суддів: Лиски Т.О., Сороки М.О., Мироненка О.В., Штульмана І.В.
розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції (далі-ДПІ) у Бабушкінському районі міста Дніпропетровська, Державної податкової адміністрації (далі-ДПА) України про визнання неправомірною бездіяльність, за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Бабушкінського районного суду міста Дніпропетровська від 21 березня 2006 року та ухвалу Апеляційного суду Дніпропетровської області від 14 грудня 2006 року,-
ВСТАНОВИЛА:
В листопаді 2005 року позивачка звернулась до суду із позовом, посилаючись на те, що вона є віруючою, що вона бажає відмовитись від ідентифікаційного коду, але їй було відмовлено проставити в паспорті відмітку про наявність к неї права здійснювати будь-які платежі без ідентифікаційного номера, зберегти за нею раніше встановлені форми обліку платника податків та інших обов'язкових платежів, без застосування індивідуального ідентифікаційного номера, виключити з інформаційного фонду Державного реєстру відомості про неї та загальні відомості про неї, індивідуальний номер та знищити облікову картку.
Просила визнати відмову ДПІ у Бабушкінському районі виключити є інформаційного фонду Державного реєстру відомості про індивідуальний ідентифікаційний код та загальні відомості про неї, знищити облікову картку ф. № 1 ДР, виключити ідентифікаційний номер та всю інформацію про неї з інформаційного фонду Державного реєстру фізичних осіб; знищити її облікову картку; проставити в паспорті відмітку здійснювати будь-які платежі без індивідуального ідентифікаційного номера; здійснювати її податковий облік за раніше встановленими формами обліку без застосування індивідуального ідентифікаційного номера;
Постановою Бабушкінського районного суду міста Дніпропетровська від 21 березня 2006 року, залишеною без змін ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 14 грудня 2006 року, в задоволені позовних вимог відмовлено.
Не погодившись із вищезазначеними рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, ОСОБА_1. подала до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Бабушкінського районного суду міста Дніпропетровська від 21 березня 2006 року та ухвалу Апеляційного суду Дніпропетровської області від 14 грудня 2006 року, справу направити до суду першої інстанції.
Колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч.2 ст. 1 Закону України "Про Державний реєстр фізичних осіб-платників податків та інших обов'язкових платежів", для осіб, які через свої релігійні або інші переконання відмовляються від прийняття ідентифікаційного номера та офіційно повідомляють про це відповідні державні органи, зберігаються раніше встановлені форми обліку платників податків та інших обов'язкових платежів. У паспортах зазначених осіб робиться відмітка про наявність у них права здійснювати будь-які платежі без ідентифікаційного номера.
Процедура внесення такої відмітки врегульована Порядком унесення відмітки до паспорта громадянина України щодо ідентифікаційного номера фізичної особи-платника податків та інших обов'язкових зборів, затвердженим наказом Державної податкової адміністрації України та Міністерства внутрішніх справ України від 19.10.2004р. №602/1226 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20.10.2004р. за №1345/9944 (z1345-04)
.
Підпунктами 1.2, 1.3, 1.4, 1.5 цього Порядку передбачено, що відмітка вноситься до паспорта громадянина України.
Громадяни України, які відмовились від прийняття ідентифікаційного номера, обліковуються як платники податків та інших обов'язкових платежів за серією та номером паспорта.
Особа, яка через свої релігійні або інші переконання відмовляється від прийняття ідентифікаційного номера, у разі відсутності в неї ідентифікаційного номера, або особа, яка у разі наявності в неї ідентифікаційного номера через свої релігійні або інші переконання відмовляється від ідентифікаційного номера, повідомляє про це орган державної податкової служби за своїм місцем реєстрації шляхом подання заяви, форму якої встановлено у додатках 1, 2 до цього Порядку.
Згідно із п.п.2.1, 2.2, 2.3 Порядку, в залежності від свого статусу фізична особа надає відповідний комплект документів: свідоцтво про народження, паспорт громадянина України, свідоцтво про шлюб (за наявності), свідоцтво про розірвання шлюбу (за наявності), свідоцтво про зміну імені (за наявності), копію документа про присвоєння ідентифікаційного номера1 (за наявності).
Після отримання заповненої заяви з додатками посадова особа органу державної податкової служби формує особову справу, перевіряє у термін до 30 календарних днів достовірність поданих даних та за відсутності перешкод надає заявнику довідку форми В3, яка наведена в додатку 3 до Порядку.
З довідкою форми В3 заявник звертається до органу внутрішніх справ за своїм місцем реєстрації, який вносить на 7 - 9 сторінку паспорта відмітку, зміст та форму якої наведено в додатку 4.
Згідно із ч.3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС) України (2747-15)
, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обгрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).
Відповідно до ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Таким чином, встановивши, що ОСОБА_1 не зверталась із заявою встановленої форми до органу державної податкової служби щодо надання довідки форми В3, не надав передбачених Порядком унесення відмітки до паспорта громадянина України щодо ідентифікаційного номера фізичної особи-платника податків та інших обов'язкових зборів документів, тобто не дотрималась визначеного порядку та не бажає, щоб відмітку в паспорті вчиняли органи внутрішніх справ, вважаючи, що це повинні робити органи податкової інспекції то, на думку колегії суддів, суди вірно відмовили у задоволенні позовних вимог.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що судами прийняті законні і обґрунтовані рішення, під час розгляду справи порушень норм матеріального чи процесуального права ними допущено не було.
Відповідно до ч.1 ст. 224 КАС України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальної дії.
Доводи касаційної скарги зроблених судами висновків не спростовують, а тому оскаржувані судові рішення повинні залишатися без змін.
Керуючись ст.ст.220-1, 222, 223, 224, 230, 231 КАС України, колегія суддів,-
УХВАЛИЛА:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Постанову Бабушкінського районного суду міста Дніпропетровська від 21 березня 2006 року та ухвалу Апеляційного суду Дніпропетровської області від 14 грудня 2006 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.
Згідно ст.ст. 236, 237 КАС України рішення суду касаційної інстанції може бути оскаржено до Верховного Суду України лише за винятковими обставинами протягом одного місяця з дня відкриття таких обставин.
С у д д і :