Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

Амєліна С.Є. - головуючий,

Гуріна М.I.,

Загороднього А.Ф.,

Кобилянського М.Г.,

Юрченка В.В.,

при секретарі Замезі Ю.I.,

з участю представника відповідача Абрамової Н.I.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Новотроїцького районного суду Херсонської області від 22 вересня 2006 року та ухвалу судової палати у цивільних справах апеляційного суду Херсонської області від 21 листопада 2006 року в справі за позовом ОСОБА_1 до Херсонського обласного головного управління земельних ресурсів про поновлення на роботі, стягнення середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу,

в с т а н о в и л а :

У липні 2006 року ОСОБА_1 звернувся в суд з вказаним адміністративним позовом.

Зазначав, що перебував на посаді заступника начальника Новотроїцького районного відділу земельних ресурсів Херсонської області, з якої наказом начальника Херсонського обласного головного управління земельних ресурсів від 13 квітня 2006 року № 39-к звільнений на підставі пункту 3 статті 40 Кодексу законів про працю України (322-08) .

Вважав, що формулювання причини звільнення є незаконним, оскільки подавав заяву про звільнення за власним бажанням на підставі статті 38 Кодексу законів про працю України (322-08) . Крім того звільнення проведено в період тимчасової непрацездатності.

Просив скасувати наказ, поновити на посаді, стягнути середню заробітну плату за час вимушеного прогулу та 5 000 грн. у відшкодування моральної шкоди.

Постановою Новотроїцького районного суду Херсонської області від 22 вересня 2006 року, залишеною без змін ухвалою судової палати у цивільних справах апеляційного суду Херсонської області від 21 листопада 2006 року, в задоволенні позову відмовлено.

В касаційній скарзі, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, позивач просить скасувати судові рішення та постановити нове про задоволення позову.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_1 проходив публічну службу на посаді заступника начальника Новотроїцького районного відділу земельних ресурсів Херсонської області.

Наказом начальника Херсонського обласного головного управління земельних ресурсів від 17 березня 2006 року №332-к за неналежне виконання службових обов'язків позивачу оголошено догану.

З 07 по 14 квітня 2006 року ОСОБА_1 був тимчасово непрацездатним.

12 квітня 2006 року до Херсонського обласного головного управління земельних ресурсів надійшла заява ОСОБА_1 про звільнення з роботи з 10 квітня 2006 року у зв'язку з неможливістю продовжувати роботу через переїзд на нове місце проживання та роботи.

Листом від 12 квітня 2006 року начальник Херсонського обласного головного управління земельних ресурсів повідомив ОСОБА_1 про неможливість звільнення з зазначеної ним дати.

Наказом начальника Херсонського обласного головного управління земельних ресурсів від 13 квітня 2006 року № 39-к ОСОБА_1 звільнено з роботи на підставі пункту 3 статті 40 Кодексу законів про працю України (322-08) через систематичне невиконання службових обов'язків.

Підставою для прийняття наказу стали, зокрема:

- доповідна начальника Новотроїцького районного відділу земельних ресурсів Херсонської області від 06 квітня 2006 року про невиконання ОСОБА_1 службових обов'язків та містилося клопотання про притягнення до дисциплінарної відповідальності;

- довідка про перевірку скарги ОСОБА_1 та доповідної начальника Новотроїцького районного відділу земельних ресурсів Херсонської області від 06 квітня 2006 року, де міститься пропозиція рекомендувати начальнику Херсонського обласного головного управління земельних ресурсів притягнути до дисциплінарної відповідальності позивача.

Наказом начальника Херсонського обласного головного управління земельних ресурсів від 20 вересня 2006 року № 142-к внесено зміни до наказу від 13 квітня 2006 року № 39-к щодо дати звільнення. Зазначено, що позивача звільнено з 15 квітня 2006 року.

Вирішуючи спір суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходили з того, що позивач систематично не виконував посадові обов'язки без поважних причин, тому були підстави для звільнення на підставі пункту 3 статті 40 Кодексу законів про працю України (322-08) .

Перевіривши правильність застосування судами норм матеріального й процесуального права, правової оцінки обставин справи колегія суддів приходить до висновку про те, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що протягом строку дії дисциплінарного стягнення позивач вчинив порушення трудової дисципліни.

Згідно пункту 3 статті 40 Кодексу законів про працю України (322-08) трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадку систематичного невиконання працівником без поважних причин обов'язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, якщо до працівника раніше застосовувалися заходи дисциплінарного чи громадського стягнення.

Таким чином висновки судів про наявність підстав для розірвання трудового договору (припинення державної служби) не суперечать обставинам справи й вимогам закону.

Доводи касаційної скарги щодо незаконності наказу про звільнення, який виданий під час хвороби працівника, не спростовують висновків про наявність підстав для звільнення. Дату звільнення змінено з урахуванням часу хвороби позивача.

Судові рішення ухвалені з додержанням норм процесуального та матеріального права, передбачених статтею 229 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) підстав для їх скасування і ухвалення нового судового рішення не вбачається.

Керуючись статтями 223, 227, 231 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) , колегія суддів Вищого адміністративного суду України

у х в а л и л а :

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Новотроїцького районного суду Херсонської області від 22 вересня 2006 року та ухвалу судової палати у цивільних справах апеляційного суду Херсонської області від 21 листопада 2006 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України за винятковими обставинами протягом одного місяця з дня їх відкриття.