Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

Головуючого

Цуркана М.I.

Суддів:

Амєліна С.Є.

Кобилянського М.Г.

Співака В.I.

Юрченка В.В.

при секретарі судового засідання Полинько Д.М.,

за участю позивача - ОСОБА_1.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1до Київського міського військового комісаріату про перерахунок пенсії, яка переглядається за касаційною скаргою ОСОБА_1на постанову Шевченківського районного суду м. Києва від 15 березня 2006 року та ухвалу апеляційного суду м. Києва від 25 жовтня 2006 року

у с т а н о в и л а :

У березні 2006 року ОСОБА_1. заявив позов до Київського міського військового комісаріату про перерахунок призначеної пенсії.

Зазначав, що з 8 травня 1996 року по 28 жовтня 1996 року займав посаду заступника Міністра оборони України - Командувача Військово-Морських Сил України, а з 28 жовтня 1996 року і до звільнення зі служби у відставку у червні 1998 року - помічника Міністра оборони України з правом збереження посадового окладу на раніше займаній посаді.

Посилаючись на те, що його пенсія призначена за правилами Закону України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб" (2262-12) , однак безпідставно не перерахована з прийняттям постанови Кабінету Міністрів України від 30 червня 2005 року №510 "Про оплату праці керівних працівників державних органів" (510-2005-п) , - просив визнати за ним право та перерахувати розмір пенсійних виплат з посадового окладу заступника міністра, тобто з 75 відсотків посадового окладу Прем"єр-міністра України.

Постановою Шевченківського районного суду м. Києва від 15 березня 2006 року, залишеною без змін ухвалою апеляційного суду м. Києва від 25 жовтня 2006 року, у задоволенні позову відмовлено.

У касаційній скарзі ОСОБА_1., з посиланням на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить оскаржувані рішення скасувати та ухвалити нове, про задоволення його позову.

Заслухавши доповідача, пояснення позивача, перевіривши доводи касаційної скарги, матеріали справи, колегія суддів вважає, що скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судами встановлено, що з 8 травня 1996 року по 28 жовтня 1996 року ОСОБА_1. проходив службу на посаді заступника Міністра оборони України - Командувача Військово-Морських Сил України.

Наказом Міністра оборони України від 1 листопада 1996 року його призначено на посаду помічника Міністра оборони України апарату Міністра оборони України з правом збереженням посадового окладу, отримуваного на раніше займаній посаді.

Наказом Міністра оборони України від 29 червня 1998 року ОСОБА_1. звільнено із Збройних Сил України у відставку за станом здоров"я та призначено пенсію за правилами Закону України від 9 квітня 1992 року №2262-ХII "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб" (2262-12) ( в новій редакції - Закон України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (2262-12) ).

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції, а апеляційний суд погодившись з таким висновком, виходив з того, що в переліку посад керівних працівників державних органів, яким постановою Кабінету Міністрів України від 30 червня 2005 року № 510 (510-2005-п) з 1 червня 2005 року встановлені нові посадові оклади, посада помічника міністра не зазначена.

З такими висновками погоджується і колегія суддів Вищого адміністративного суду України.

Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі визначаються Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (2262-12) .

Згідно з частиною 3 статті 43 названого Закону (в редакції на час призначення позивачу пенсії) пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їх сімей обчислювались з грошового забезпечення цих військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу. При цьому для обчислення їм пенсій враховувались відповідні оклади за посадою, військовим чи спеціальним званням, процентна надбавка за вислугу років, надбавки за вчене звання і вчену ступінь, кваліфікацію і умови служби у порядку і розмірах, що визначались Кабінетом Міністрів України.

На час виникнення спірних правовідносин зазначена норма діяла в новій редакції згідно з якою пенсії обчислюються з розміру грошового забезпечення за останньою штатною посадою перед звільненням, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, встановлених законодавством.

За змістом частини 3 статті 63 Закону (в редакції на час виникнення спору) усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку зі зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством.

Відповідно до пункту 7 постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393 "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей" (393-92-п) пенсії обчислюються з таких видів грошового забезпечення: окладу за останньою штатною посадою, займаною перед звільненням; окладу за військове або спеціальне звання; процентної надбавки за вислугу років; додаткових видів грошового забезпечення, що надаються щомісяця (надбавки за вчене звання і науковий ступінь, кваліфікацію та умови служби).

При цьому, згідно з пунктом 9 Постанови, особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, які одержували перед звільненням зі служби персональні (збережені) посадові оклади, або підвищені посадові оклади за службу у високогірних місцевостях, пенсії обчислюються із звичайних, а не з персональних (збережених) або підвищених посадових окладів.

Це означає, що, серед інших видів грошового забезпечення, посадовий оклад для перерахунку розміру раніше призначеної пенсії приймається за останньою штатною посадою.

Оскільки позивач звільнений зі служби з посади помічника Міністра оборони апарату помічників Міністра оборони і заступників Міністра оборони адміністрації Міністерства оборони України, а посадові оклади зазначеним особам постановою Кабінету Міністрів України від 30 червня 2005 р. №510 "Про оплату праці керівних працівників державних органів" (510-2005-п) не установлювались, то у нього не виникло права на перерахунок пенсії у зв"язку зі зміною одного із видів грошового забезпечення.

Доводи касаційної скарги щодо порушення судами вимог матеріального та процесуального права є непереконливими і касаційним судом відхиляються.

Так, твердження позивача про те, що розмір пенсії був розрахований з окладу заступника міністра і підлягає перерахунку у зв"язку з зміною посадового окладу останнього є помилковим, оскільки збереження окладу заступника міністра на посаді помічника міністра не означає збереження за особою посади заступника міністра.

Посилання на неправильне застосування судами нової редакції Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (2262-12) , якою, на переконання позивача, інакше ніж на час призначення врегульовані питання обчислення пенсії не можуть братися до уваги , оскільки посадовий оклад, як складова грошового забезпечення, приймався за останньою штатною посадою як на час призначення пенсії так і на час виникнення спору щодо її перерахунку.

Щодо тверджень про апеляційний перегляд справи у відсутність позивача, то з матеріалів справи вбачається, що розгляд справи розпочато 12.07.2006 за участю позивача та його представника, які надали пояснення, а суд дослідив матеріали справи. Тоді ж справу відкладено на 29.08.2006, про що під розписку повідомлено осіб, які брали участь у судовому засіданні.

Згідно з протоколом від 29.08.2006, до якого не подано письмових зауважень, позивач та його представник в засідання не з"явились, у зв"язку з чим справа відкладена на 25.10.2006 і цього дня її розгляд завершено у відсутність сторін, яким суд завчасно повідомив про дату, час і місце судового засідання.

За наведених обставин колегія суддів не вбачає порушень права позивача на доступ до суду.

Відповідно до частини 1 статті 224 КАС України (2747-15) , якщо суди не допустили порушень норм матеріального та процесуального права при ухваленні оскаржуваного судового рішення, то суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу, а судові рішення залишає без змін.

Виходячи з наведеного, керуючись статтями 220, 223, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) , колегія суддів

у х в а л и л а :

Касаційну скаргу ОСОБА_1залишити без задоволення, а постанову Шевченківського районного суду м. Києва від 15 березня 2006 року та ухвалу апеляційного суду м. Києва від 25 жовтня 2006 року, - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України лише за винятковими обставинами у строк та у порядку визначеними статтями 237 - 239 КАС України (2747-15) .