Колегія суддів

Вищого адміністративного суду України в складі:

Бутенка В.I., Панченка О.I., Лиски Т.О., Сороки М.О., Штульмана I.В.,

провівши в порядку касаційного провадження попередній розгляд справи за касаційною скаргою Державної податкової інспекції у Ленінському районі міста Харкова на постанову Червонозаводського районного суду міста Харкова від 10 листопада 2005 року та ухвалу апеляційного суду Харківської області від 23 березня 2006 року у справі за позовом ОСОБА_1до Державної податкової інспекції у Ленінському районі міста Харкова, третя особа - ОСОБА_2про визнання неправомірними дій щодо складення протоколу про адміністративне правопорушення та визнання його недійсним, -

встановила:

У жовтні 2005 року ОСОБА_1звернувся до суду із зазначеним позовом в якому вказував, що з 30.08.2005 року по 12.09.2005 року старшим податковим ревізором - інспектором відділу перевірок відшкодування податку на додану вартість Управління контрольно-перевірочної роботи ДПI у Ленінському районі м. Харкова було проведено позапланову документальну перевірку з питання правильності визначення задекларованих до відшкодування з бюджету сум податку на додану вартість за 2003 - 2005 роки Приватною фірмою "Апія".

За результатами вказаної перевірки було складено протокол про адміністративне правопорушення №24 від 19.09.2005 року у зв'язку з невиконанням вимог п. 1, 2, 3, 8 ст. 11 Закону України "Про державну податкову службу" від 04.12.1990 р. (509-12) (в редакції Закону від 05.02.1998 р.) щодо належного виконання законних вимог посадових осіб органу державної податкової служби, а саме - ненадання необхідних документів для проведення позапланової перевірки, чим вчинено правопорушення передбачене ч.1 ст. 163-3 КпАП України (80731-10) .

Посилаючись на порушення норм Кодексу України про адміністративні правопорушення (80731-10) , допущені податковим органом при винесенні протоколу, позивач просив суд визнати його недійним та скасувати.

Постановою Червонозаводського районного суду міста Харкова від 10 листопада 2005 року, залишеною без змін ухвалою апеляційного суду Харківської області від 23 березня 2006 року, позовні вимоги ОСОБА_1про визнання неправомірними дій щодо складення протоколу про адміністративне правопорушення відносно директора ПФ "Апія" ОСОБА_1та визнання його недійсним було задоволено в повному обсязі.

В касаційній скарзі ДПI у Ленінському районі міста Харкова, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить постановлені по справі судові рішення скасувати, а провадження по справі закрити відповідно до пункту 1 частини 1 статті 157 КАС України (2747-15) .

Заслухавши суддю-доповідача, проаналізувавши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Як встановлено судом першої інстанції, керівництвом ПФ "Апія" в особі ОСОБА_1були вжиті всі можливі заходи для виконання законних вимог та ефективної роботи співробітника податкового органу.

Твердження інспектора про ненадання документів не підтвердились та спростовані письмовим доказом - журналом видачі документів, згідно якого всі документи, зазначені податковим інспектором в акті як ненадані, перелічені у графі журналу "назва документів" та отримані ОСОБА_2., про що свідчить її підпис. В судовому засіданні ОСОБА_2 визнала зазначені в журналі підписи власноручними та підтвердила процедуру видачі документів в ході перевірки, описану свідками.

Судом також встановлено, що ОСОБА_1 не було здійснено протиправних дій, спрямованих на ненадання документів в ході проведення перевірки.

Таким чином, у ДПI Ленінського району м. Харкова не було законних підстав для складання протоколу про адміністративне правопорушення. Факти, викладені в протоколі №24 від 19.09.2005р. не відповідають дійсності, а тому дії відповідача щодо його складення судом вірно визнані неправомірними.

Крім того, судом було встановлено, що протокол складено з грубими порушеннями ст.ст. 256, 258 КпАП України (80731-10) , що є результатом неправомірних дій відповідача і тягне за собою визнання його недійсним.

З урахуванням викладених фактів, судом першої інстанції було зроблено обгрунтований висновок, і з цим вірно погодилась колегія суддів апеляційного суду, про те, що дії ДПI Ленінського району м. Харкова по складанню протоколу про адміністративне правопорушення №24 від 19.09.2005р. є неправомірними, оскільки подія адміністративного правопорушення зазначеного в протоколі не мала місця, що свідчить про відсутність у відповідача законних підстав для його складання.

Щодо посилань відповідача на непідвідомчість даної справи адміністративним судам та необхідність закриття провадження по справі, то слід зазначити наступне.

З набранням чинності Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) судове оскарження у справах про притягнення до адміністративної відповідальності відбувається в порядку, встановленому цим Кодексом.

При цьому, відповідно до абзацу 3 частини 2 статті 17 КАС України (2747-15) , компетенція адміністративних судів не поширюється на публічно-правові справи про накладення адміністративних стягнень.

До адміністративного суду можуть бути оскаржені лише рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.

Тобто, адміністративним судом не вирішується питання щодо притягнення особи до адміністративної відповідальності, а перевіряється законність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень у такій справі, за наслідками чого суд може визнати незаконним і скасувати рішення про притягнення до адміністративної відповідальності або відмовити у цьому.

Підстави для закриття провадження у справі визначені ст. 158 КАС України (2747-15) та застосовуються у таких випадках:

якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства;

якщо позивач відмовився від адміністративного позову і відмову прийнято судом;

якщо сторони досягли примирення;

якщо є такі, що набрали законної сили, постанова чи ухвала суду з того самого спору і між тими самими сторонами;

у разі смерті або оголошення в установленому законом порядку померлою особи, яка була стороною у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва, або ліквідації підприємства, установи, організації, які були стороною у справі.

Наявності таких підстав з матеріалів справи не вбачається.

В той же час, встановивши, що протокол про адміністративне правопорушення винесено з порушенням визначеної законом процедури суди підставно визнали його нечинним, вирішивши спір по суті.

Встановлено і це вбачається з матеріалів справи, що з'ясувавши в достатньо повному об'ємі обставини справи, перевіривши доводи та давши їм належну правову оцінку, суди першої та апеляційної інстанцій ухвалили рішення, що відповідають вимогам закону. Висновки судів достатньо обгрунтовані і підтверджені наявними в матеріалах справи письмовими доказами.

Доводи касаційної скарги зазначені висновки суду не спростовують.

Відповідно до ст. 86 КАС України (2747-15) , виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

При вирішенні справи судом правильно застосовані норми матеріального права, порушень норм процесуального права, які б могли призвести до неправильного вирішення справи, колегією суддів не встановлено.

Відповідно до ч.1 ст. 224 КАС України (2747-15) , суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись ст.ст. 220, 220-1, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) , колегія суддів, -

ухвалила:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі міста Харкова - залишити без задоволення, а постанову Червонозаводського районного суду міста Харкова від 10 листопада 2005 року та ухвалу апеляційного суду Харківської області від 23 березня 2006 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання і підлягає оскарженню за винятковими обставинами у випадках, з підстав, у строки та в порядку, які визначені статтями 235 - 239 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) .