К-9898/06 Про визнання недійсним господарського зобов'язання за договором поставки - Текст документа

на рішення Господарського суду Донецької області від 06.06.2005 р. та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 08.08.2005 р.

у справі № 31/100 пд

за позовом Шахтарської об'єднаної державної податкової інспекції

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Каменеобробний завод "Омфал",

Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1

про визнання недійсним господарського зобов'язання, -

У квітні 2005 р. Шахтарська ОДПI звернулась з позовом про визнання договору від 25.04.2004 р., укладеного між ТОВ "Каменеобробний завод "Омфал" та СПД ОСОБА_1. недійсним та стягнути з ТОВ "Каменеобробний завод "Омфал" на користь державного бюджету вартість отриманого товару по угоді у сумі 42406,60 грн., а з СПД ОСОБА_1 на користь ТОВ "Каменеобробний завод "Омфал" грошові кошти у сумі 42406,60 грн.

Рішенням Господарського суду Донецької області від 06.06.2005 р., залишеним без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 08.08.2005 р., позов задоволено.

Визнано недійсним господарське зобов'язання, яке виникло на підставі договору поставки б/н від 25.04.2004 р., укладеного між ТОВ "Каменеобробний завод "Омфал" та СПД ОСОБА_1 на суму 42406,60 грн.

Стягнуто із СПД ОСОБА_1 на користь ТОВ "Каменеобробний завод "Омфал" 42406,60 грн., а з ТОВ "Каменеобробний завод "Омфал" в доход держави 42406,60 грн. вартості товарів, отриманих від СПД ОСОБА_1 за договором б/н від 25.04.2004 р.

У справі відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою відповідача-1, у якій ставиться питання про скасування судових рішень та прийняття нового про відмову в позові, з підстав порушення норм матеріального права.

Позивач у запереченнях на касаційну скаргу та його представник у судовому засіданні касаційної інстанції просив в задоволенні скарги відмовити, судові рішення залишити без змін.

Відповідачі представників у судове засідання касаційної інстанції не направили, про час та місце розгляду справи повідомлені. Справу розглянуто відповідно до вимог ч.4 ст.221 КАС України (2747-15) .

Перевіривши у відкритому судовому засіданні повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в судових рішеннях, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з такого.

Між СПД ОСОБА_1 та ТОВ "Каменеобробний завод "Омфал" був укладений договір на поставку матеріалів на загальну суму 42406,60 грн., за яким СПД ОСОБА_1 здійснив поставку товару на зазначену суму, а ТОВ "Каменеобробний завод "Омфал" перерахував грошові кошти за отриману продукцію в повному обсязі.

Зазначене підтверджується наявними у справі податковими накладними, товарними накладними, копіями платіжних доручень.

Отриманий ТОВ "Каменеобробний завод "Омфал" по спірній угоді товар, був використаний ним в господарській діяльності.

ТОВ "Каменеобробний завод "Омфал" зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності, перебуває на обліку як платник ПДВ, здійснює господарську діяльність в установленому законодавством порядку, надає податкову звітність до податкового органу, сплачує податки.

Рішенням Шахтарського міськрайонного суду Донецької області від 12.10.2004 р. реєстраційні документи СПД ОСОБА_1 та свідоцтво платника ПДВ визнані недійсними з моменту реєстрації у зв'язку з тим, що ОСОБА_1 не мав наміру та можливостей здійснювати підприємницьку діяльність, зареєструвався підприємцем на прохання знайомого, фактично підприємницьку діяльність особисто не здійснював, податкову звітність не подавав.

Згідно акту №8 від 23.11.2004 р. про анулювання свідоцтва про державну реєстрацію платника податку на додану вартість №57796643, виданого 23.04.2004 р. СПД ОСОБА_1 було виключено з реєстру платників податку на додану вартість.

Задовольняючи позов, суди попередніх інстанцій виходили з того, що господарське зобов'язання на підставі договору б/н від 25.04.2004 р. було вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства за наявності умислу з боку СПД ОСОБА_1, який полягав у невідображенні останнім спірних господарських операцій у документах податкової звітності і приховувані від контролюючих органів, шляхом заниження податкових зобов'язань, а тому має бути визнане недійсним із застосуванням правових наслідків, передбачених ст.208 ГК України (436-15) .

Крім того, рішенням Господарського суду Донецької області від 22.02.2005 р., яке набрало законної сили в установленому законом порядку, у справі №41/533а встановлено, що за спірною угодою на стороні продавця діяла особа, яка не могла мати законних повноважень на здійснення цих операцій та підписання документів податкової звітності, та підтверджено правомірність донарахування відповідачу-1 податку на додану вартість по спірній господарській операції в сумі 10601,00 грн. за податковим повідомленням-рішенням Шахтарської ОДПI від 16.12.2004 р. №0000162640/0.

Водночас, задовольняючи позов, суди попередніх інстанцій не врахували того, що вимоги про визнання недійсною угоди, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, не можуть бути предметом позову.

Погоджуючись із висновком судів про недійсність зазначеної угоди, колегія суддів доходить висновку про наявність підстав для закриття провадження у справі в цій частині, оскільки ч.1 ст.208 ГК України (436-15) слід застосовувати з урахуванням того, що за змістом приписів ст.228 Цивільного кодексу України (435-15) правочин, учинений з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, водночас є таким, що порушує публічний порядок, а отже, є нікчемним.

Відповідно до ч.2 ст.215 ЦК України (435-15) недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Тому позови податкових органів про визнання такого правочину (угоди, господарського зобов'язання) недійсним судовому розгляду не підлягають.

Органи державної податкової служби, вказані в абзаці 1 ст.10 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" (509-12) , можуть на підставі пункту 11 цієї статті звертатись до судів із позовами про стягнення в доход держави коштів, одержаних за правочинами, вчиненими з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, посилаючись на їхню нікчемність. Висновок суду стосовно нікчемності правочину має бути викладений у мотивувальній, а не в резолютивній частині судового рішення.

Оскільки санкції, передбачені ст.208 ГК України (436-15) , є конфіскаційними, стягуються за рішенням суду в доход держави за порушення правил здійснення господарської діяльності, то такі санкції не є цивільно-правовими, а є адміністративно-господарськими як такі, що відповідають визначенню частини 1 ст.238 Господарського кодексу України (436-15) . З огляду на це, такі санкції можуть застосовуватися лише протягом строків, встановлених ст.250 цього Кодексу.

При укладенні спірної угоди 25.04.2004 р. позовна заява була подана до суду 07.04.2005 р., тобто вимога про застосування санкцій, встановлених ст.208 ГК України (436-15) , була заявлена в межах граничного річного строку від вчинення правопорушення, передбаченого ст.250 цього Кодексу

Відтак висновок судів попередніх інстанцій про наявність законних підстав для стягнення з ТОВ "Каменеобробний завод "Омфал" на користь державного бюджету вартості отриманого товару по угоді у сумі 42406,60 грн., а з СПД ОСОБА_1 на користь ТОВ "Каменеобробний завод "Омфал" грошових коштів у сумі 42406,60 грн. є правильним.

З огляду на викладене, судова колегія приходить до висновку, що провадження у справі щодо розгляду вимог про визнання угоди недійсною, як такої, що суперечить інтересам держави і суспільства, підлягає закриттю із скасуванням судових рішень у цій частині, а в частині застосування конфіскаційних санкцій судові рішення підлягають залишенню без змін.

Керуючись ст. ст. 220, 221, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) , суд касаційної інстанції, -

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Каменеобробний завод "Омфал" задовольнити частково.

Рішення Господарського суду Донецької області від 06.06.2005 р. та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 08.08.2005 р. у частині задоволення позову про визнання угоди недійсною скасувати з закриттям провадження у справі в цій частині, а в решті - рішення залишити без змін.

Ухвала набирає чинності з моменту проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України за винятковими обставинами протягом одного місяця з дня відкриття таких обставин.