Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

Ліпського Д.В. - головуючий,

Амєліна С.Є. - суддя-доповідач,

Гуріна М.I.,

Кобилянського М.Г.,

Юрченка В.В.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні адміністративну справу за касаційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі міста Запоріжжя на постанову судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області від 05 квітня 2007 року в справі за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі міста Запоріжжя про перерахунок пенсії та відшкодування моральної шкоди,

в с т а н о в и л а :

19 квітня 2006 року ОСОБА_1 звернувся в суд з вказаним адміністративним позовом.

Посилаючись на частину 4 статті 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (1058-15) просив визнати незаконними дії та зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі міста Запоріжжя перерахувати пенсію з 09 лютого 2006 року з урахуванням страхового стажу, набутого після призначення пенсії.

Постановою Жовтневого районного суду міста Запоріжжя від 22 січня 2007 року в позові відмовлено.

Постановою судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області від 05 квітня 2007 року рішення районного суду скасовано, позовні вимоги задоволено частково: визнано неправомірними дії та зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі міста Запоріжжя прийняти до пенсійної справи ОСОБА_1 заяву про перерахунок пенсії від 09 лютого 2006 року з доданими до неї документами та провести перерахунок призначеної позивачу пенсії згідно частини 4 статті 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (1058-15) .

В касаційній скарзі, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, відповідач просив скасувати рішення апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Перевіривши правильність застосування судами норм матеріального й процесуального права, правової оцінки обставин у справі колегія суддів приходить до висновку про те, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що на підставі Закону України "Про пенсійне забезпечення" (1788-12) ОСОБА_1 призначено пенсію за віком з 07 травня 2001 року і він продовжив трудову діяльність.

Пенсія позивача неодноразово перераховувалася, зокрема 01 січня 2004 року.

З 01 грудня 2005 року по 06 січня 2006 року позивач працював в ТОВ "Iнтелектуальні системи", у зв'язку з чим набув страховий стаж після призначення пенсії.

09 лютого 2006 року звернувся до Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі міста Запоріжжя із заявою про перерахунок пенсії на підставі частини 4 статті 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (1058-15) - з урахуванням страхового стажу з 01 грудня 2005 року по 06 січня 2006 року, що виник після призначення пенсії.

В задоволенні заяви суб'єкт владних повноважень відмовив, про що на адресу ОСОБА_1 направив лист від 17 лютого 2006 року та повернув подані позивачем документи.

Частиною 4 статті 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (1058-15) , який набув чинності з 01 січня 2004 року, встановлено, що у разі якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, провадиться перерахунок пенсії з урахуванням страхового стажу після призначення пенсії. Кожний наступний перерахунок пенсії провадиться не раніш як через два роки після попереднього перерахунку з урахуванням страхового стажу після призначення пенсії.

Оскільки законодавство, що підлягає застосуванню до спірних правовідносин, не містить обмежень щодо реалізації права на перший перерахунок пенсії з урахуванням страхового стажу після призначення пенсії, а обмежує в часі лише при кожних наступних перерахунках, то суд апеляційної інстанції прийшов до обгрунтованого рішення про те, що відмова у перерахунку пенсії із включенням вказаного позивачем періоду є незаконною.

Доводи касаційної скарги не спростовують висновки судів щодо порушення права позивача на перерахунок пенсії.

Рішення суду апеляційної інстанції ухвалено з додержанням норм процесуального та матеріального права, передбачених статтею 226 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) підстав для його скасування та залишення в силі рішення суду першої інстанції не вбачається.

Керуючись статтями 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) , колегія суддів Вищого адміністративного суду України

у х в а л и л а :

Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі міста Запоріжжя залишити без задоволення, а постанову судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області від 05 квітня 2007 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України за винятковими обставинами протягом одного місяця з дня їх відкриття.