Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого Співака В.І.,

суддів: Білуги С.В.,

Гаманка О.І.,

Загороднього А.Ф.,

Заїки М.М.,

при секретарі Міненку І.М.,

розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову апеляційного суду Херсонської області від 06.06.06 року у справі за позовом ОСОБА_1 до головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області, управління Пенсійного фонду України в Комсомольському районі м. Херсона про перерахунок пенсії, -

У січні 2006 року ОСОБА_1 звернувся до Суворовського районного суду м. Херсона з позовом до головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області, управління Пенсійного фонду України в Комсомольському районі м. Херсона про перерахунок пенсії.

Постановою Суворовського районного суду м. Херсона від 22.03.06 року позовні вимоги ОСОБА_1 було задоволено.

Постановою апеляційного суду Херсонської області від 06.06.06 року апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Комсомольському районі м. Херсона було задоволено. Постанову Суворовського районного суду м. Херсона від 22.03.06 року скасовано та ухвалено нову постанову, якою відмовлено ОСОБА_1 у задоволенні позовних вимог.

У касаційній скарзі ОСОБА_1, не погоджуючись рішенням суду апеляційної інстанції, посилається на допущені судом порушення норм матеріального права, просить скасувати постанову апеляційного суду Херсонської області від 06.06.06 року та залишити в силі постанову Суворовського районного суду м. Херсона від 22.03.06 року.

Перевіривши наведені доводи в касаційній скарзі, заперечення на неї, рішення судів щодо правильності застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального права, колегія суддів вважає, що скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з рішень судів першої та апеляційної інстанції ОСОБА_1 після призначення йому пенсії 20.10.2000 року працював з 21.10.2000 року по 31.07.03 року в Херсонському державному аграрному університеті на посаді завідуючого кафедрою, а з 26.08.03 року по 26.10.04 року в Херсонській філії Європейського університету фінансів, інформаційних систем, менеджменту і бізнесу на посаді заступника директора з навчально-методичної та наукової роботи та за сумісництвом завідуючим кафедри економіки.

Відповідно до статті 1 закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність" науковий працівник - вчений, який за основним місцем роботи та відповідно до трудового договору (контракту) професійно займається науковою, науково-технічною, науково-організаційною або науково-педагогічною діяльністю та має відповідну кваліфікацію незалежно від наявності наукового ступеня або вченого звання, підтверджену результатами атестації.

Пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 04.03.04 року № 257 "Про затвердження переліку посад наукових (науково-педагогічних) працівників підприємств, установ, організацій, вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації, перебування на яких дає право на призначення пенсії та виплату грошової допомоги у разі виходу на пенсію відповідно до статті 24 Закону України " (257-2004-п) Про наукову і науково-технічну діяльність" передбачено, що право на отримання даної пенсії мають: керівник (ректор, президент, начальник тощо); заступник керівника (перший проректор, проректор, перший віце-президент, віце-президент) з науково-педагогічної, наукової роботи; декан; завідуючий кафедрою; професор; доцент; директор бібліотеки; науковий Працівник бібліотеки; старший викладач; викладач, асистент.

Оскільки посади які займав позивач включені до переліку посад наукових (науково-педагогічних) працівників підприємств, установ, організацій, вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації, перебування на яких дає право на призначення пенсії та виплату грошової допомоги у разі виходу на пенсію відповідно до статті 24 Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність", то суд першої інстанції дійшов вірного висновку задовольнивши позовні вимоги.

Таким чином, судом апеляційної інстанції не правильно дана правова оцінка обставин по справі, не правильно застосовані норми матеріального права при прийнятті рішення, а тому касаційну скаргу слід задовольнити, а рішення суду апеляційної інстанції скасувати залишивши в силі рішення суду першої інстанції.

Керуючись статтями 220, 222, 223, 226, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Постанову апеляційного суду Херсонської області від 06.06.06 року у справі за позовом ОСОБА_1 до головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області, управління Пенсійного фонду України в Комсомольському районі м. Херсона про перерахунок пенсії скасувати.

Залишити в силі постанову Суворовського районного суду м. Херсона від 22.03.06 року у справі за позовом ОСОБА_1 до головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області, управління Пенсійного фонду України в Комсомольському районі м. Херсона про перерахунок пенсії.

Ухвала оскарженню не підлягає.