Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Рибченка А.О.

суддів: Брайка А.І.

Голубєвої Г.К.

Карася О.В.

Федорова М.О.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя

на ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 01.08.2007 р.

та постанову господарського суду Запорізької області від 16.04.2007 р.

у справі № 24/204/07-АП господарського суду Запорізької області

за позовом Закритого акціонерного товариства "Вента"

до Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя

про скасування податкового повідомлення-рішення, -

В лютому 2007 року ЗАТ "Вента" звернулось до суду з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя № 0001132302/0 від 14.08.2006 р. про зменшення позивачу суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 42480 грн.

Постановою господарського суду Запорізької області від 16.04.2007 р., залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 01.08.2007 р., позовні вимоги задоволені повністю.

Не погоджуючись з прийнятими рішеннями судів попередніх інстанцій, ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя оскаржила їх в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України.

В касаційній скарзі скаржник, посилаючись на порушення судами норм матеріального права, просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

Позивач у запереченні на касаційну скаргу просить залишити її без задоволення, а постановлені у справі судові рішення - без змін.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційну скаргу слід відхилити з таких підстав.

Судами встановлено, що ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя здійснила виїзну планову документальну перевірку ЗАТ "Вента" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2003 р. по 31.03.2006 р., за результатами якої складений акт № 135/23-20484431 від 02.08.2006 р.

В акті перевірки зазначено, що під час перевірки показників податкової декларації з ПДВ за жовтень 2004 року, проведено позапланову зустрічну перевірку ТОВ "Демлін", якою з'ясовано, що ТОВ "Демлін" є посередником, постачальником є ПП "Альфа В", підприємством надано податкову накладну № 00-201004 від 20.10.2004 р. на загальну суму 209490 грн., в т.ч. ПДВ 34915 грн.; ПП "Альфа В" було перереєстровано на ім'я гр. ОСОБА_1 без його згоди та наміру здійснювати фінансово-господарську діяльність, у зв'язку з чим постановою господарського суду Дніпропетровської області від 01.06.2006 р. по справі № АК 34/119 юридичну особу - ПП "Альфа В" - припинено. У зв'язку з цим, податковим органом зроблено висновок про неможливість встановлення факту сплати ПП "Альфа В" податку на додану вартість до бюджету, що виключає право ЗАТ "Вента" на отримання бюджетного відшкодування ПДВ за жовтень 2004 року у сумі 42480 грн., а також

зазначено, що відшкодуванню підлягають лише суми, які були сплачені до бюджету.

На підставі висновків акту перевірки, ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя прийнято податкове повідомлення-рішення № 0001132302/0 від 14.08.2006 р., яким ЗАТ "Вента" зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на 42480 грн.

Крім того, судами встановлено, що між ТОВ "Демлін" (постачальником) та ЗАТ "Вента" (покупцем) укладено договір купівлі-продажу залізничних вагонів № Ц 08/07. Згідно з договором за видатковою накладною № СФ-0000043 від 21.10.2004 р. та податковою накладною від 21.10.2004 р. № 48 ТОВ "Демлін" передав у власність ЗАТ "Вента" чотири залізничні вагони-цистерни мод. 15-1590-02 за № 596543330, № 59543348, № 59543355, № 59543363 на загальну суму 254880 грн., в тому числі ПДВ - 42480 грн.

Позивач повністю сплатив вартість вагонів згідно платіжних доручень № 229 від 14.10.2004 р., № 257 від 26.10.2004 р., № 232 від 19.10.2004 р.

На підставі податкової накладної від 21.10.2004 р. № 48 позивач включив до складу податкового кредиту суми сплаченого податку у розмірі 42480 грн., що відображено у податковій декларації з податку на додану вартість від 18.11.2004 р.

Відповідно до пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" (в редакції до 25 березня 2005 року), податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

Не дозволяється включення до податкового кредиту, згідно з пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону, будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) - актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг).

Згідно пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг);

- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів.

Згідно пп. 7.2.4 п. 7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому ст. 9 цього Закону.

Відповідно до пп. 7.2.3 п. 7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця (платника податку) у двох примірниках.

Підпунктом 7.2.1 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" встановлено, що платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками певні реквізити, перелік яких встановлений зазначеним підпунктом. Податкова накладна є звітним і одночасно розрахунковим документом.

Судами встановлено, що позивачем на підтвердження обґрунтованості віднесення до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість у жовтні 2004 р. було надано належним чином оформлену податкову накладну № 48 від 21.10.2004 р., виписану ТОВ "Демлін".

Помилковим є висновок податкового органу про не підтвердження позивачем права на податковий кредит з огляду на припинення юридичної особи - ПП "Альфа В", (яке було постачальником залізничних вагонів-цистерн контрагента позивача - ТОВ "Демлін") згідно постанови господарського суду Дніпропетровської області від 01.06.2006 р., та неможливість встановлення факту сплати ПП "Альфа В" податку на додану вартість до бюджету.

Відповідно до п. 1.3 ст. 1 Закону України "Про податок на додану вартість", платник податку - особа, яка згідно з цим Законом зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особа, яка імпортує товари на митну територію України.

Платники податку, визначені у підпунктах "а", "в", "г", "д" пункту 10.1 статті 10, відповідають за дотримання достовірності та своєчасності визначення сум податку, а також за повноту та своєчасність його внесення до бюджету відповідно до закону (п. 10.2. ст. 10 Закону).

Таким чином, як випливає з вищенаведеного, сама по собі несплата податку постачальником (у тому числі в разі ухилення від сплати) при фактичному здійсненні господарської операції не впливає на податковий кредит покупця та суму бюджетного відшкодування.

Крім того, згідно пп. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3 Закону України "Про податок на додану вартість" об'єктом оподаткування є операції платників податку з поставки товарів (робіт, послуг) на митній території України.

Під поставкою товарів розуміють будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за компенсацію незалежно від строків її поставки, а також операції з безоплатної поставки товарів та операції з передачі майна орендодавцем (лізингодавцем) на баланс орендаря (лізингоотримувача) згідно з договорами фінансової оренди (лізингу) або поставки майна згідно з будь-якими іншими договорами, умови яких передбачають відстрочення оплати та передачу права власності на таке майно не пізніше дати останнього платежу (п. 1.4 ст. 1 Закону України "Про податок на додану вартість").

Проаналізувавши вказані правові норми суди зробили обґрунтований висновок, що об'єктом оподаткування в спірному випадку є господарська операція між ЗАТ "Вента" та ТОВ "Демлін" з поставки залізничних вагонів-цистерн. З ПП "Альфа В" позивач взагалі не мав господарських відносин, а відтак припинення його як юридичної особи не впливає на ведення позивачем податкового обліку, передбаченого законодавством з оподаткування податком на додану вартість. Крім того, судом першої інстанції вірно відмічено, що податковим органом не надано доказів припинення ПП "Альфа В" з огляду на положення п. 2 ст. 104 ЦК України, згідно якого юридична особа є такою, що припинилась, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Судами встановлено, що податок на додану вартість у розмірі 42480 грн. був включений контрагентом позивача - ТОВ "Демлін" до податкових зобов'язань відповідного періоду, що відображено у книзі обліку продаж товарів (робіт, послуг) та відповідає даним податкової декларації з ПДВ за жовтень 2004 року, про що свідчить довідка "Про результати перевірки ТОВ "Демлін" з питань взаємовідносин з ЗАТ "Вента" за жовтень 2004 року".

Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

На підставі викладеного, колегія суддів погоджується з висновком судів попередніх інстанцій щодо безпідставності зменшення позивачу спірним податковим повідомленням-рішенням суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 42480 грн.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що суди попередніх інстанцій правильно вирішили спір, ухвалені ними по справі судові рішення відповідають нормам матеріального та процесуального права, а тому передбачені законом підстави для їх скасування чи зміни відсутні.

Наведеним спростовуються доводи касаційної ска рги стосовно порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. ст. 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя відхилити.

Ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 01.08.2007 р. та постанову господарського суду Запорізької області від 16.04.2007 р. залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

За винятковими обставинами вона може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом одного місяця з дня відкриття таких обставин.