ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
і м е н е м У к р а ї н и
15 липня 2008 року
м. Київ
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:
головуючого, судді Смоковича М.І.,
суддів: Горбатюка С.А., Сороки М.О., Чумаченко Т.А., Штульмана І.В.,
провівши у порядку письмового провадження касаційний розгляд адміністративної справи за скаргою ОСОБА_1 на неправомірні дії Державної податкової інспекції у м. Феодосії Автономної Республіки Крим (далі - ДПІ у м. Феодосії) за касаційною скаргою ДПІ у м. Феодосії на рішення Феодосійського міського суду Автономної Республіки Крим від 27 жовтня 2003 року та ухвалу апеляційного суду Автономної Республіки Крим 02 лютого 2004 року,
ВСТАНОВИЛА:
У вересні 2003 ОСОБА_1 звернулась в суд із скаргою на неправомірну бездіяльність ДПІ у м. Феодосії у зв'язку з відмовою суб'єкта оскарження визнати за нею право на раніше встановлену форму обліку та звітності платників податку та інших обов'язкових платежів та звільнення від ідентифікаційного номера.
Просила визнати бездіяльність ДПІ у м. Феодосії неправомірною, зобов'язати останню зробити в її паспорті відмітку про те, що вона має право проводити будь-які платежі без ідентифікаційного номера та що за нею зберігаються раніше встановлені форми обліку платника податку й інших обов'язкових платежів, а також виключити її ідентифікаційний номер з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків та інших обов'язкових платежів шляхом внесення змін до цього реєстру.
Рішенням Феодосійського міського суду Автономної Республіки Крим від 27 жовтня 2003 року скаргу ОСОБА_1 задоволено.
Визнано бездіяльність ДПІ у м. Феодосії неправомірною та зобов'язано останню зробити на одній із сторінок паспорта ОСОБА_1 відмітку про наявність у неї права здійснювати будь-які платежі без ідентифікаційного номеру, завіривши цей запис підписом посадової особи та гербовою печаткою ДПІ у м. Феодосії.
ДПІ у м. Феодосії також зобов'язано підготувати матеріали про виключення ідентифікаційного номеру ОСОБА_1 з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків та інших обов'язкових платежів, шляхом внесення змін до цього реєстру.
Ухвалою апеляційного суду Автономної Республіки Крим 02 лютого 2004 року апеляційну скаргу ДПІ у м. Феодосії відхилено, рішення Феодосійського міського суду Автономної Республіки Крим від 27 жовтня 2003 року залишено без зміни.
ДПІ у м. Феодосії подала касаційну скаргу, в якій вказала на те, що відповідно до Закону України від 04 грудня 1990 року № 509-ХІІ "Про державну податкову службу" (509-12) (зі змінами та доповненнями) посадові особи податкової служби не зобов'язані вносити будь-які дані та записи до паспортів громадян України та що Положення про паспорт громадянина України, яке затверджене постановою Верховної Ради України від 02 вересня 1993 року № 3423-ХІІ (3423-12) , регламентує перелік записів та відміток, які вносяться до паспорту. Відмітка у паспорті громадянина, яку просить поставити ОСОБА_1, цією Постановою не передбачена.
Просить рішення судів першої та апеляційної інстанції у справі скасувати.
Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України, проаналізувавши правильність застосування судами норм процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скар­га ДПІ у м. Феодосії задоволенню не підлягає.
Суди першої та апеляційної інстанцій правильно застосували до даних спірних правовідносин положення Закону України від 22 грудня 1994 року № 320/94-ВР "Про Державний реєстр фізичних осіб-платників податків та інших обов'язкових платежів" (320/94-ВР) (із змінами та доповненнями) і дійшли обґрунтованого висновку, що для ОСОБА_1, яка через релігійні або інші переконання відмовляється від прийняття ідентифікаційного номера, має бути збережена раніше встановлена форма обліку і звітності платників податків, інших обов'язкових платежів та що у її паспорті має бути зроблена відповідна відмітка.
Правильним є й висновок суду апеляційної інстанції щодо необхідності анулювання ідентифікаційного номеру, присвоєногоОСОБА_1, оскільки це випливає з Закону № 320.
Відповідно до частини першої статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без зміни, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Оскільки суди не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових рішень, підстав для їх скасування чи зміни немає.
На підставі викладеного, керуючись статтями 210, 220, 222, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,
УХВАЛИЛА:
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Феодосії Автономної Республіки Крим залишити без задоволення, а оскаржувані рішення Феодосійського міського суду АР Крим від 27 жовтня 2003 року та ухвалу апеляційного суду Автономної Республіки Крим 02 лютого 2004 року у справі за скаргою ОСОБА_1 на неправомірні дії ДПІ у м. Феодосії - без зміни.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає, крім як у випадку та з підстав, передбачених статями 236, 237 Кодексу адміністративного судочинства України до Верховного Суду України лише за винятковими обставинами, протягом одного місяця з дня відкриття таких обставин.
Судді (підписи)
З оригіналом згідно
Відповідальний секретар Мартинко Н.М.