ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
01 квітня 2008 року м. Київ
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
головуючого Співака В.І.,
суддів: Білуги С.В.,
Гаманка О.І.
Загороднього А.Ф.,
Заїки М.М.,
при секретарі Міненку І.М.,
розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Здолбунівському районі Рівненської області на постанову Здолбунівського районного суду Рівненської області від 10.11.06 року та ухвалу апеляційного суду Рівненської області від 07.02.07 року у справі за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Здолбунівському районі Рівненської області про перерахунок пенсії, відшкодування матеріальної та моральної шкоди, -
в с т а н о в и л а:
У грудні 2005 року ОСОБА_1 звернувся до Здолбунівського районного суду Рівненської області з позовом до управління Пенсійного фонду України в Здолбунівському районі Рівненської області про перерахунок пенсії, відшкодування матеріальної та моральної шкоди.
Постановою Здолбунівського районного суду Рівненської області від 10.11.06 року позовні вимоги ОСОБА_1 було задоволено частково. Відмову управління Пенсійного фонду України в Здолбунівському районі Рівненської області про перерахунок пенсії ОСОБА_1 за період з січня 2004 року по грудень 2006 року та виплату пенсії за цей період визнано протиправною. Стягнуто з управління Пенсійного фонду України в Здолбунівському районі Рівненської області на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування матеріальної шкоди 26960,66 грн., та 2000 грн. Моральної шкоди.
Ухвалою апеляційного суду Рівненської області від 07.02.07 року апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Здолбунівському районі Рівненської області було залишено без задоволення, а постанову Здолбунівського районного суду Рівненської області від 10.11.06 року - без змін.
У касаційній скарзі управління Пенсійного фонду України в Здолбунівському районі Рівненської області не погоджуючись з даними рішеннями, посилаючись на допущені судами порушення норм матеріального права, просить скасувати постанову Здолбунівського районного суду Рівненської області від 10.11.06 року та ухвалу апеляційного суду Рівненської області від 07.02.07 року та ухвалити нове рішення, яким відмовити ОСОБА_1. у задоволенні позовних вимог.
Перевіривши наведені доводи в касаційній скарзі, рішення судів першої та апеляційної інстанції щодо правильності застосування судами норм матеріального права, колегія суддів вважає, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до частини 2 статті 57 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" за бажанням того, хто звернувся за пенсією, середньомісячний фактичний заробіток для обчислення пенсії може братися за будь-які 12 місяців підряд роботи на територіях радіоактивного забруднення. У випадках, коли особа, яка звернулася за пенсією, пропрацювала на територіях радіоактивного забруднення менше 12 місяців, середньомісячний заробіток визначається шляхом поділу загальної суми заробітку за календарні місяці роботи на кількість цих місяців, а у випадках, коли особа пропрацювала на вказаних територіях менше місяця, пенсія може обчислюватись із заробітку за цей календарний місяць з додаванням до заробітку на основній роботі. Для осіб, які працювали у зоні відчуження менше місяця та захворіли на променеву хворобу, пенсія може обчислюватись із заробітку за фактично відпрацьований час. Рішенням Конституційного Суду України від 11.10.05 року (v008p710-05) у справі за конституційними поданнями Верховного Суду України та 50 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (254к/96-ВР) (конституційності) положень абзаців третього, четвертого пункту 13 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (1058-15) та офіційного тлумачення положення частини третьої статті 11 Закону України "Про статус суддів"
(справа про рівень пенсії і щомісячного довічного грошового утримання) встановлено, що Закон України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (796-12) встановлено, що розмір пенсії відповідним категоріям громадян визначався у відсотках до заробітної плати і не фіксувався максимальний граничний розмір пенсії у грошовому еквіваленті.
Оскільки Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (796-12) та рішенням Конституційного Суду України від 11.10.05 року (v008p710-05) не встановлено максимального розміру заробітку з якого нараховується пенсія, то посилання відповідача на статтю 41 закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", якою встановлено, що до заробітної плати для обчислення пенсії враховуються: суми виплат (доходу), отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно із цим Законом були фактично обчислені та сплачені страхові внески до Пенсійного фонду в межах встановленої законодавством максимальної величини заробітної плати (доходу), з якої сплачуються страхові внески; суми виплат (доходу), отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, а за періоди до запровадження обмеження максимального розміру заробітної плати (доходу), з якої сплачувалися зазначені внески (збір), - у межах сум, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, включалися до заробітної плати, з якої обчислювалася пенсія відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення" (1788-12) , і не перевищують 5,6 розміру середньої заробітної плати в Україні на день отримання зазначених сум є неправомірним.
Таким чином, судом першої та апеляційної інстанції правильно дана правова оцінка обставин по справі, правильно застосовані норми матеріального та процесуального права при прийнятті рішень, а тому касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а судові рішення - без змін.
Керуючись статтями 220, 222, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -
у х в а л и л а:
Касаційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Здолбунівському районі Рівненської області залишити без задоволення, а постанову Здолбунівського районного суду Рівненської області від 10.11.06 року та ухвалу апеляційного суду Рівненської області від 07.02.07 року у справі за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Здолбунівському районі Рівненської області про перерахунок пенсії, відшкодування матеріальної та моральної шкоди - без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий В.І. Співак судді: С.В. Білуга О.І. Гаманко А.Ф. Загородній М.М. Заїка