Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Федорова М.О.

суддів: Брайка А.І.

Голубєвої Г.К.

Карася О.В.

Рибченко А.О.

секретар судового засідання Патюк А.О.

за участю представників згідно протоколу судового засіданні від 01.04.08р. (в матеріалах справи)

розглянувши касаційну скаргу ДПІ у м. Дніпродзержинську на ухвалу Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 14.09.2006 та постанову господарського суду Дніпропетровської області від 25.04.2006

у справі №А23/49

за позовом ВАТ "Баглійський завод котельно-допоміжного устаткування і трубопроводів"

до ДПІ у м. Дніпродзержинську

про визнання неправомірними дій ДПІ і визнання недійсним податкового повідомлення-рішення

ВАТ "Баглійський завод котельно-допоміжного устаткування і трубопроводів" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом про визнання протиправними дії Державної податкової інспекції по нарахуванню позивачу основної суми податкового зобов'язання по сплаті за землю та визнання недійсним податкового повідомлення-рішення № 15-4/00109398/2219 від 02.02.2005.

05.04.06 позивач подав письмову заяву по уточнення позовних вимог, в якій позивач просить визнати неправомірними дії Державної податкової інспекції у місті Дніпродзержинську по визначенню суми узгодженого податкового зобов'язання позивача та по визначенню у повідомленні-рішенні від 02.02.05 № 15-4/00109398/2219 суми штрафу на основ суми податкового зобов'язання; а також визнати недійсним податкове повідомлення-рішення № 15-4/00109398/2219 від 02.02.05.

Постановою господарського суду Дніпропетровської області від 25.04.2006, яку залишено без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 14.09.2006 у справі №А23/49, позов задоволено частково: визнано нечинним податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Дніпродзержинську № 15-4/00109398/2219 від 02.02.2005 в частині нарахування штрафу в сумі 351102,80 грн. за затримку понад 90 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов’язання з земельного податку – 702205, 60 грн. В позові про визнання неправомірними дії державної податкової інспекції провадження у справі закрито.

Не погоджуючись з зазначеними рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач звернувся із касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволені позовних вимог.

Касаційна скарга вмотивована тим, що судами першої та апеляційної інстанцій при вирішенні спору по даній справі порушено норми матеріального та процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, присутніх в судовому засіданні представників сторін, розглянувши надані письмові докази в їх сукупності, Вищий адміністративний суд України вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що 02 лютого 2005 року державною податковою інспекцією у м. Дніпродзержинську прийнято податкове повідомлення-рішення 4/00109398/2219, відповідно до якого позивачу на підставі підпункту 17.1.7 пункту 17.1статті 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" за затримку понад 90 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання в розмірі 769581,52 грн. нарахований штраф в розмірі 50% у сумі 384790,76 грн.

Зазначене податкове повідомлення-рішення прийняте на підставі акта перевірки №59/15-4 від 02.02.2005 року "Про результати перевірки ВАТ "БЗКДУіТ" з питання несвоєчасної сплати узгодженої суми податкового зобов'язання по платі за землю, код 00109398".

Перевіркою був встановлений факт порушення позивачем п.п.5.3.1 п.5.3 ст. 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", а саме: позивачем несвоєчасно проведена сплата узгодженої суми податкового зобов'язання по платі за землю на суму 769581,52 грн.

Судами також встановлено, що позивач є платником земельного податку. Відповідно до ст. 14 Закону України "Про плату за землю" позивачем були подані до органу державної податкової служби:

- розрахунок земельного податку за 2001 рік (вх.№3276 від 30.01.01), згідно якому сума земельного податку за даними підприємства-позивача в 2001 році визначена у 173279,24 грн. (з оплатою щомісяця по 14439,94 грн.), 06.08.01 - уточнюючий розрахунок на 2001 рік (вх.№10263), відповідно до якого підлягає донарахуванню загальна сума 33644,16 грн., в т.ч. по строкам до 15.08.01, 15.09.01, 15.10.01, 15.11.01, 15.12.01, 15.01.02 по 5607,36 грн. (а.с.92,93)

- 24.01.02 - зведений розрахунок суми земельного податку на 2002 рік (вх.№3397), відповідно до якого сума земельного податку за даними підприємства-позивача в 2002 році визначена у 289258,00 грн. (по місяцях: 24105 грн., за грудень 2002 року - 24103,00 грн. (а.с.89);

- 31.01.03 - зведений розрахунок суми земельного податку на 2003 рік (вх.№1386), відповідно до якого сума земельного податку за даними підприємства-позивача в 2003 році визначена у 252087,00 грн. (по місяцях: січень - 21010,00 грн., лютий-грудень - 21007,00 грн. (а.с.81).

Згідно ст. 18 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" позивачеві надана розстрочка податкового боргу по податку на землю в сумі 119041,51 грн., що підтверджується укладеним сторонами договору про розстрочення, рішенням про розстрочення податкового боргу № 18 від 19.06.01.

У зв'язку з тим, що позивач не сплачував своєчасно чергову частку розстроченої суми, договір розстрочення № 18 від 19.06.01 скасований, про що відповідачем внесено рішення № 16 від 19.04.02.

Згідно п.5.1 ст. 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації (документу, що подається платником податків до контролюючого органу у строки, встановлені законодавством, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податку, збору (обов'язкового платежу).

Строки сплати узгоджених сум податкових зобов'язань по земельному податку на 2001-2003 роки визначаються з урахуванням положень ст. 20 Закону України "Про плату за землю", відповідно до вимог ст. 54 Закону України "Про державний бюджет України на 2001 рік" (в 2001 році земельний податок сплачується платниками (крім громадян та виробників сільськогосподарської і рибної продукції) щомісячно до 15 числа наступного місяця за звітним); відповідно до вимог Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (2181-14) , ст. 51 Закону України "Про державний бюджет України на 2002 рік", ст. 55 Закону України "Про державний бюджет України на 2003 рік", - за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

У разі, коли платник податку не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у розмірах, передбачених пп.17.1.7 п.17.1 ст. 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" в редакції, яка діяла на день винесення відповідачем оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, а саме:

при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу;

при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання. - у розмірі двадцяти відсотків погашеної суми податкового боргу;

при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі п'ятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу.

Вказаною статтею передбачено, що платник податків сплачує один із зазначених у цьому підпункті штрафів відповідно до загального строку затримки.

Відповідно до п.17.3 ст. 17 зазначеного Закону України сплата (стягнення) штрафних санкцій, передбачених цією статтею, прирівнюється до сплати (стягнення) податку та оскарження їх сум.

В затвердженої наказом Державної податкової адміністрації України № 110 від 17.03.01 (z0268-01) на виконання зазначеного Закону України Інструкції про порядок застосування штрафних (фінансових) санкцій органами державної податкової служби передбачено, що при цьому складається податкове повідомлення за формою та згідно з вимогами, установленими Порядком направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків, затвердженим наказом Державної податкової адміністрації України від 21.06.2001 N 253 (z0567-01) .

Повідомлення про застосування штрафів, зазначених у цьому підпункті, складається в залежності від терміну затримки сплати (погашення) узгодженого податкового зобов'язання і приймається одне на всю суму сплаченого (погашеного) податкового боргу за визначений період, зокрема, у розмірі п'ятдесяти відсотків від суми фактично сплаченого (погашеного) податкового боргу за період від 91 календарного дня до дня фактичного погашення всієї суми податкового зобов'язання, незалежно від кількості випадків сплати за цей період.

У разі несплати узгодженої суми штрафу в установлений термін така сума визнається сумою податкового боргу і до неї застосовуються процедури стягнення на загальних підставах.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем визначені ним суми податкового зобов'язання з земельного податку сплачувались з затримкою платежу.

Крім того, матеріалами справи підтверджується, що перераховані відповідачем грошові кошти по земельному податку зараховувались позивачем в погашення податкового боргу попередніх періодів в хронологічному порядку, що відповідає вимогам п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", в якому передбачено, що податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобов'язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а в разі одночасного його виникнення за різними податками, зборами (обов'язковими платежами) - у рівних пропорціях.

Таким чином, з урахуванням частково здійснених позивачем платежів в погашення попередніх сум податкового боргу відповідачем нараховані штрафні санкції в порядку пп.7.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", виходячи з кількості календарних днів затримки платежу за визначеними сумами податкового зобов'язання з податку за землю І граничними термінами їх сплати, які сторонами не оспорюються.

Разом з тим, слід звернути увагу на те, що при нарахуванні штрафних санкцій відповідачем не врахований той факт, що ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 11.05.04 по справі № Б15/57/04 порушено провадження у справі про банкрутство підприємства-позивача, введений мораторій на задоволення вимог кредиторів, який згідно ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" передбачає зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію.

Як зазначено в ч.4 ст.12 вказаного Закону, мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться одночасно з порушенням провадження у справі про банкрутство, про що зазначається в ухвалі господарського суду. Протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів не нараховуються неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів).

Приймаючи до уваги, що ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 22.06.04 провадження у справі № Б15/57/04 припинено, зазначену ухвалу оскаржено до Дніпропетровського апеляційного господарського суду, постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 03.08.04 по справі № Б15/57/04 ухвала від 22.06.04 залишена без змін, в силу ст. 85 ГПК України ухвала про припинення провадження у справі № Б15/57/04 набрала законної сили 03.08.04, з цієї дати дія мораторію вважається припиненою (ч.7 ст. 12 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом").

Таким чином, оскільки перевірка з питання своєчасної сплати узгодженої суми податкового зобов'язання по платі за землю підприємства-позивача проводилась за період з 02.10.01 26.05.04, станом на 26.05,04 діяв мораторій на задоволення вимог кредиторів позивача, останній платіж позивачем в рахунок погашення податкового боргу з земельного податку до введення мораторію здійснений ним 27.04.04, суд, виходячи з норм, які визначають порядок застосування до платників податків штрафних санкцій за порушення граничних строків сплати узгоджених сум податкового зобов'язання, відповідно до яких розмір штрафу за несвоєчасне погашення узгодженого податкового зобов'язання розраховується виходячи з фактично сплаченої (погашеної) суми податкового боргу, а штраф може застосовуватися виключно за фактом сплати (погашення) податкового боргу, право податкового органу на нарахування штрафу, і, відповідно, обов'язок платника податку сплатити штраф за порушення цих строків, виникають з моменту сплати (погашення) суми податкового боргу.

Таким чином, враховуючи викладене вище колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками судів, що нарахування позивачеві штрафних санкцій за несвоєчасну сплату узгоджених сум податкового зобов'язання з земельного податку сумі за період виникнення зобов'язання по сплаті земельного податку по дату винесення ухвали про порушення провадження у справі про банкрутство у справі № Б15/57/04 від 11.05.04 (на дату внесення зазначеної ухвали в картку особового рахунку позивача - 26.05.04) без фактичного погашення позивачем суми податкового боргу є неправомірним.

Щодо вимог позивача про визнання неправомірними дій Державної податкової інспекції у місті Дніпродзержинську по визначенню суми узгодженого податкового зобов'язання позивача та по визначенню у повідомленні-рішенні від 02.02.05 №15-4/00109398/2219 суми штрафу на основі суми податкового зобов'язання, то необхідно зазначити, що такий спір не підлягає розгляду господарським судом в порядку адміністративного судочинства, тому вірно судом в цій частині провадження у справі закрито.

За змістом ч.1 ст. 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Інші доводи касаційної скарги не спростовують правильності зазначених висновків судів попередніх інстанцій, зроблених у відповідності з вищеназваними нормами матеріального права, у зв’язку з чим підстав для зміни чи скасування оскаржуваних судових рішень не встановлено.

З огляду на вищевикладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що касаційна скарга ДПІ у м. Дніпродзержинську задоволенню не підлягає, а ухвала Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 14.09.2006 та постанову господарського суду Дніпропетровської області від 25.04.2006 у справі №А23/49– залишаються без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 220, 221, 223, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

Касаційну скаргу ДПІ у м. Дніпродзержинську залишити без задоволення.

Ухвалу Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 14.09.2006 та постанову господарського суду Дніпропетровської області від 25.04.2006 у справі №А23/49 – без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає, крім випадків, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.