Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Усенко Є.А.,

суддів: Бившевої Л.І., Костенка М.І., Маринчак Н.Є., Шипуліної Т.М.

при секретарі Коваль Є.В.

касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові

на ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від 27.11.2006р.

у справі № АС-03/410-06 господарського суду Харківської області

за позовом державного підприємства завод "Електроважмаш"

до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові

за участю прокуратури Харківської області

про зобов‘язання погасити податковий вексель

Постановою господарського суду Харківської області від 02.10.2006 р., залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 27.11.2006 р., позов задоволено: зобов’язано СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Харкові здійснити погашення податкового векселя № 80350620358072, виданого 21.08.2006 р. з терміном погашення 19.09.2006 р. на суму 220666,90 грн., за рахунок суми бюджетного відшкодування по податковій декларації з податку на додану вартість за січень 2006 року від 20.02.2006 р. № 1441.

Судові рішення вмотивовані посиланням судів першої та апеляційної інстанцій на встановлений в судовому процесі факт наявності у позивача станом на дату поставки податкового векселя та на 06.09.2006 р., дату звернення до податкової інспекції із заявою про його погашення за рахунок суми бюджетного відшкодування по податковій декларації з податку на додану вартість за січень 2006 року, підтвердженого довідкою СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Харкові від 04.04.2006 р., складеною за результатами виїзної позапланової перевірки державного підприємства заводу "Електроважмаш", бюджетного відшкодування за вказаний звітний податковий період у сумі 586806,00 грн., та на пункт 11.5 ст. 11 Закону України "Про податок на додану вартість".

В касаційній скарзі СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Харкові просить скасувати ухвалені у справі судові рішення та постановити нове рішення про відмову в задоволенні позову, вважаючи, що судами попередніх інстанцій порушено пункт 11.5 ст. 11 Закону України "Про податок на додану вартість".

Заперечуючи проти касаційної скарги, державне підприємство завод "Електроважмаш" просить залишити скаргу без задоволення, як безпідставну.

Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно з абзацом першим пункту 11.5 ст. 11 Закону України "Про податок на додану вартість" з моменту набрання чинності цим Законом платники податку при імпорті товарів на митну територію України, за умови оформлення митної декларації (за винятком тимчасової чи неповної, періодичної чи попередньої декларації), можуть за власним бажанням надавати органам митного контролю податковий вексель на суму податкового зобов'язання зі строком погашення на тридцятий календарний день з дня його поставки органу митного контролю, один примірник якого залишається в органі митного контролю, другий надсилається органом митного контролю на адресу органу державної податкової служби за місцем реєстрації платника податку, а третій залишається платнику податку.

Абзацом четвертим цього пункту передбачено, що платник податку може за самостійним рішенням достроково погасити вексель шляхом перерахування коштів до бюджету або шляхом заліку сум бюджетного відшкодування, підтвердженого податковим органом.

Якщо платник податку на дату поставки податкового векселя органу митного контролю має підтверджену податковим органом суму бюджетного відшкодування, яка дорівнює або більша ніж сума зобов'язання по такому векселю, платник податку має право включити суму зобов'язань по податковому векселю до складу податкових зобов'язань за звітний (податковий) період, в якому відбулася його поставка органу митного контролю. При цьому податковий вексель вважається погашеним та платник податку має право на включення до складу податкового кредиту суми зобов'язань по податковому векселю у наступному звітному (податковому) періоді / абзац сьомий цього пункту /.

Аналіз пункту 11.5 ст. 11 Закону України "Про податок на додану вартість" свідчить про те, що право платника податку на дострокове погашення податкового векселя шляхом заліку сум бюджетного відшкодування, підтвердженого податковим органом, не залежить від того, коли виникає термін сплати по податковому векселю – до закінчення терміну подачі декларації до податкового органу за звітний / податковий / період, у якому відбулася його поставка органу митного контролю, чи після закінчення такого терміну, на відміну від абзаців п’ятого та шостого цього пункту, які не містять положень щодо дострокового погашення податкового векселя; а також від включення суми зобов’язань по податковому векселю до складу податкових зобов’язань платника в звітному /податковому / періоді.

Таке право залежить лише від наявності у платника податку на дату поставки податкового векселя та дату прийняття рішення про дострокове погашення податкового векселя, про яке платник доводить до відома податковий орган, підтвердженої цим органом суми бюджетного відшкодування, що перевищує суму зобов’язання по такому податковому векселю.

При відсутності прямої вказівки в пункті 11.5 вказаної статті щодо порядку та способу, в які сума бюджетного відшкодування повинна бути підтверджена податковим органом, є підстави для висновку, що таким підтвердженням є висновок податкового органу за результатами проведеної документальної невиїзної / камеральної / чи позапланової виїзної / документальної / перевірки, як це передбачено підпунктом 7.7.5 пункту 7.7 ст. 7 названого Закону з метою надання податковим органом висновку про суму податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету платнику податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування згідно з підпунктом 7.7.4 цього пункту.

Судом встановлено, що за результатами виїзної позапланової перевірки, проведеної СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Харкові, які викладені в довідці від 04.04.2006 р. № 526/40-018/00213121, підтверджено заявлену ДП "Електроважмаш" суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість в рахунок зменшення податкових зобов’язань з цього податку наступних податкових періодів за січень 2006 року, а саме – 2600698,00 грн. / а. с. 32-54 /.

21.08.2006 р. позивач поставив органу митного контролю податковий вексель № 80350620358072 на суму податкового зобов’язання 220666,90 грн. з терміном погашення 19.09.2006р.

06.09.2006 р. позивач звернувся до СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Харкові із заявою про погашення вказаного податкового векселя за рахунок суми бюджетного відшкодування по податковій декларації за січень 2006 року від 20.02.2006 р. № 1441. При цьому станом на цю дату сума бюджетного відшкодування за вказаною декларацією з врахуванням часткового відшкодування складала 586806,00 грн., що підтверджується листом СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Харкові від 15.09.2006 р. / а. с. 8 /.

Викладеним обставинам суд дав правильну юридичну оцінку як юридичному факту, що породжує право позивача, передбачене абзацом четвертим пункту 11.5 ст. 11 Закону України "Про податок на додану вартість", на дострокове погашення податкового векселя шляхом заліку суми бюджетного відшкодування.

Доводи касаційної скарги про відсутність підтвердженої податковим органом суми бюджетного відшкодування за податковою декларацією за січень 2006 року, достатньої для погашення податкового векселя від 21.08.2006 р. № 80350620358072, з посиланням на те, що за даними зустрічних перевірок постачальників позивача по ланцюгу до виробника, які отримані на запити відповідача, сума бюджетного відшкодування 586806,00 грн. станом на дату звернення позивача з вищевказаною заявою не підтверджена та не обліковується в картці особового рахунку ДП "Електроважмаш" відповідно до листа ДПА України від 29.08.2006 р. № 16071/7/16-1517, спростовуються встановленими у справі обставинами та не відповідають вимогам Закону України "Про податок на додану вартість" (168/97-ВР) щодо підстав виникнення у платника податку права на одержання бюджетного відшкодування.

Не відповідає пункту 11.5 ст. 11 цього Закону і довід касаційної скарги про те, що право платника податку на погашення податкового векселя за рахунок заліку суми бюджетного відшкодування виникає за умови, якщо термін погашення векселя перевищує термін подання податкової звітності.

З огляду на викладене підстави для задоволення касаційної скарги відсутні.

Керуючись ст.ст. 220, 22-3, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України,

Касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові залишити без задоволення, а ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від 27.11.2006р. – без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236- 238 Кодексу адміністративного судочинства України.