ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 березня 2008 року м. Київ
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі :
Головуючого - судді Бутенка В. І.,
Суддів : Лиски Т. О.,
Панченка О. І.,
Сороки М. О.,
Штульмана І. В.,
розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1до заступника начальника Донецької митниці про оскарження правового акту індивідуальної дії, касаційне провадження в якій відкрито за касаційною скаргою Донецької митниці на постанову Київського районного суду м. Донецька від 18 липня 2006 року та ухвалу Апеляційного суду Донецької області від 29 листопада 2006 року, -
В С Т А Н О В И Л А :
У червні 2006 року ОСОБА_1. звернувся до Київського районного суду м. Донецька з позовом до заступника начальника Донецької митниці про скасування постанови Донецької митниці від 02.06.06 № 0334/700000000/06.
Постановою Київського районного суду м. Донецька від 18 липня 2006 року, залишеною без змін ухвалою Апеляційного суду Донецької області від 29 листопада 2006 року, позов задоволено. Визнано протиправними дії заступника начальника Донецької митниці щодо притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1. за ст. 355 МК України. Скасовано постанову заступника начальника Донецької митниці в справі про порушення митних правил від 02.06.06 № 0334/700000000/06 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1. за ст. 355 МК України. Провадження у справі про порушення митних правил № 0334/700000000/06 у відношенні ОСОБА_1. за ст. 355 Митного кодексу України закрито в зв'язку з закінченням строків накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу.
У касаційній скарзі на постанову Київського районного суду м. Донецька від 18 липня 2006 року та ухвалу Апеляційного суду Донецької області від 29 листопада 2006 року Донецька митниця ставить питання про скасування судових рішень в зв'язку з неправильним застосуванням норм матеріального і процесуального права.
В обґрунтування доводів касаційної скарги відповідач посилається на те, що суди дійшли помилкового висновку щодо закінчення строків накладення адміністративного стягнення, оскільки позивачем вчинене триваюче правопорушення, а саме несплата недоплачених податків і зборів певний період.
Позивач надав заперечення на касаційну скаргу, в яких просив залишити касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, оскільки останні ухвалені відповідно до норм матеріального права та на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин справи.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, заперечення на неї, перевіривши матеріали справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, Донецькою митницею був складений протокол про порушення митних правил № 0334/700000000/06 від 16.05.06 у відношенні ОСОБА_1., про скоєння правопорушення, передбаченого ст. 355 МК України. Підставою для складання протоколу було те, що 26 липня 2004 року позивач надав в Донбаську регіональну митницю (на теперішній час - Донецька митниця) вантажну митну декларацію з метою митного оформлення вантажу - поліетилену низького тиску, в якій зазначив засіб розрахунку щодо митного оформлення повару за нульовою ставкою ввізного мита. Постановою заступника начальника Донецької митниці № 0334/700000000/06 від 02.06.06 ОСОБА_1. був визнаний винним в порушенні митних правил та притягнутий адміністративної відповідальності за статтею 355 Митного Кодексу України у вигляді штрафу у розмірі 8 500 грн.
Відповідно до ст. 355 МК України до адміністративної відповідальності особа може бути притягнута за дії, спрямовані на неправомірне звільнення від сплати податків і зборів або зменшення їх розміру, а саме: заявлення в митній декларації неправдивих відомостей та надання митному органу документів з такими відомостями як підстави для звільнення від сплати податків і зборів або зменшення їх розміру або несплата податків і зборів у строк, встановлений законодавством, а також інші протиправні дії, що спричинили недобори податків і зборів.
Згідно з статтями 328 Митного Кодексу України та 38 Кодексу про адміністративні правопорушення (80731-10) України, адміністративні стягнення у вигляді попередження, штрафу можуть бути накладені не пізніше як через два місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - два місяці з дня його виявлення.
Задовольняючи позов, суди обґрунтовано виходили з того, що правопорушення, за скоєння якого позивач був притягнутий до адміністративної відповідальності, є не триваючим, а одномоментною дією і могло бути виявлене під час оформлення товару і пропуску його через митницю.
Суди дійшли правильного висновку щодо протиправності дій відповідача і скасування постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності, оскільки постанова митного органу була прийнята з порушенням вимог чинного законодавства, а саме, на час провадження в справі про порушення митних правил закінчились строки накладення адміністративного стягнення.
Відповідно до ч. 1 ст. 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід залишити без задоволення, оскільки судові рішення ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують.
Керуючись ст.ст. 222, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,-
У Х В А Л И Л А:
Касаційну скаргу Донецької митниці залишити без задоволення, а постанову Київського районного суду м. Донецька від 18 липня 2006 року та ухвалу Апеляційного суду Донецької області від 29 листопада 2006 року - без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених ст. 237 КАС України.
Судді: В. І. Бутенко Т. О. Лиска О. І. Панченко М. О. Сорока І. В. Штульман