Колегія суддів

Вищого адміністративного суду України в складі:

Бутенка В.І., Панченка О.І., Лиски Т.О., Сороки М.О., Штульмана І.В.,

провівши в порядку касаційного провадження попередній розгляд адміністративної справи за касаційною скаргою Державної податкової інспекції у м. Чернівці на постанову Шевченківського районного суду м. Чернівці від 22 березня 2006 року та ухвалу апеляційного суду Чернівецької області від 10 травня 2006 року у справі за позовомОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у м. Чернівці та Державної податкової адміністрації України про визнання неправомірними дій щодо відмови у видачі патенту на право зайняття підприємницькою діяльністю та скасування ідентифікаційного номеру, -

В листопаді 2005 року ОСОБА_1. звернулася до суду із зазначеним позовом в якому вказувала, що 03.08.2005 року вона звернулась в Державну податкову інспекцію у м. Чернівці (далі - ДПІ у м. Чернівці) із заявою про надання їй патенту на заняття підприємницькою діяльністю з формою оподаткування у фіксованому розмірі податку.

09.08.2005 року вона була повідомлена про відмову в задоволенні її заяви з тих підстав, що Декретом Кабінету Міністрів України "Про прибутковий податок з громадян" від 26.12.1992 р. №13-92 (13-92) в заяві приватного підприємця про надання патенту передбачено зазначення ідентифікаційного номера, а в поданій нею заяві такі дані відсутні.

Вважала дану відмову незаконною та посилалась на те, що вона за релігійними переконаннями не може погодитись з прийняттям ідентифікаційного номера, у зв'язку з чим просила суд визнати протиправною відмову ДПІ у м. Чернівці видати їй патент на заняття підприємницькою діяльністю, зобов'язати ДПА України скасувати присвоєний їй ідентифікаційний номер, виключивши інформацію щодо нього з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків та інших обов'язкових платежів, зобов'язати ДПА України та ДПІ в м. Чернівці облікувати її за раніше встановленими формами обліку.

Постановою Шевченківського районного суду м. Чернівці від 22 березня 2006 року, залишеною без змін ухвалою апеляційного суду Чернівецької області від 10 травня 2006 року, позовні вимоги ОСОБА_1. задоволено частково та визнано неправомірною відмову ДПІ у м. Чернівці у наданні позивачці патенту на зайняття підприємницькою діяльністю з формою оподаткування у фіксованому розмірі податку. Також зобов'язано ДПА України скасувати присвоєний заявниці ідентифікаційний номер, виключивши всю інформацію про неї з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків та інших обов'язкових платежів. В решті вимог відмовлено за безпідставністю.

В касаційній скарзі ДПІ у м. Чернівці, посилаючись на порушення норм матеріального права, просить постановлені по справі судові рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким в позові відмовити повністю.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.

Згідно з частиною 1 статті 24 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України (2747-15) ) адміністративні справи, предметом оскарження в яких є рішення, дії чи бездіяльність Президента України, Кабінету Міністрів України, міністерства чи іншого центрального органу виконавчої влади, Національного банку України, їхньої посадової чи службової особи, виборчої комісії (комісії з референдуму) члена цієї комісії розглядаються і вирішуються в окружному адміністративному суді колегією у складі трьох суддів.

Відповідно до статті 4 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" та Положення про Державну податкову адміністрацію України, затвердженого Указом Президента України № 886, ДПА України є центральним органом виконавчої влади.

Як видно з матеріалів справи, дана справа вирішена судом першої інстанції у складі одного судді.

Отже, справа розглянута і вирішена неповноважним складом суду.

Суд апеляційної інстанції на це порушення судом першої інстанції норми процесуального закону не звернув уваги і безпідставно залишив в силі незаконне судове рішення.

Відповідно до пункту 1 частини 3 статті 227 КАС України, судові рішенні обов'язково скасовуються з направленням справи на новий розгляд, якщо справу було розглянуто і вирішено неповноважним складом суду.

За таких обставин, підлягають скасуванню обидва рішення судів попередніх інстанцій, а справа - направленню на новий розгляд до суду першої інстанції.

На підставі наведеного та керуючись статтями 220, - 220-1, 223, 227, 230, 231 КАС України, колегія суддів,

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Чернівці - задовольнити частково.

Постанову Шевченківського районного суду м. Чернівці від 22 березня 2006 року та ухвалу апеляційного суду Чернівецької області від 10 травня 2006 року - скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання і оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених ст. 237 КАС України.