ВИЩИЙ АДМIНIСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 березня 2008 року м. Київ
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:
Ліпського Д.В. - головуючий,
Амєліна С.Є. - суддя-доповідач,
Гуріна М.I.,
Кобилянського М.Г.,
Юрченка В.В.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні адміністративну справу за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Ленінського районного суду міста Луганська від 27 червня 2006 року та ухвалу судової палати у цивільних справах апеляційного суду Луганської області від 17 жовтня 2006 року в справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Міністерства внутрішніх справ України в Луганській області про перерахунок пенсії,
в с т а н о в и л а :
В касаційній скарзі, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, позивач ставить питання про скасування судових рішень, якими відмовлено в задоволенні позовних вимог про перерахунок за минулий час пенсії працівника органів внутрішніх справ у бік збільшення і про стягнення її не отриманої частини. Просив постановити нове рішення про задоволення позову.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що з 1996 року позивачу призначено пенсію на підставі Закону України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб" (2262-12) , й він вимагав перерахувати її з урахуванням щомісячної премії, яка була введена законодавством під час проходження служби, але не була врахована відповідачем при призначенні пенсії, та з урахуванням надбавок, за рахунок яких збільшилося грошове утримання службовців органів внутрішніх справ після звільнення позивача зі служби.
Перевіривши правильність застосування судами норм матеріального й процесуального права колегія суддів приходить до висновку про те, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб" (2262-12) та пункту 7 Постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року №393 "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей" (393-92-п) , в редакції, які були чинними на час призначення пенсії, пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їх сімей обчислюються з таких видів грошового забезпечення:
- окладу за останньою штатною посадою, займаною перед звільненням;
- окладу за військове або спеціальне звання;
- процентної надбавки за вислугу років;
- додаткових видів грошового забезпечення, що надаються щомісячно (надбавки за вчене звання і науковий ступінь, кваліфікацію та умови служби).
Премія, яка введена законодавством під час проходження служби позивача, не відноситься до визначених пунктом 7 Постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року №393 "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей" (393-92-п) додаткових видів грошового забезпечення, з яких обчислюється пенсія, а надбавки, запроваджені нормативно-правовими актами, що вказані позивачем, відносяться до додаткових видів грошового забезпечення й приймаються в розрахунок при нарахуванні пенсії лише особам, які отримували такі надбавки під час проходження служби.
Тому відповідно до вимог статті 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб" (2262-12) , в редакції, яка була чинною на час вирішення справи, та пункту 8 Постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року №393 "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей" (393-92-п) , немає правових підстав для перерахунку пенсії у бік збільшення на підставі зазначених позивачем нормативно-правових актів, які встановлюють надбавки та премії до грошового забезпечення військовослужбовців.
При вирішенні спору суди попередніх інстанцій правильно виходили з того, що зміни, які відбулися у законодавстві щодо пенсійного забезпечення службовців органів внутрішніх справ не мали зворотної дії в часі, і пенсія позивача не підлягала перерахунку за попередній період.
Судові рішення ухвалені з додержанням норм процесуального та матеріального права, передбачених статтею 229 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) підстав для їх скасування і ухвалення нового судового рішення не вбачається.
Керуючись статтями 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) , колегія суддів Вищого адміністративного суду України
у х в а л и л а :
Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Ленінського районного суду міста Луганська від 27 червня 2006 року та ухвалу судової палати у цивільних справах апеляційного суду Луганської області від 17 жовтня 2006 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України за винятковими обставинами протягом одного місяця з дня їх відкриття.
Судді:
Д.В. Ліпський
С.Є. Амєлін
М.I. Гурін
М.Г. Кобилянський
В.В. Юрченко