Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого, судді - Смоковича М.I.,

Суддів - Весельської Т.Ф.,

Горбатюка С. А.,

Мироненка О.В.,

Чумаченко Т.А.,

при секретареві - Сидорович О. В.,

провівши у відкритому судовому засіданні касаційний розгляд адміністративної справи за позовною заявою ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Богородчанської районної державної адміністрації Iвано-Франківської області, Богородчанської районної державної адміністрації Iвано-Франківської області, Головного управління праці та соціального захисту населення Iвано-Франківської обласної державної адміністрації, треті особи: Голова Богородчанської районної державної адміністрації Iвано-Франківської області Парфан Тарас Дмитрович, начальник Управління праці та соціального захисту населення Богородчанської районної державної адміністрації Iвано-Франківської області Халявка Михайло Андрійович, про поновлення на роботі, стягнення середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди,

провадження в якій відкрито за касаційною скаргою Голови Богородчанської районної державної адміністрації Iвано-Франківської області Парфана Тараса Дмитровича на постанову Богородчанського районного суду Iвано-Франківської області від 31 березня 2006 року та ухвалу Апеляційного суду Iвано-Франківської області від 06 червня 2006 року, -

в с т а н о в и л а:

У лютому 2006 року ОСОБА_1 звернулася до Управління праці та соціального захисту населення Богородчанської районної державної адміністрації Iвано-Франківської області з позовною заявою про поновлення на роботі, стягнення середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди.

Обгрунтовуючи позовні вимоги вказувала, що її звільнено з посади заступника начальника управління праці та соціального захисту населення за відсутності на те правових підстав, а також з порушенням самої процедури звільнення.

Просила поновити її на посаді, яку обіймала, стягнути заробіток за час вимушеного прогулу, а також стягнути з Голови Богородчанської районної державної адміністрації Iвано-Франківської області Парфана Т. Д. та начальника Управління праці та соціального захисту населення Богородчанської районної державної адміністрації Iвано-Франківської області Халявки М. А. моральну шкоду у розмірі 10000 гривень.

Ухвалою Богородчанського районного суду Iвано-Франківської області від 2 лютого 2006 року до участі у справі залучено Богородчанську районну державну адміністрацію Iвано-Франківської області, як відповідача, та начальника Управління праці та соціального захисту населення Богородчанської районної державної адміністрації Iвано-Франківської області Халявку М. А., як третю особу.

Ухвалою Богородчанського районного суду Iвано-Франківської області від 8 лютого 2006 року до участі у справі залучено Головне управління праці та соціального захисту населення Iвано-Франківської обласної державної адміністрації, як відповідача.

Постановою Богородчанського районного суду Iвано-Франківської області від 31 березня 2006 року, залишеною без змін ухвалою Апеляційного суду Iвано-Франківської області від 06 червня 2006 року, позовні вимоги задоволено частково.

Зобов'язано Богородчанську районну державну адміністрацію Iвано-Франківської області поновити ОСОБА_1 на посаді заступника начальника Управління праці та соціального захисту населення з 1 грудня 2005 року, стягнуто на її користь середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 3475 гривень 09 копійок; стягнуто з Голови Богородчанської районної державної адміністрації Iвано-Франківської області Парфана Т.Д. на користь Управління праці та соціального захисту населення Богородчанської районної державної адміністрації Iвано-Франківської області шкоду, заподіяну незаконним звільненням, в сумі 3475 гривень 09 копійок. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

У поданій касаційній скарзі Голова Богородчанської районної державної адміністрації Iвано-Франківської області Парфан Т.Д., посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, ставить питання про скасування рішень судів першої й апеляційної інстанцій і направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Заслухавши доповідь судді, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи та рішення, що приймалися під час її розгляду, колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, з огляду на наступне.

Судами встановлено, що з 12 березня 2002 року позивач обіймала посаду заступника начальника Управління праці та соціального захисту населення Богородчанської районної державної адміністрації Iвано-Франківської області. За розпорядженням Голови Богородчанської районної державної адміністрації Iвано-Франківської області Парфана Т.Д. № 70-К від 1 грудня 2005 року, а також наказу начальника Управління праці та соціального захисту населення Богородчанської районної державної адміністрації Iвано-Франківської області Халявки М.А., виданого на виконання вказаного розпорядження, позивача було звільнено з роботи згідно частини 3 статті 40 Кодексу законів про працю України (322-08) , у зв'язку з неналежним виконанням нею посадових обов'язків - послабленням контролю та керівництва відділом соціальних допомог, що призвело до порушення Управлінням праці та соціального захисту населення Порядку призначення і виплати державної допомоги малозабезпеченим сім'ям та Порядку призначення виплат державної допомоги сім'ям з дітьми.

Підставою для прийняття рішень про звільнення позивача стала доповідна записка Першого заступника голови Богородчанської районної державної адміністрації Iвано-Франківської області Тимчишина I. про порушення Управлянням праці та соціального захисту населення строків призначення державних допомог громадянам ОСОБА_2,ОСОБА_3, ОСОБА_4.

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1, суди виходили з того, що позивач належним чином виконувала посадові обов'язки; з займаної посади її звільнено з порушенням законодавства щодо порядку звільнення. Так, всупереч пункту 8 Положення про Управління праці та соціального захисту населення Богородчанської районної державної адміністрації Iвано-Франківської області, яким встановлено, що заступники начальника Управління призначаються на посаду та звільняються з неї за погодженням з Головним управлінням праці та соціального захисту населення облдержадміністрації. Вказана вимога при звільненні ОСОБА_1 виконана не була.

Колегія суддів погоджується з таким висновком та вважає, що судові рішення є законними і не підлягають скасуванню, оскільки суди, всебічно перевіривши обставини справи, вирішили спір у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин та на підставі закону, що регулює їх; в судових рішеннях повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки судів про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Судові рішення ухвалені з додержанням норм матеріального і процесуального права, а доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують.

Наведені обставини, відповідно до частини 1 статті 224 КАС України (2747-15) , надають суду касаційної інстанції право залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

Керуючись статтями 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) , колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Касаційну скаргу Голови Богородчанської районної державної адміністрації Iвано-Франківської області Парфана Тараса Дмитровича залишити без задоволення, а постанову Богородчанського районного суду Iвано-Франківської області від 31 березня 2006 року та ухвалу Апеляційного суду Iвано-Франківської області від 06 червня 2006 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає, крім як з підстав, передбачених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) .